СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиКлиментій Шептицький: аристократ і монах, який рятував єврейських дітей від нацистів
Аристократ і впливовий австрійський політик Казимир Шептицький проміняв багатство графа на аскезу й тихе монаше життя брата Климентія. Його віру не змогли зламати ані німецька окупація, ані тюрми енкаведистів — отець рятував євреїв від нацистів, а у радянському таборі був таємним єпископом, який висвячував в’язнів. Журналісти проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» на телеканалі ZIK у фільмі «Климентій Шептицький» відкрили маловідомі сторінки з життя Праведника народів світу блаженного Климентія.
Своїм життям духівникам УГКЦ братам Шептицьким завдячує і відомий польський урядовець.
У 1900 році Казимир Шептицький став депутатом австрійського парламенту. Через вибори його брат — Андрей Шептицький навіть переніс свою інтронізацію.
Політичні погляди Казимира Шептицького вирізнялась прогресивністю. Вперше на той час підняв питання соціального страхування, намагався вирішити проблему пенсійного забезпечення для тих, хто працював у приватних закладах чи займався власним бізнесом.
У 1911 році, у віці 42-ох років, Шептицький покидає політичну кар’єру — неочікувано для всіх переїжджає до Німеччини і оселяється в бенедиктинському монастирі. Там Казимир почав готуватися до чернечого життя.
Через рік у греко-католицькому монастирі Студійського уставу Шептицький приніс монаші обіти і отримав церковне ім’я Климентій.
До Львова повернувся восени 1917-го, оселився у келії при соборі святого Юра. Будучи монахом, Климентій вів дуже аскетичний спосіб життя — навіть не спав у ліжку, а сидів опершись.
У 1918 році став настоятелем Унівського монастиря, a з 1926 року ігуменом студитів Свято-Успенської Унівської лаври.
Коли на початку 20-х років митрополит Андрей тяжко захворів, духовенство пропонувало Ватикану зробити Климентія його наступником — той мав вплив не лише на ченців, а й на простих людей і часто робив пожертви унівським селянам.
В Уневі отець Климентій започатковував дитячий сиротинець. Під час німецької окупації там переховували дітей євреїв.
За різними даними, Шептицькі врятували від кількох сотень до кількох тисяч євреїв — їх переховували в монастирях та церквах, а потім переправляли закордон. Таким чином вдалось вижити і главі МЗС Польщі у 2005 році Адаму Даніелю Ротфельду.
За порятунок єврейських дітей у часи Голокосту 1996 року Климентія Шептицького у Ізраїлі визнали Праведником світу.
Після смерті митрополита Андрея Шептицького неофіційним керівником УГКЦ у Львові був Климентій. Тоді нацистську окупацію змінила радянська, а греко-католицьких єпископів заарештовували і примушували перейти у православ’я.
Восени 1944-го у сані архімандрита монахів Студійського уставу Климентій очолив делегацію, яка їздила до Москви на переговори щодо майбутнього статусу УГКЦ в СРСР. Відповіді тоді так і не отримали, та вже незабаром УГКЦ ліквідували руками самих церковників — священики під тиском проголосували за об’єднання з Російською православною церквою і самоліквідацію УГКЦ.
Климентій Шептицький писав до Ватикану звіт про утиски церкви. Лист перехопили радянські спецслужби, це стало підставою для арешту.
5 червня 1947 Климентія затримали просто в келії під час молитви. Тоді при обшуку знайшли два плакати із зображенням символіки ОУН та літературу про діяльність УПА. Матеріали підкинули самі радянські спецоргани.
Під час 7-місячного слідства перебував у Київській внутрішній в’язниці МВС. Допити проходили переважно в ночі — енкаведисти намагались вибити з отця зізнання в антирадянській діяльності та зречення від віри.
15 січня 1948 року Климентія Шептицького засудили до 8 років виправно-трудових таборів за «зраду батьківщини». Термін 78-річний єпископ відбував у Владимирському централі. Через постійні хвороби більшість ув’язнення провів у лазареті.
За ґратами Климентій продовжував вести монаше життя — часто молився до вікна, а по неділях пошепки відчитував Службу Божу.
Шептицький добре розумів, що на волю уже не вийде — поганий стан здоров’я та тюремні умови пришвидшили кінець. 1 травня 1951 року, о 21:30, у Владимирському централі пролунала звістка про смерть духівника. Відшукати його могилу досі не вдалося.
За матеріалами «Історичної правди з Вахтангом Кіпіані» на телеканалі ЗІКПрес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
