СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Кожен із нас може творити державу»: митрополит Борис Ґудзяк взяв участь у «Діалогах про Україну»
15 липня 2026 року, у День Української Державності, архиєпископ і митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк взяв участь у зустрічі «Діалоги про Україну» на тему «Українська державність: люди, які творять Україну».
У дискусії також взяли участь Віталій Портников, журналіст, публіцист і політичного оглядача, Антон Шкіряк, нейрохірург, Олександр Терен, ветеран і письменник, Мирон Маркевич, футбольний тренер, та ієромонах Макарій Дутка, СУ, громадський діяч і волонтер. Організаторами зустрічі стали громадська організація «Куліївщина» та Музей Митрополита Андрея Шептицького. Про це повідомляє Служба комунікації Філадельфійської архиєпархії.
Власне, сама розмова, на яку зібралися чимало зацікавлених, відбувалася у храмі Священномученика Климентія Шептицького, що поруч з Музеєм Андрея Шептицького. Це надало розмові особливої атмосфери, хоча, чесно кажучи, було незвично слухати цілком світські бесіди в храмі, куди люди приходять молитися. Але, як зазначив Віталій Портников, саме при храмах збираються представники української діаспори в різних країнах за кордоном, і не лише для молитви, але й для спілкування. Зрештою, майже кожен з учасників розмови згадав свій досвід виступів у храмах, зокрема, для Олександра Терена ця зустріч у Львові була вже друга, вперше в храмі він виступав у Барселоні.
Антон Шкіряк згадав, що його з дитинства готували до священства, малим хлопчаком він прислуговував у церкві, але в 14 років зрозумів, що бути священником — то не його покликання. На що отець Севастіян Дмитрух зреагував фразою: «Краще бути хорошим лікарем, ніж поганим священником».
Мирон Маркевич зізнався, що, до свого сорому, вперше в цьому храмі Священномученика Климентія Шептицького, але далі розповідь футбольного тренера про розуміння державності стосувалася його принципової позиції щодо української мови. Навіть у Харкові Мирон Богданович тренував команди виключно державною мовою, а у поїздках за кордон на пресконференціях вимагав українськомовного перекладача. Якось навіть на годину затримали початок пресконференції, бо шукали людину, яка могла б перекладати на українську мову. Маркевича просили погодитися на російськомовного перекладача, але позиція тренера була непохитною — тільки українськомовного!
На початку свого виступу митрополит Борис висловив глибоку пошану українським захисникам і тим, хто віддав життя за правду, справедливість і Богом дану людську гідність. Він також запевнив, що, попри неоднозначність окремих рішень в американській політиці, чимало американців продовжують підтримувати Україну молитвою, громадською адвокацією та гуманітарною допомогою.
Розмірковуючи про значення державності, владика наголосив, що захист держави є не лише завданням військових. Кожна людина може зміцнювати Україну через відповідальність за своє найближче оточення та турботу про інших. «Україна — це кордони, степи, гори, наші міста. Але Україна — це також твій і мій під’їзд. Це частина тротуару, використана або невикористана можливість посадити квітку. Це можливість зателефонувати комусь самотньому, провідати когось у лікарні чи зайти до реабілітаційного центру і заприятелювати з людиною, яка віддала своє здоров’я», — сказав митрополит Борис.
За його словами, кожен може долучитися до творення держави і спільними зусиллями берегти те, що належить усім українцям. Волонтерство, служіння ближньому та щоденні прояви відповідальності зміцнюють українське суспільство і державність. «Наша держава — це наша щоденна праця. Кожен із нас може до цього долучитися. Ця праця може не виглядати героїчною, але жодне добре діло не пропадає», — наголосив владика.
Окрему частину розмови присвятили ролі Церкви в суспільстві. Митрополит Борис застеріг від спокуси перетворювати релігію на інструмент державної влади, наголосивши, що християнська віра ґрунтується на свободі. «Життя Церкви має завжди бути життям любові, а любов не може бути нав’язана. Тільки у свободі може бути правдива любов».
Владика також звернув увагу на потребу Церкви виходити за межі звичних структур і йти назустріч людям. На його переконання, сучасні християни покликані залишати «бульбашку комфорту», простягати руку іншому та бути поруч із тими, хто потребує підтримки. «Наш народ мусить виходити з бульбашки свого комфорту. Ми мусимо простягати руку, ми мусимо йти до інших. А цей інший може бути просто поруч. Це метод Ісуса», — підсумував митрополит Борис.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
