СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиІсторичний візит Папи Франциска в Об’єднані Арабські Емірати: як це було
Наступник святого Петра вперше ступив на землю Аравійського півострову задля побудови мостів миру, братерства та спільного співжиття.
13:27 год., 3 лютого 2019 року: виліт із римського міжнародного аеропорту Фьюмічіно
Святіший Отець ввірив свою подорож заступництву Пресвятої Богородиці, Спасіння римського люду, відвідавши напередодні Папську базиліку Пресвятої Марії. Гаслом візиту стали слова «Вчини мене знаряддям Свого миру», взяті із відомої молитви святого Франциска з Ассізі, що повторюють заклик до миру, яким вісім століть тому супроводжувалася зустріч цього святого із султаном Малеком Аль-Камілем. Після шестигодинного перельоту, перетнувши повітряний простір Мальти, Греції, Єгипту, Саудівської Аравії та Бахрейну, о 21:48 місцевого часу, літак з Папою на борту приземлився в міжнародному аеропорту Абу-Дабі, столиці ОАЕ. Відтак Наступник святого Петра вперше ступив на землю Аравійського півострову.
21:48 год., 3 лютого 2019 року: прибуття в м. Абу-Дабі та перші кроки на аравійській землі
Папа Франциск зійшов з літака через телетрап, біля виходу з якого його зустрів наслідний принц Шейх Мухаммад бен Зайд Аль Нахаян. Діти у традиційному вбранні вручили йому квіти. Далі – почесна варта, представлення делегацій в залі протокольних заходів. Врешті, щирі обійми з Великим Імамом Аль-Азгар Ахмадом Аль-Таїбом, одним з духовних авторитетів сунітської гілки ісламу, який супроводжуватиме Папу під час зустрічей, передбачених програмою візиту. Саме з Великим Імамом Святіший Отець від’їхав з аеропорту до «Mushrif Palace» – резиденційного комплексу для почесних гостей, де Папа Франциск проживав протягом візиту до ОАЕ, оскільки в Абу-Дабі немає нунціатури.
Ранок 4 лютого 2019 року: офіційний візит у президентський палац та зустріч із наслідним принцом
Папа Франциск розпочав другий день свого перебування церемонією привітання в президентському палаці. Святішого Отця зустрів наслідний принц Шейх Мухаммад бен Зайд Аль Нахаян, син покійного засновника ОАЕ Зайда бін Султана Аль Нахаяна, «батька нації» та першого президента ОАЕ. Коли автомобіль Папи Франциска в супроводі президентської кінної гвардії наближався до палацу президента, літаки випустили в небі жовто-білий дим – кольори прапора Ватикану. Презентацію відповідних делегацій випередили гімни Ватикану та ОАЕ.
Приватна зустріч з наслідним принцом Шейхом Мухаммадом бен Зайд Аль Нахаяном тривала понад 20 хвилин. Підписуючи Книгу почесних гостей Святіший Отець подякував за теплий прийом і побажав благословення миру й братерської солідарності. Далі відбувся обмін подарунками. Папа Франциск подарував медальйон, який зображає зустріч святого Франциска з султаном Єгипту аль-Маліком аль-Камілом, що відбулась 800 років тому, а саме 1219 року, в єгипетському місті Дум'ят поблизу Каїра. На медальйоні латинською мовою вирізьблене гасло цієї Апостольської подорожі: «Вчини мене знаряддям миру». А шейх, у свою чергу, подарував Вселенському Архиєреєві нотаріальний акт з 22 червня 1963 року з пожертвування землі для спорудження першого католицького храму в ОАЕ.
4 лютого 2019 року: Міжрелігійний форум на тему братерства у Меморіалі Засновників в Абу-Дабі
Глава Католицької Церкви промовляв після наслідного принца Мухаммада бен Зайда Аль Нахаяна та Великого Імама Аль-Азгар Ахмада Аль-Таїба. В зустрічі брали участь члени Мусульманської Ради Старійшин, з якими Папа спілкувався в мечеті Шейха Зайда, представники влади та дипломатичного корпусу. У своєму слові, присвяченому розвитку світового братерства, Папа Франциск зазначив: «Відправною точкою є визнати, що у витоках єдиного людського роду перебуває Бог. Він, будучи Творцем усього та всіх, бажає, щоб ми жили як брати та сестри, живучи в спільному домі створеного світу, який Він нам подарував. Саме в цьому, в корінні нашої спільної людської природи, ґрунтується братерство, як покликання, вміщене в творчому Божому задумі. Воно каже нам, що всі маємо однакову гідність і що ніхто не може бути власником чи невільником інших». Також Глава Католицької Церкви звернув увагу на сучасну небезпечну тенденцію оправдання насильства Божим ім’ям: «Неможливо шанувати Творця, не оберігаючи священний вимір кожної особи і кожного людського життя: кожен однаково цінний у Божих очах. Бог не дивиться на людство вибірковим поглядом, а тому визнавати за кожною людиною однакові права є прославою Божого Імені на землі. Водночас, великою профанацією Божого Імені є використовувати його для виправдання насильства та ненависті. Не існує насильства, яке можна виправдати релігією». Наприкінці своє промови, Святіший Отець звернувся до образу розквітлої пустелі: «Тут, серед пустелі, відкрився шлях плідного розвитку, який, починаючи від праці, дарує надію багатьом людям різних народів, культур і вірувань. Між ними також чимало християн, присутність яких у регіоні сягає глибини віків, знайшли можливості для себе та зробили значущий внесок у зростання та добробут країни. Крім професійних вмінь, вони приносять сюди справжність своєї віри. Пошана й толерантність, яку вони зустрічають, як також необхідні місця культу, де вони моляться, сприяють їхньому духовному дозріванню, що приносить користь усьому суспільству».
«Братерське співжиття, що ґрунтується на освіті та справедливості, людський розвиток, що будується на відкритому прийнятті та правах усіх – це зерна миру, які релігії покликані проростити. Може більше, ніж будь-коли раніше, перед ними на цьому делікатному історичному етапі стоїть завдання демілітаризації серця людини», - підсумував свій виступ Понтифік.
4 лютого 2019 року: Міжрелігійний форум на тему братерства – підписання історичної декларації
«Документ про людське братерство задля всесвітнього миру та спільного співжиття» – це спільна декларація, що була підписана ввечері, 4 лютого 2019 р., в Абу-Дабі Папою Франциском та Великим Імамом Аль-Азгар Ахмадом Аль-Таїбом. Це не лише поворотний момент християнсько-мусульманських стосунків, але також промовисте послання на міжнародній арені.
Ствердивши, що «віра спонукає віруючого бачити в іншій особі брата, якого слід любити та підтримати», у вступній частині зазначається, що цей документ запрошує всіх людей «які носять у своєму серці віру в Бога та віру в загальнолюдське братерство», єднатися та спільно трудитися на користь миру.
Вони заохочують людей релігії, культури та медіа наново відкривати та поширювати «цінності миру, справедливості, добра, краси, людського братерства та спільного співжиття» та стверджують, що «серед найважливіших причин кризи сучасного світу є знечулене людське сумління та віддалення від релігійних цінностей, як також панування індивідуалізму та матеріалістичного мислення».
Документ вказує на «суттєву» роль сім’ї та на важливість «пробудження релігійного сенсу», насамперед, в молоді, щоби «ставити чоло індивідуалістським, егоїстичним тенденціям, конфліктам, радикалізмові та сліпому екстремізмові в усіх його формах і проявах». Обидва релігійні провідника нагадують, що Творець дав нам дар життя, аби ми його оберігали. «Дар, – пишуть вони, – який ніхто не має права відбирати, загрожувати йому чи маніпулювати ним згідно з власними уподобаннями». «Тому, – читаємо в документі, – ми засуджуємо всі практики, що загрожують життю, такі як геноциди, терористичні акти, примусове переміщення, контрабанда органів, аборт та евтаназія, як також політики на підтримку цього всього».
Підписанти «рішуче» заявляють, що «релігії ніколи не підбурюють до війни і не підтримують почуття ненависті, ворожнечі, екстремізму, ні не заохочують до насильства чи кровопролиття». Всі ці «лиха» є плодом «викривлення релігійних повчань», «політичного використання релігій». З цього випливає заклик до всіх «припинити використовувати релігії для власних цілей з метою підбурювання до ненависті, насильства, екстремізму та сліпого фанатизму» і «перестати використовувати Боже ім’я для виправдування актів людиновбивства, вигнання, тероризму й утисків». Папа та Великий Імам нагадують, що «Всемогутній Бог не потребує нічийого захисту і не хоче, щоб Його ім’я використовувалося з метою тероризування людей».
Ранок, 5 лютого 2019 року: візит до католицького катедрального храму в Абу-Дабі
Це заключний день подорожі Глави Католицької Церкви на Аравійський півострів. Після понеділка, присвяченого протокольним заходам і міжрелігійному діалогові, цей день Святіший Отець присвятив місцевій християнській громаді. На порозі катедри, яка не має жодних зовнішніх християнських знаків, Главу Католицької Церкви зустрів Апостольський Вікарій Південної Аравії єпископ Пауль Гіндер з численним збором вірних.
5 лютого 2019 року: Свята Меса у спорткомплексі Шейха Зайда в Абу-Дабі, столиці ОАЕ
На богослуження на території стадіону та поза ним зібралися понад 180 тисяч людей приблизно 100 національностей, вірні різних обрядів та католицьких Церков свого права: греко-католики, копти, латинники, мароніти, сиро-католики, сиро-малабарці, сиро-маланкарці та халдеї. До Абу-Дабі прибули Глави Східних Католицьких Церков та єпископи з Близького Сходу. На молитві були присутні також кілька тисяч мусульман.
Євангельські блаженства стали темою проповіді, яку Глава Католицької Церкви виголосив під час Святої Меси в Абу-Дабі, найбільшого в історії Аравійського півострова прилюдного християнського богослуження. «Ісус не каже, що «будеш блаженним», але називає учнів блаженними, і в цьому – перша дійсність християнського життя: воно не полягає в тому, щоб дотримуватися переліку приписів чи пізнати збір доктрин, але в тому, щоб знати, що в Ісусі ми є любими дітьми Небесного Отця», - розпочав свої роздуми Святіший Отець. За словами Папи Франциска, жити Блаженствами не вимагає «яскравих жестів». Ісус не залишив нічого написаного, не збудував нічого вражаючого… Він не вимагав від нас чинити надзвичайні жести. «Він попросив нас довершити лише один мистецький твір, доступний кожному: ним є наше життя. Блаженства, отже, є мапою життя: вони не вимагають надлюдських учинків, але наслідувати Ісуса в щоденному житті», – сказав Папа, зазначаючи, що вони заохочують зберігати серце чистим, незважаючи нінащо залишатися лагідними й справедливими, переживати труднощі в єдності з Богом… Йдеться про «святість щоденного життя». «Блаженства, – додав він, – не призначені для надлюдей, але для тих, які долають щоденні виклики та випробування. Той, хто живе ними по-Ісусовому, той вчиняє світ чистішим».
5 лютого 2019 року: XXVII Апостольська подорож Папи Франциска добігає до завершення…
Після завершення Святої Меси в спорткомплексі Шейха Зайда Папа Франциск від’їхав до Президентського Аеропорту Абу-Дабі, де відбулася коротка церемонія прощання за участю наслідного принца Абу-Дабі Мухаммада бен Зайда Аль Нахаяна. О 13:23 місцевого часу «Боїнг 787» авіакомпанії «Ethiad» зі Святішим Отцем на борту піднявся в небо.
Українська Греко-Католицька Церква в Об'єднаних Арабських Еміратах
Католики становлять 10% населення ОАЕ, майже всі вони є трудовими мігрантами, адже Емірати – це країна, в якій можна проживати лише тимчасово. В середньому термін проживання в ОАЕ 2-5 років, хоча є невеликий відсоток тих, хто живе тут 7-10 років. Переважно приїжджає молодь з різних країн світу, щоб заробити гроші чи використати країну як трамплін для подальшої міграції.
В Еміратах проживає коло мільйона католиків, в основному, це азіати, особливо багато індіанців та філіппінців. Всі вони походять з різних країн, відмінних обрядів та мов, але об’єднані вірою, а під час Святої Меси їх об’єднала також і радість зустрічі з Вселенським Архиєреєм. Цей день став найбільшим публічним християнським святом на Аравійському півострові, адже хоч в Об’єднаних Арабських Еміратах існує толерантне ставлення до всіх релігій, а правителі Еміратів дуже добре ставляться до Католицької Церкви, дарують землю і кошти на спорудження храмів та шкіл, однак, не може бути публічного культу поза межами храмів чи церковних споруд.
В Об’єднаних Арабських Еміратах є вісім католицьких парафій та 15 душпастирських центрів. У них служить сімдесятка священиків. Кожен такий центр опікується майже сорока тисячами вірних. Священикам і чернецтву допомагають півтори тисячі катехитів-мирян. Католицька Церква провадять 27 шкіл, які відвідує понад 20 тисяч учнів, а також дві амбулаторії та дві сімейні консультації.
В Об’єднаних Арабських Еміратах проживає понад 11 тисяч громадян України, що мають тимчасовий дозвіл на проживання. Основний осередок української громади – це Дубай. Існує осередок також і в Абу-Дабі. Українці, що живуть у сусідніх Еміратах, беруть активну участь у житті дубайської громади.
Перша громада УГКЦ була створена в ОАЕ 2014 року. Богослужіння відправляються в двох парафіях у Дубаї та в катедральному соборі в Абу-Дабі. Громада УГКЦ живе активним життям, займається також і соціальним служінням, приймає на реабілітацію поранених воїнів АТО, проводить різні благодійні ініціативи.
В травні 2016 року в ОАЕ відкрито українську школу для дітей з українських та мішаних сімей, що стала першим осередком української культури та мови не тільки в Еміратах, але й на всьому Аравійському півострові. Навчання проходять у приміщенні католицької школи при парафії Пресвятої Марії в Дубаї. До речі, ця римо-католицька парафія налічує коло 500 тисяч активних вірних. Під час богослужень, що відбуваються в п’ятниці, суботи та неділі, Святе Причастя приймають коло 70 тисяч вірних.
Понад 180 тисяч вірних різних обрядів та католицьких Церков свого права заповнили стадіон імені Шейха Зайда в Абу-Дабі, столиці ОАЕ, та весь навколишній простір спортивного комплексу. З’їхались католики не тільки з різних Еміратів, але й з Філіппін, Індії, Бангладеш та інших азійських країн, а також з Лівану, Йорданії, Єгипту, а навіть і з Європи. Прибули численні групи з сусіднього Оману та навіть з охопленого війною Ємену. Серед коптів, латинників, маронітів, сиро-католиків, сиро-малабарців, сиро-маланкарців та халдеїв не бракувало й представників Української греко-католицької Церкви, що є частиною Апостольського Вікаріату Південної Аравії.
Прес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
