«Господь завжди на боці жертв», — владика Гліб Лончина про Голодомор 1932–1933 років

25 листопада 2019

Голодомор, тобто геноцидний голод, навмисне організований радянською владою для того, щоб вбити жахливою смертю наших братів і сестер, громадян України. Термін «Голодомор» (що походить від слів «голод» та «морити») означає вбивство голодом. Це, безперечно, справжній геноцид, запланований та холоднокровно виконаний. Для всіх нас докази цього винищення голодом породжують сумнів; і таке ж питання виникає, як для Голокосту, так і для всіх інших людських трагедій: де був Бог?

«Господь завжди на боці жертв», — владика Гліб Лончина про Голодомор 1932–1933 років

Щонеділі літургія нас об’єднує довколо святкування пам’яті воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Це унікальна подія, яка потверджує впевненість у нашому спасінні.

Якби Христос не воскрес, ми б не були врятовані. Святий Павло говорить нам, що нас спасла благодать і Воскресіння Христове. Для того, щоб ми пам’ятали про подію, якою Він приніс нам спасіння, Ісус залишив нам Таїнство Свого тіла і Своєї крові — Святу Євхаристію — кажучи нам: «Ви зробите це на згадку про мене» — моєї жертви, моєї любові до вас. Це причина нашого зібрання тут навколо Господнього столу, що водночас є нашими найбільшими привілеєм та радістю.

Джерело нашої радості має завжди в нас перебувати і ми не повинні дозволити, щоб що-небудь нас від нього віддалило, щоб щось стерло його з нашої свідомості. Коли в нашому житті все добре, це очевидність. Але стикаючись з трагедіями життя, ці реалії можуть образити істини нашої віри.

Сьогодні ми зібралися тут, щоб разом пом’янути найбільшу трагедію українського народу — Голодомор, що стався у 1932–1933 роках.

Це, безперечно, справжній геноцид, запланований та холоднокровно виконаний. Для всіх нас докази цього винищення голодом породжують сумнів; і таке ж питання виникає, як для Голокосту, так і для всіх інших людських трагедій: де був Бог?

Де був Бог?

Це таємниця.

Боже провидіння головує над усім, що відбувається на цій землі. Однак ми ніколи не повинні говорити, що людські трагедії є частиною «волі Божої»! Це не так!

Саме Господь дав нам Свій наказ, кажучи: «Не вбивай». Коли один вбиває іншого, то завжди діє проти волі Божої.

Розкриття цієї таємниці полягає у свободі, яку Бог дав кожній людині. Свободу нам дали не для того, щоб ми робили все, що хочемо, а навпаки, щоб робили те, що є цінним, працювати в напрямку того, що є правильним і добрим.

Людські прогрішення — це беззаперечне зловживання нашою свободою. Однак, в той сам час, вони слугують для нас попередженням, яке нам нагадує про гріх, спокусі якого людина може піддатися. Вони також нагадують про крихкість, якій людина може дозволити в собі осісти і про те, що над усім іншим і у всьому ми не можемо нічого зробити без Божої ласки. Ми є ніким без Божої ласки.

З іншого боку, незважаючи на людські слабкості та гріхи, Бог присутній всіх скрізь і назавжди; Він нас підтримує; Він дає нам життя; Він рятує наші душі. Він особливим чином присутній з тими, хто зазнає жорстокого поводження та насильства, переслідувань та насильницької смерті. Господь завжди на боці жертв.

Давайте разом помолимось сьогодні за всіх жертв Голодомору, за їхні душі, за їхнє вічне спасіння та за жертву їхнього життя, яку Бог прийняв через страждання Ісуса.

Я також запрошую вас помолитися за всіх тих, хто скоїв цей злочин, бо вони теж є жертвами брехні — ворога людського роду, князя цього світу.

Нехай Господь Бог назавжди пам’ятає всіх померлих у Своєму Царстві, і нехай Він помилує нас усіх. Амінь!

† Гліб Лончина,
Апостольський адміністратор Паризької єпархії Святого Володимира

у неділю, 17 листопада 2019 року,
Париж, базиліка Сан Сюльпіс