«Господи, додай нам віри та зміцни її», — владика Григорій Комар під час нічних чувань у Старуні
У суботу, 29 жовтня 2022 року, владика Григорій Комар, єпископ-помічник Дрогобицько-Самбірської єпархії УГКЦ, виголосив повчальну проповідь до всіх молільників під час нічних чувань у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача.
Все розпочалося із Великої Вечірні з Литією, яку очолив владика Григорій Комар у співслужінні отця Тараса Путька, ректора Івано-Франківської духовної семінарії ім. свщмч. Йосафата. Моління своїм співом супроводжував семінарійний хор «Благовіст». Про це розповідає Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Під час насиченої програми молитовних чувань владика Григорій звернувся до паломників: «Сьогодні просимо про те, щоб закінчилася ця війна, щоб наші воїни якнайшвидше здобули перемогу, прогнали з української землі ворожий народ. Напевно, ми всі нині у своїй молитві просимо про те, щоб Божа ласка стерегла, перш за все, наших воїнів. Ми прийшли також просити у Бога про здоровʼя для хворих, потіхи й милості Божої вони потребують. А ще, кожен із нас має щось дуже особисте, що хоче сказати Богові від своєї душі».
Господи, додай нам віри
Відтак єпископ звернувся до прочан із закликом молитви до Бога задля зростання у нашій вірі: «Дорогі брати й сестри, я б хотів вас попросити, щоб ми до всіх наших прохань додали ще одне, бо воно є дуже важливим для кожного із нас. Хочу, щоб ми всі помолилися і попросили: „Господи, додай нам віри“. Бо якби ми не мали віри, то ми сьогодні б не стояли тут разом, у храмі. А сиділи б десь перед телевізором, переглядали новини, або займалися якимись іншими своїми справами. Те, що ми є тут і приходимо до Бога, бодай, щонеділі, є добрим свідченням того, що нині є віруючі люди».
Господи, зміцни нашу віру серед теперішніх випробувань
Згодом єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ роздумував над тим, які страждання переживає народ в часі війни: «У тих обставинах, в яких зараз перебуваємо, є дуже не легко вірити Богові, бо бачимо навколо себе так багато страждання і зла. Чому страждають невинні, чому загинуло так багато діточок, чому той агресор має так багато сили? Як на це все відповісти? Де знати силу, щоб витримати це все, аби не впасти у відчай і зневіру? Знаючи, як нам важко, потрібно єднатися і просити в Бога: „Господи, зміцни нашу віру“. А Господь у відповідь нам каже: „Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, то і гори б змістити змогли…“. Та хіба ми не маємо віри, навіть такої малої, як гірчичне зерно? Я думаю, що маємо. Скільки ж „горів“ вдалося посунути у своєму житті, коли ми мали на когось образу чи гнів, ненависть чи злобу, можемо порівняти це із горою чи каменем, бо воно придавлювало наше сумління».
Відмова від гори злоби у серці
Далі владика Григорій Комар, підсумовуючи сказане, ділився із вірними думками, як подолати зло, яке зараз панує повсюди.
«Але ж на якомусь моменті ми собі сказали: „Я ж християнин, я вірю у Бога. Хіба можу далі із цим жити?“ І в той момент ми відчували, як гора тієї злоби у момент розпадається, посувається», — промовив єпископ на завершення проповіді.
Молитовний вечір продовжився молитвами на оздоровлення для всіх вірних, а також благословенням мощами блаженного священномученика. Відтак кожен прочанин мав нагоду приступити до мирування та помолитися біля ікони Симеона Лукача.
Згодом розпочався Молебен до блаж. свщмч. Симеона, який очолив о. Іван Харевич, префект духовної семінарії.
Хресна дорога та Божественна Літургія
Далі всі прочани вийшли із храму та зі свічками в руках попрямували на Хресну дорогу, яку очолив владика Григорій Комар. Велика кількість паломників разом із духовенством в молитовній атмосфері розважала над стаціями Хресної дороги нашого Спасителя.
«Роздумуючи над тим, що сталося з Ісусом Христом на цій дорозі, ми думали також і про свої болі, і біль нашого народу, який теж у цей спосіб проходить свою явну Хресну дорогу. Ісусові на Хресній дорозі траплялися різні люди, які співчували та хотіли допомогти, але також були ті, хто його засудили до смерті та ті, хто глузували над ним. Щось подібне відбувається і тепер, коли бачимо, що переживає наша Україна. Але ми молимося за перемогу на цій Хресній дорозі та доручаємо під опіку Божого Милосердя наших захисників», — своїми роздумами із вірними поділився єпископ на останній стації Хресної дороги.
Ісус зупиняє процесію смерті усього людства
Основною частиною нічних чувань стала Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Григорій у співслужінні настоятеля каплиці Пресвятої Родини о. Юрія Сидіра, сотрудника о. Володимира Лукашевського, отців Івано-Франківської духовної семінарії, протопресвітера Солотвинського протопресвітеріату о. Володимира Вишнівського та інших запрошених душпастирів Івано-Франківської архиєпархії.
«Євангелист представляє драматичну ситуацію тієї жінки, яка зі смертю свого сина втратила, мабуть, і надію на свою старість, залишившись одинокою у світі. Коли смерть приходить, усе стає даремне. Ми не маємо влади над смертю, її не можна зупинити. Але є Той, Хто її переміг, Він є найсильніший. Це наш Господь Ісус Христос. Ісус зупиняє процесію смерті не лише сина вдови, а й усього людства, даруючи нам вічне життя», — розмірковував над уривком із Євангелія єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ під час Літургії.
Впродовж молитовних чувань паломники мали змогу приступити до Таїнства Покаяння, а в часі Літургії численно приступили до Пресвятої Євхаристії.
Завершилися моління в Старуні уділенням повного відпусту тим вірним, які виконали необхідні для цього умови.
Одразу після цього о. Юрій Сидір від імені всього духовенства та вірних висловив вдячність єпископу за спільну молитву на нічних чуваннях, а також за повчальне слово на славу Божу.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ