ХХІХ Апостольська подорож Папи Франциска до Болгарії та Македонії. День другий

7 травня 2019

Другий день Апостольської подорожі Папи Франциска до Болгарії та Північної Македонії ознаменувався візитом до центру прийому біженців, Першим Святим Причастям і зустріччю з католицькою спільнотою, молитвою за мир на центральній площі столиці.

ХХІХ Апостольська подорож Папи Франциска до Болгарії та Македонії. День другий

Папа: зустріч з біженцями в столиці Болгарії Софії

Перед від’їздом до Пловдиву в понеділок вранці, 6 травня 2019, Папа Франциск відвідав центр прийому біженців, відкритий у 2013 році в старому будинку колишньої школи на околиці Софії, де зустрівся приблизно з п’ятдесятьма особами, серед яких сім’ї з дітьми, переважно з Сирії та Іраку. Він є одним з трьох центрів біженців у болгарській столиці.

Святішого Отця зустрів директор Карітасу Болгарії Емануїл Паташев, який привітав Папу. Дала свідчення одна з волонтерок, яка розповіла як вони щоденно трудяться з мігрантами, щоб допомогти їм інтегруватись у суспільство, навчають болгарської та англійської мов, стараються кожного дня жити тим, чого навчає Папа: приймати, інтегрувати, супроводити цих страждаючих людей. Хор дітей від шести до десяти років проспівав пісню, а потім вони подарували Папі свої гарні кольорові малюнки.

Святіший Отець звернувся до присутніх з коротким словом. Він наголосив, що діти завжди допомагають краще зрозуміти те, що відбувається. Ці діти та їхні сім’ї, втікаючи від війн чи бідності, залишили свою батьківщину й пройшли болісним шляхом, шукаючи притулку та надії на майбутнє. «Сьогодні світ мігрантів і біженців, — сказав Святіший Отець, — є, певною мірою, світом хреста людства, а цей хрест — це так багато страждаючих людей». Він подякував дітям та їхнім родинам за добру волю, з якою вони сприймають цей хрест, шляхом терпінь, несучи її до країн, до яких прибувають з великими труднощами й стражданнями. Папа подарував центрові прийому біженців ікону Пресвятої Богородиці з Дитятком Ісусом, щоб підкреслити присутність Пречистої Діви Марії на місці великих страждань, але також і великої надії. На закінчення зустрічі Його Святість уділив присутнім Апостольське благословення.

Біженці в Болгарії

Біженцями, крім Карітасу, опікуються міжнародні організації, Болгарський Червоний Хрест та неприбуткові недержавні організації. Слід згадати, що до 2012 року Болгарія не була привілейованою країною для переселення мігрантів. Того року до країни прибули лише понад 1300 мігрантів. Але згодом, через закриття балканського маршруту мігрантів, у 2013–15 роках відбулось зростання, яке перевищило 1300 %. Болгарське державне агентство в справах біженців у 2015 році зареєструвало понад 20 тис. запитів про міжнародний захист, у той час, як пункти прийому мігрантів були розраховані тільки на 5 тисяч. Після закінчення надзвичайної ситуації в 2018 році, кількість нелегальних мігрантів зменшилась на 85 % у порівнянні з попередніми роками.

Ваня Клечерова, речник Карітас Болгарії, в інтерв’ю для Vatican News розповіла про діяльність цієї католицької благодійної організації в країні. Карітас Болгарії засновано 1993 року, зосереджуючи свою діяльність у сфері всебічної допомоги найбільш потребуючим та надаючи допомогу в надзвичайних ситуаціях. Минулого 2018 року Карітас надав допомогу майже шести тисячам осіб, серед яких похилі віком, знедолені жінки з своїми дітьми, діти з фізичними вадами, безпритульні та понад 2700 біженців і мігрантів. Тепер проблема біженців у Болгарії не є дуже відчутною, бо їхня кількість не перевищує 2 тисячі на 6 мільйонів населення.

Зустріч з Папою стала нагодою замислитись на проблемою біженців, які були змушені залишити свої домівки не з власного вибору, а з причин війни чи переслідувань. Болгарський відділ Карітас надає їм всебічну поміч, допомагає з мовним питанням, організовує зустрічі з тими, хто шукає роботи, допомагає знайти тимчасове житло.

Папа Франциск: «Чудо відбувається в серці, подібному до дитячого»

Другого дня Апостольського візиту до Болгарії, в понеділок, 6 травня 2019 року, Папа Франциск відвідав місто Раковський, більшість населення якого становлять католики. В одному з головних осередків католицтва Болгарії, він, насамперед, очолив Святу Месу в храмі Пресвятого Ісусового Серця, під час якої 245 дітей прийняли перше Святе Причастя.

Бачити воскреслого Христа очима віри

«Христос воскрес!» — цим великоднім привітанням Святіший Отець звернувся до дітей. «Це привітання, — зазначив він, — є вираженням радості для нас, християн, Христових учнів, бо Він, з любові віддавши життя на хресті, аби знищити гріх, воскрес і вчинив нас дітьми Бога Отця. Ми радіємо, бо Він живий і присутній сьогодні серед нас».

Промовляючи до дітей, Папа зазначив, що цей день запам’ятається їм назавжди як перша зустріч з Христом у Святому Таїнстві Євхаристії. «Ми не бачимо Його фізичними очима, — підкреслив він, — але очима віри». Наступник святого Петра пояснив дітям, що перше Святе Причастя є святом тому, щоб вони пам’ятали, що Христос бажає завжди перебувати поруч з ними й ніколи їх не залишить.

Чудо відбувається в серці, подібному до дитячого

Пригадуючи літургійне читання дня, в якому Христос у чудесний спосіб помножив п’ять хлібів і дві рибини для того, аби нагодувати людей, що йшли за Ним (пор. Ів. 6, 1–15), Папа зазначив, що це чудо почалося тоді, коли хлопчина підніс Ісусові хліб і рибу. «В такий же спосіб, — наголосив він, — сьогодні ви допомагаєте здійснитися чудові, нагадуючи нам, присутнім тут дорослим, нашу першу зустріч з Христом у Пресвятій Євхаристії, аби ми могли подякувати за той день. Ви допомагаєте нам знову святкувати й радіти Христом, присутнім в Хлібі Життя». Чуда, за словами Святішого Отця, можуть відбуватися тоді, коли наше серце подібне до дитячого серця, здатного ділитися, мріяти, дякувати, довіряти й шанувати інших.

Перше Причастя, але не останнє

Проповідник додав, що свято першого Святого Причастя — це день радості, братерства і єднання з усією Церквою, яка, насамперед, у Пресвятій Євхаристії виражає братерську єдність між усіма своїми вірними. Папа наголосив, що свідченням кожного християнина є слова: «Бог є нашим Отцем, Христос — наш Брат, Церква — наша сім’я, ми — брати і сестри, а наш закон — любов».

«Заохочую вас, — сказав на завершення Святіший Отець, — завжди молитися з натхненням і радістю, так само, як сьогодні. Пам’ятайте, що це — таїнство Першого, а не останнього Причастя, пам’ятайте, що Христос вас завжди чекає. Тому бажаю вам, щоб сьогоднішній день став початком багатьох Причасть, щоб ваше серце, так як сьогодні, завжди було святковим, повним радості й, насамперед, вдячності».

Папа особисто запричащав всіх першопричасників. Наприкінці Євхаристійного богослуження Глава Католицької Церкви звернувся з коротким подячним словом, зокрема, зверненим до тих, які приготували та організували його візит до Болгарії. З храму Пресвятого Серця він від’їхав до монастиря сестер францисканок.

Папа: зустріч з католицькою спільнотою Болгарії

Пообідні години в понеділок 6 травня 2019 року, в болгарському місті Раковський, Папа Франциск присвятив зустрічі з представниками всієї католицької спільноти Болгарії. Вона відбулась у місцевому храмі святого Архангела Михаїла.

Цей храм, який постраждав внаслідок землетрусу 1928 року, був відбудований завдяки зусиллям тодішнього Апостольського візитатора в Болгарії, архиєпископа Анджело Ронкаллі, майбутнього Папи Івана ХХІІІ, та допомозі Папи Пія ХІ. Нещодавно храм був повністю відреставрований, відновивши свою давню красу. До речі, вихідцями з цієї парафія, яка є дуже активною та розгортає широку душпастирську діяльність, є чотири єпископи.

Католицька Церква в Болгарії

В межах цієї зустрічі Святішого Отця коротко розглянемо статистичні дані Католицької Церкви в Болгарії, що є другою християнською конфесією в цій країні, представленою своїми двома гілками — східною та західною. В Болгарії нараховується 68 тисяч католиків обидвох обрядів, що становить 0,96 % від усього населення. Налічується 55 парафій, яким надають душпастирську опіку 57 священиків, а їм допомагають понад 60 черниць та 74 катехити. Католицька Церква в Болгарії опікується десятьма харитативними центрами та двома виховним закладами.

Територіально римо-католицька Церква Болгарії поділена на дві дієцезії — Софійсько-Пловдивську, що охоплює південну частину країни, та Нікопольську, до якої належить північна частина Болгарії. Католицька Церква візантійського обряду має статус Апостольського екзархату і є однією з греко-католицьких Церков. Усі її парафії розташовані на території Болгарії. До Міжобрядової Єпископської Конференції Болгарії входять два римо-католицькі єпископи та Апостольський екзарх.

Християнство на території Болгарії зародилося, ймовірно, на межі першого й другого століть після Різдва Христового. Історія Болгарії багато в чому подібна до історії України, адже також і вона розташована між Сходом і Заходом і часто піддавалась нападам з боку сусідів. Окрім цього, історія Церкви на болгарських землях позначена багатовіковими переслідуваннями.

Після закінчення Другої світової війни Церква зазнала репресій комуністичного режиму, проте, на відміну від багатьох греко-католицьких Церков Східної Європи, не була повністю заборонена, хоча і була змушена існувати в дуже обмежених умовах. Після падіння комуністичного режиму Церква отримала можливість вільної діяльності, їй повернули частину власності.

Католицька Церква в Болгарії — це жива й динамічна реальність, яка зуміла скористатись відновленою релігійною свободою, щоб свідчити Євангеліє в світі, який ставить перед Церквою нові виклики. Особливу увагу єпископат приділяє зміцненню віри, душпастирству сімей та молоді.

Папа на парафії

Святішого Отця привітали двоє дітей у традиційному одязі, піднісши йому традиційні знаки гостинності, а біля барельєфа святого Івана ХХІІІ родина з дітьми подала Папі квіти, які він поклав перед мощами святого попередника. Після привітального слова єпископа Софії та Пловдиву Ґеорґія Йовчева присутні несподівано заспівали Святішому Отцеві «Многая літа!», а далі прозвучали свідчення сестри із греко-католицького Згромадження Євхаристинок, священика та однієї католицької сім’ї.

Вселенський Архиєрей зворушено подякував за теплий прийом та щирі свідчення. Звертаючись до слів єпископа Йовчева, який просив Папу допомогти «бачити очима віри й любові», він подякував присутнім за те, що вони дозволили йому самому «краще побачити та зрозуміти причину, чому цю землю так сильно полюбив святий Іван ХХІІІ, чому вона мала для нього таке велике значення», адже тут проросла сильна приязнь до братів-православних, яка спонукала його шукати шляхи, що провадять до довгоочікуваного братерства між людьми й народами.

Дивитись очима віри

Пригадуючи слова «доброго Папи» Івана ХХІІІ, який вказував, що треба довіряти Божому Провидінню, яке постійно нас супроводжує й серед труднощів та невдач надихає до здійснення піднесених і несподіваних Божих задумів. «Божі люди — це ті, що навчились бачити, відкривати та керуватись силою воскресіння. Вони визнають, що хоч існують болісні й несправедливі ситуації або хвилини, але не залишаються бездіяльними й не піддаються зневірі… Вони свідчать, що Любов з великої літери не є мертвою, але перемогла всі перешкоди».

Згадуючи зустріч з біженцями, яка відбулась цього ранку, Папа наголосив, що там він почув, що серцем центру прийому мігрантів є усвідомлення, що кожна людина є Божою дитиною, незалежно від національності чи віровизнання. Щоб когось любити, не потрібно просити в нього автобіографію. Любов випереджує, вона є безкорисливою. Там християни навчились дивитись очима віри, не класифікувати людей, хто гідний любові, а хто ні, щоб кожна людина відчула себе любленою.

Парафія — наш другий дім

Папа Франциск сказав, що йому сподобались слова Мітка та Мірослави, які разом з донечкою Біляною розповіли, що парафія завжди була для них другим домом, місцем, де вони завжди знайдуть спільну молитву й підтримку дорогих їм осіб, знайдуть силу прямувати вперед. «Таким чином, — наголосив Святіший Отець, — парафії перетворяться на домівку серед усіх інших домів, здатну уприсутнити Господа саме там, де кожна сім’я, кожна людина старається щоденно заробити собі на хліб. Там, на перехресті шляхів, перебуває Господь, Який спас нас не указом, а увійшовши в найпотаємнішу глибину наших родин, сказав нам, як і Своїм учням: ʺМир вам! ʺ»

Папа вказав, що не слід піддаватись гнівові, обуренню, образам, не дозволити, аби вони заволоділи нашим серцем, а допомагати одні одним, щоб полум’я, яке запалив Святий Дух, ніколи не згасло.

Божий люд дякує своїм пастирям

Святіший Отець звернув увагу на слова молодого священика, який, даючи своє свідчення, не говорив про власні успіхи, але про людей, яких Господь доручив його опіці. Божий люд вдячний своєму пастиреві і сам пастир визнає, що його підтримує, супроводжує та збагачує жива громада. Без громади пастир може втратити свою ідентичність, а громада без пастиря могла би роздробитися. «Ніхто не може жити тільки для себе, — підкреслив Папа, — ми живемо для інших… Церква — це Мати, це родина серед родин, відкрита для того, аби свідчити сучасному світові віру, надію й любов до Господа і до тих, кого Він любить». Далі він дав болгарським католикам завдання: «своїм життям свідчити Господню любов на цих землях, на яких Кирило й Методій, — святі з великими мріями, — не боялись звіщати Боже слово рідною мовою цього народу, не боялись перекласти Біблію, щоб ніхто не був позбавлений Божого слова. Йдучи слідами святих Кирила й Методія, теж і сьогодні треба запитати себе, як бути сміливими й креативними, аби звіщати Божу любов у спосіб конкретний і зрозумілий для молодих поколінь».

Підтримувати молодь і не боятись нових викликів

Закінчуючи промову, Папа Франциск заохотив до творчих зусиль у душпастирських діях. Шукаючи шляхів до сердець молодого покоління, супроводжувати очікування молоді та заохочувати мрії, щоб з надією дивитись у майбутнє. Не треба боятись нових викликів, стараючись докласти всіх зусиль, щоб ніхто не був позбавлений світла та утішення, які приносить приязнь з Христом у спільноті, яка їх підтримує, постійно заохочує та вказує на оновлений горизонт, знаючи, що не тільки можна покладатись на велику історію, але й самим її писати.

Подякувавши присутнім за таку чудову зустріч Святіший Отець, згадуючи слова святого Папи Івана ХХІІІ, побажав, аби його благословення стало для кожного Божою ласкою і запросив помолитись болгарською мовою молитву «Радуйся, Маріє».

Папа Франциск: «Мир — це дар і завдання, подарунок і щоденні зусилля»

«Боже, вчини мене знаряддям твого миру» (Молитва святого Франциска). Заключною подією візиту Папи Франциска до Болгарії, відвідини якої є першим етапом 29-ї Апостольської подорожі, що проходив під гаслом «Мир на землі», стала міжрелігійна та міжконфесійна зустріч, що відбулася ввечері, 6 травня 2019 року, на головній площі Софії — Площі Незалежності.

Понад три чверті населення Болгарії становлять православні, ще десять відсотків — мусульмани. Крім того, в країні проживають представники юдаїзму та інших християнських конфесій. Католики, як і протестанти, становлять лише по 1 % населення. Помітною є також громада Вірменської Апостольської Церкви.

Полум’я миру

Прибувши на місце проведення заходу відразу після повернення до Софії з міста Раковського, Глава Католицької Церкви разом з представниками інших віровизнань вийшли на приготовану сцену, на якій були встановлені свічка із логотипом Папського візиту, оливкове дерево як символ миру та троянди — символ Болгарії.

Прозвучала «Пісня створіння» святого Франциска з Ассізі та 122 Псалом, після чого було запалено центральну свічку та 6 лампадок, а тоді представники православної Церкви, юдаїзму, протестантів, Вірменської Апостольської Церкви, мусульман та католиків почергово проказали молитву за мир, відповідно до власних релігійних традицій. Від імені католицької громади Папа проказав «Молитву святого Франциска».

В дусі щирої пошани до створіння та кожної людини

«Дорогі брати й сестри, ми помолилися за мир словами, натхненними святим Франциском з Ассізі, великим почитателем Бога Творця й Отця всіх. Це любов, яку він засвідчив своєю прихильністю та щирою пошаною до створіння та до кожної людини, яку зустрічав на своїй дорозі», — сказав Святіший Отець, промовляючи до учасників молитовної зустрічі.

Мир — це дар і завдання

За словами Єпископа Риму, ця любов зробила святого Франциска будівничим миру, і за його прикладом, кожен з нас покликаний стати «ремісником» миру, «миру, про який кожен з нас повинен молитися й задля якого трудитися», бо він є «даром і завданням, подарунком і постійним та щоденним зусиллям». Миру, дієвого та зміцненого «проти всіх форм егоїзму та байдужості», які протиставляють «дріб’язкові інтереси деяких людей недоторканій гідності кожної людської особи».

«Мир вимагає та просить, аби ми обрали нашим шляхом діалог, стилем поведінки — спільну співпрацю, а методом і критерієм — взаємопізнання, аби зустрічатися в тому, що нас поєднує, шанувати одні одних в тому, що розділяє нас, і спонукати нас дивитися в майбутнє, як простір можливостей і гідності, особливо, для прийдешніх поколінь», — сказав Глава Католицької Церкви, посилаючись на підписаний на початку лютого в Абу-Дабі Документ про загальнолюдське братерство.

Маяк, запалений полум’ям любові

Далі Папа зауважив, що шість запалених лампадок символізують «запалене в нашій душі полум’я любові, що повинно перетворитися у маяк милосердя, любові та миру» в наших життєвих середовищах. «Маяк, яким хочемо просвітити увесь світ. За допомогою полум’я любові хочемо розтопити кригу війн», — наголосив він.

У світлі того, що з місця проведення зустрічі можна побачити культові споруди різних Церков і віровизнань, а сама площа протягом сторіч була місцем зустрічі та дискусій мешканців міста, приналежних до різних культур і релігій, Глава Католицької Церкви побажав, щоб це місце залишалося «свідченням миру».

Завдяки співпраці всіх

«В ці хвилини наші голоси змішуються та однозвучно виражають палке прагнення миру: миру, щоб поширитися по всій землі! В наших родинах, в кожному з нас, а особливо — в тих місцях, де чимало голосів змушені замовкнути через війни, заглушені байдужістю та ігноровані гнітючою спільністю різних груп інтересів», — сказав Папа, заохотивши всіх — представників релігій, світу політики та культури — співпрацювати для здійснення цього прагнення, адже «кожен може там, де перебуває, виконуючи свої обов’язки, сказати: „Вчини мене знаряддям Твого миру“». На завершення Святіший Отець запросив учасників зустрічі обмінятися знаком миру.

Завершення другого дня перебування Папи Франциска у Болгарії

Другий день Апостольської подорожі Папи Франциска до Болгарії в одній хвилині: візит до центру прийому біженців, Перше Святе Причастя і зустріч з католицькою спільнотою, молитва за мир на центральній площі столиці.