СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиКардинал Паролін про Івана Павла ІІ: свідчення святих завжди живе і непохитне
Проповідуючи під час Святої Меси в 20-ту річницю смерті Папи Івана Павла ІІ в базиліці Святого Петра, кардинал Пʼєтро Паролін пригадав про «його палку любов до Христа» і підкреслив, що він «міг з упевненістю і рішучістю звертатися не лише до католицьких вірних, але й до народів і правителів, щоб вони усвідомили свою відповідальність за захист справедливості, гідності людини та миру».
«Це Євхаристійне богослужіння відбувається під час Великого Посту, але це богослужіння вдячності та радості, бо воно об’єднує нас у світлій пам’яті про смерть святого Івана Павла ІІ — його dies natalis, переходу до повноти життя», — цими словами розпочав свою проповідь кардинал Пʼєтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, під час Святої Меси, що відбулася в базиліці Святого Петра у середу, 2 квітня 2025 року. У богослужінні з нагоди 20-ї річниці від дня смерті Івана Павла ІІ взяли участь також представники дипломатичного корпусу та влади, серед яких — прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні. Про це повідомляє українська редакція «Vatican News».
Проповідник підкреслив, що все життя і місія святого Івана Павла ІІ «проходили в цілковитій і постійній прозорості перед Божими очима». «Той, хто усвідомлює, що живе під Божим оком, не має чого приховувати і не боїться людських поглядів, — зауважив він. — У цьому, безумовно, полягає одна з основ надзвичайної мужності і непохитності свідчення віри Івана Павла II перед людьми, в кожній ситуації, протягом усього його життя і протягом його виняткового за тривалістю понтифікату. Він ніколи не намагався догодити людям, але Богові. Він жив перед Його очима».
Кардинал Паролін вказав на вагоме значення для Папи Войтили Великого Ювілею у 2000 році, що став для нього «кульмінаційним моментом його існування, майже сповненням його місії». «У своїй палкій любові до Ісуса Христа, — сказав проповідник, — він розглядав таїнство Воплочення як центр вселенської історії і прагнув, щоб всі виміри реальності, Церкви і людської діяльності, наново могли віднайти своє значення у взаємозв’язку з особою Христа, „єдиного Відкупителя людини“, щоб „обʼєднати в Ньому все: небесне і земне“ (Еф 1, 9–10).
Державний Секретар Святого Престолу зауважив, що Іван Павло ІІ з вдячністю і гордістю згадував, що брав участь як єпископ у Другому Ватиканському Соборі «від першого до останнього дня». «Собор був для нього орієнтиром у вселенському пастирському служінні, для Церкви і для всього людства», — сказав він, додаючи, що святий Папа часто цитував слова з Душпастирської конституції про Церкву в сучасному світі Gaudium et spes про те, що «Христос, новий Адам, об’являючи таїнство Отця і Його любові, також повністю об’являє людину людині і відкриває їй її найвище покликання» (GS, № 22). За словами кардинала Пароліна, переконання у правдивості цих слів спонукало Івана Павла II промовити під час інавгурації свого понтифікату незабутні слова: «Не бійтеся! Відкрийте, справді, широко відкрийте двері до Христа! … Тільки Христос знає, що є в людині, тільки Христос має слова життя вічного!» (22 жовтня 1978 р.). «Завдяки непохитності цього переконання святий Папа міг з упевненістю і рішучістю звертатися не лише до католицьких вірних, але й до народів і правителів, щоб вони усвідомили свою відповідальність за захист справедливості, гідності людини та миру», — наголосив проповідник.
Кардинал Паролін зауважив, що святий Іван Павло ІІ бачив багато змін протягом свого життя і свого дуже довгого понтифікату, і багато чого змінилося за останні двадцять років. «Але свідчення святих, — підкреслив він, — залишається таким же непохитним і живим, як і вірність Божа, на якій воно ґрунтується. Тому ми можемо звертатися до них як до заступників, щоб отримати Божу благодать, яку ми потребуємо сьогодні. Благодать для шляху Церкви, благодать для спасіння всіх людей, благодать для того, щоб постійно відбудовувати мир всередині народів та між ними, щоб знову можна було говорити про „сімʼю народів“, як це робив цей святий Папа, обіймаючи увесь світ у любові».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
