СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиКардинал Паролін: чи дійсно робимо все можливе, щоби покласти край війні?
Державний Секретар Святого Престолу взяв участь у конференції, присвяченій духові Гельсінкі як спонуці до зусиль, спрямованих на будування миру в Європі та світі.
«Навіть якщо досвід Гельсінкі сьогодні неможливо повторити в його характерних рисах і особливостях, стараймося відновити „дух Гельсінкі“, повертаймося до Декларації про принципи, якими керуються стосунки між державами-членами», — із таким заохоченням звернувся кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, виступаючи в присутності Президента Італії під час зустрічі на тему «Європа та війна. Від духу Гельсінкі до перспектив миру», яку 13 грудня 2022 року організувало Посольство Італії при Святому Престолі у співпраці з Дикастерією Святого Престолу в справах комунікації. Про це інформує українська редакція «VaticanNews».
Кардинал Паролін нагадав, що згадана декларація, поміщена в Гельсінському заключному акті, є своєрідним «декалогом», який передбачав суверенну рівність, пошану до суверенних прав, незастосування погроз чи використання сили, непорушність кордонів, територіальну цілісність держав, мирне вирішення суперечок, невтручання у внутрішні справи, пошану до прав і фундаментальних свобод, рівність прав і самовизначення народів, добросовісне виконання зобов’язань міжнародного права.
Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін
Чи дійсно робимо все можливе?
У своєму виступі Державний Секретар Святого Престолу згадав про слова Папи Франциска, який під час молитви «Ангел Господній» на початку жовтня закликав вдатися «до всіх дипломатичних інструментів», щоби покласти край трагедії війни, яка є «помилкою і жахіттям». І хоч відтоді минуло ще два місяці, «ми й далі є свідками „помилки“ і „жахіть“ війни в Україні, початком якої стала агресія армії Російської Федерації».
Кардинал Паролін звернув увагу на небезпеку того, що маючи кожного дня перед очима картини жахіть, існує небезпека «звикання». Тоді вже майже не сприймаємо як щось надзвичайне «новини про дощ нищівних ракет, про численних загиблих цивільних, про дітей, які залишилися під завалами, про вбитих солдатів, про переміщених осіб, про спустошену країну з напівзруйнованими містами і без електроенергії, спустошене довкілля».
На його думку, сльози Папи під час молитви біля стіп Непорочної Діви Марії 8 грудня є «могутньою протиотрутою від небезпеки звикання та байдужості». «Дорогі друзі, ми не можемо не запитувати себе, чи ми дійсно робити все можливе, щоби покласти край цій трагедії!» — наголосив Державний Секретар Святого Престолу, підкреслюючи, що під час згаданої молитви «Ангел Господній» 2 жовтня Папа звертався не тільки до президентів воюючих країн, але й до «всіх дійових осіб міжнародного життя та до провідників народів, аби вони робили все можливе, щоби покласти край війні».
Почути волання народів
Кардинал Паролін запитував про те чи Європа «це вірить у ті принципи, які встановила для себе після другої світової війни». Він вказав на те, що міжнародна спільнота повинна ще більше докладати зусилля на користь миру. «Не будьмо глухими до волання народів, які вимагають миру, а не війни», — закликав він, запевняючи у тому, що Святий Престол готовий чинити все для відновлення «духу Гельсінкі». Бо навіть якщо сьогодні відсутні передумови для того, щоби повторилося те, що стало в Гельсінкі, потрібно оживити тодішній дух, оскільки подолання цієї та інших війн вимагає нових інструментів. «Ми не можемо відчитувати теперішнє та уявляти майбутнє лише на основі старих схем, старих військових союзів чи ідеологічної та економічної колонізації», — сказав він, завершуючи свій виступ словами святого Павла VI, сказаними в штаб-квартирі ООН: «Ніколи більше війни, ніколи більше! Мир, мир повинен керувати долями народів і всього людства!»
Довідка
Захід на тему «Європа і війна: від духу Гельсінкі до перспектив миру» був організований Посольством у співпраці з геополітичним журналом Limes і ватиканськими ЗМІ. Очікувалося, що захід відвідає Президент Італійської Республіки Серджіо Маттарелла, який напередодні здав позитивний тест на Covid-19. Власне, ранок розпочався із побажання Главі держави якнайшвидшого одужання від посла Франческо Ді Нітто. На зустрічі були присутні кардинали, посли, політики, журналісти, яким Андреа Торніеллі, директор редакції ватиканських ЗМІ, один із ініціаторів разом із Лучіо Караччоло, директором геополітичного журналу Limes, пояснив генезис зустрічі. Саме з діалогів і щоденного протистояння між головними газетами та засобами масової інформації Святого Престолу, починаючи з 24 лютого, які прагнуть «описати жорстокість війни», розповідати історії жертв і біженців, повторювати заклики Папи і, часом, приймаючи «голоси поза хором», народилася ідея організувати такий момент, як сьогодні, — момент пропозицій, обміну, роздумів.
