#Ісповідники віри. Отець Трух закликав «визволяти братів українців з московських кайдан»

18 лютого 2024

18 лютого, в Україні, відзначають 130-річчю від дня народження отця Андрія-Григорія Труха, уродженця села Гірного на Стрийщині, який разом зі Степаном Чарнецьким із Тернопільщини є співавтором культової пісні усіх українців «Ой, у лузі червона калина похилилася…»

#Ісповідники віри. Отець Трух закликав «визволяти братів українців з московських кайдан»

У минулому тижневику «Високого Замку» ми розповідали, що Стрийська єпархія УГКЦ проводить із цієї нагоди своєрідний фестиваль-челендж, учасники якого мають надіслати відео власного виконання цього твору. Через кілька годин після появи на редакційному сайті цієї новини до нас зателефонувала з канадського міста Вінніпеґ схвильована Галина Кравчук і подякувала краянам за те, що шанують легендарну особистість, якою був отець Трух.

Пані Галина — пенсіонерка, за фахом — філолог, походить зі села Чішки колишнього Буського, а нині — Золочівського району на Львівщині. Її мати була зв’язковою УПА на псевдо «Фіалка». Відбувала покарання у трьох радянських тюрмах, була заслана у Сибір. Незважаючи на суворі виверти долі, боролася навіть піснею, співала в очі катам. Вважала пісню зброєю проти ворога. Серед інших наспівувала і «Ой, у лузі червона калина…»

«Донька бандерівки» від 1989 року живе за океаном. Весь цей час досліджує історію перших українських поселенців у Канаді. Зокрема, вивчає життя і творчий шлях знаменитого композитора, диригента Олександра Кошиця. У пожовклих від часу емігрантських виданнях, які отримала у спадок від поселенців, натрапила і на згадку про отця Андрія-Григорія Труха, який проводив місіонерську діяльність у США та Канаді. У домашній бібліотеці ця українка зберігає співаник 1926 року, в якому є текст і ноти його пісні «Ой, у лузі…»

Ноти легендарної стрілецької пісні, три строфи в якій написав уродженець села ГірногоНоти легендарної стрілецької пісні, три строфи в якій написав уродженець села Гірного

А кілька років тому, відвідуючи могили свого діда та мами на парафіяльному цвинтарі Пресвятої родини у Вінніпезі, пані Галина випадково побачила надгробну кам’яну плиту із прізвищем Трух. Звірила дати народження і смерті — сумнівів не було: тут покоїться один із творців популярної пісні-гімну, яку нині виконують не тільки в Україні.

Квіти і українська символіка на могилі о. Труха у ВінніпегуКвіти і українська символіка на могилі о. Труха у Вінніпегу

Минулої суботи пані Галина знову побувала на місці вічного спочинку отця Андрія-Григорія Труха у Вінніпегу. Поклала квіти, пов’язала синьо-жовту стрічку і поставила український прапорець. А потім переслала нам віднайдені матеріали про життя і творчість Андрія-Григорія Труха — щоб і ми розповіли про нього нашим читачам. Вважає, що добра пам’ять — це найкраще, що може залишити по собі людина.

Тато називав Григорієм, мама — Андрієм

Цікава історія подвійного імені ієромонаха Труха. Під час обряду хрещення його назвали Григорієм — на цьому наполіг батько, який хотів, щоб сина-первістка звали так, як і його дідуся. А от мати майбутнього священника намагалася дати новонародженому ім’я свого тата — Андрій. Через це батьки навіть трохи посварилися. Примирив їх син. Коли у 1920 році вчорашній січовий стрілець Григорій Трух вступав до Василіянського чину, то взяв собі ще й друге ім’я — Андрій.

Не менш цікава історія співавторства Андрія-Григорія Труха у створенні пісні «Ой, у лузі…» Про неї священник розповідав у спогадах, написаних до свого 50-річчя. А процитував її ієромонах Прокопій Лотоцький у нарисі про духовного побратима:

«Коли одного дня місяця серпня, 1914 року, ми мали збірку на площі Бурси в Стрию, я почув, як мій сусід у ряді, Іваницький, підспівував собі гарну пісню, що мені дуже сподобалася, її він навчився від артистів Львівського театру „Української Бесіди“. На мою просьбу він переспівав кілька разів одну строфу тієї пісні, і я навчився її напам’ять. Це були слова: „Ой, у лузі червона калина похилилася, чогось наша славна Україна зажурилася…“. Оці слова так дуже підходили до тодішнього нашого становища і так живо висказували всю нашу стрілецьку ідею, що я повторяв собі ту чарівну строфу раз у раз, а як наступного дня ми вийшли знову на вправи, я сів перед Бурсою коло столика і склав ще три нові додаткові строфи, що разом створили ту славну „Червону Калину“…

Ось вони, рядки, дописані Андрієм-Григорієм Трухом (правопис і стилістику автора збережено):

«Машерують наші добровольці у кривавий тан
Визволяти братів українців з московських кайдан.
А ми наших братів українців визволимо,
А ми нашу славну Україну гей-гей розвеселимо!»

Ще один вірш про червону калину авторства Андрія-Григорія ТрухаЩе один вірш про червону калину авторства Андрія-Григорія Труха

У своїх мемуарах ієромонах розповідав і про те, як вчив січових стрільців співати цю пісню:

«Тієї „Червоної Калини“, що так була захопила моє серце, і що її від мене перебрали як дорогоцінний скарб мої побратими — стрільці в Стрию, ми вже не забули, ніколи не переставали співати. Ми її співали в Стрию, ми співали її в Карпатській Україні, ми взяли її зі собою в похід на Велику Україну. З літами її почали співати в Галичині й по всій українській землі…»

Духівник, філософ, поет і… жартівник

Церква, в якій протягом 1935-1937 років служив о. ТрухЦерква, в якій протягом 1935-1937 років служив о. Трух

Отця Труха знали не тільки як відважного січового стрільця, ревного служителя церкви, філософа, а і як талановитого поета-прозаїка, філолога, редактора, видавця, прекрасного оратора. Він випускав василіянський журнал «Світло», видав чотиритомне «Життя Святих», яке передрукували і в Україні. Попри своє високе становище і авторитет серед духовенства, був доступний усім. Так само легко, як Боже слово, з його уст злітали і дотепні українські жарти. Вступаючи у гімназію, з гумором розповідав: «Хоч я і був Гриць, та не писав дурниць». Іншого разу, коли учитель запитував його, скільки буде, якщо 7 помножити на 7, юний Трух відповів каламбуром: «Якщо сім помножимо через сім — то стане всім». Друзі згадували про невтомність отця, про те, що він майже не відпочивав. Беручись за нову справу, любив повторювати: «Де є Трух, там має бути рух».

Власне, це було гаслом життя подвижника української віри, культури Андрія-Григорія Труха. Довгий час перебуваючи на значній відстані від своєї Батьківщини, він денно і нощно жив нею, посвячував себе Їй…

Вшанування пам’яті священника у Стрийській єпархії

Нагадаємо, що Стрийська єпархія Української Греко-Католицької Церкви 19 лютого відзначить 130-річчя від дня народження священника, січового стрільця, одного з авторів мегапопулярної нині пісні «Ой, у лузі червона калина» отця Андрія-Григорія Труха, який народився у селі Гірному. І запросила своїх краян до участі у челенжі з цієї нагоди — створенні відеороликів на цю тему, розміщенні їх у соцмережах, щоб цю пісню повторили інші їх користувачі.

«Маленький чи дорослий, один, хор чи оркестр, вмієте ви співати чи ще вчитеся — долучитися може кожен, — йдеться у зверненні до жителів Стрийського району. — Усе, що потрібно зробити, — записати відеоролик, де ви, ваш хор чи спільнота співаєте пісню „Ой, у лузі червона калина…“ та позначити цей ролик хештегом #ой_у_лузі_трух».

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae