СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГлави Церков та головний рабин України молитвою вшанують пам’ять жертв Бабиного Яру
29–30 вересня Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру. Цьогоріч виповнюється 80 років з початку масових розстрілів під час нацистської окупації Києва, які забрали життя близько 100 тисяч людей.
У ці дні у Києві відбудеться низка заходів, присвячених роковинам трагедії за участі вищих посадових осіб держави, глав Церков, представників православних, католицьких та юдейських релігійних організацій, громадськості, благодійних організацій, зокрема, міжнародних та високих іноземних гостей. Про це інформує сайт СКУ.
Події будуть відбуватися в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр».
29 вересня, о 10:00 за часом Києва меморіальні заходи розпочнуться з символічного запалення вищими посадовими особами держави пам’ятного вогню, який горітиме упродовж двох днів біля пам’ятника загиблим киянам та військовополоненим.
29 вересня, о 20:30 відбудеться міжрелігійний захід (молитва) за жертв Бабиного Яру. Долучитися до спільної молитви за душі жертв тоталітарних режимів запрошуються всі охочі незалежно від віросповідання.
Міжрелігійний захід (молитву) проведуть Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, Глава Української Греко-Католицької Церкви Патріарх Святослав та головний рабин України та Києва Моше Реувен Асман.
Упродовж двох пам’ятних днів, з 10:00 до 19:00, кожен бажаючий вшанувати пам’ять розстріляних може прийти до Бабиного Яру та біля різних пам’ятників на території заповідника взяти символічні камінці й лампадки, щоб покласти до меморіальних місць. Орієнтиром до місць, де роздаватимуть камінці й лампадки, слугуватимуть спеціально встановлені вказівники.
Пам’ятні заходи відбудуться за підтримки Світового Конґресу Українців. Організаторами виступили: Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», Інститут історії України Національної академії наук України та Український інститут національної пам’яті.
«Бабин Яр належить до трагедій світового масштабу. В ці поминальні дні світове українство в скорботі долучається до всіх, хто перебуває у Києві. Разом ми наголошуємо — пам’ять про Бабин Яр жива. Щоби надалі захистити правдиву історичну пам’ять від політичних маніпуляцій, сьогодні надважливо, щоб саме українська держава та українська громадськість відповідали за меморіалізацію Бабиного Яру», — заявив президент СКУ Павло Ґрод.
Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович зазначає, що київських євреїв убили лише тому, що політична ідеологія нацистської держави визнала їх расово ворожими та «засудила» до вбивства. Більше ніде, навіть у сумнозвісних фабриках смерті, не вбивали стільки людей за такий короткий проміжок часу. Тому Бабин Яр в усьому світі є одним із символів Голокосту.
«Цими меморіальними заходами ми прагнемо, вшановуючи пам’ять жертв, повернути їм гідність, відібрану злочинною ідеологією. Це одночасно є і внеском у формування зрілої та гідної політичної нації, для якої права людини будуть базовою цінністю незалежно від походження, соціального чи іншого статусу. Адже ми прагнемо жити у спільноті, яка не сприймає насильство як аргумент, а навпаки — культивує почуття відповідальності, емпатії, толерантності, міжнаціонального та міжконфесійного порозуміння. Ми сподіваємося, що участь у цих пам’ятних подіях об’єднає суспільство й до них долучаться якомога більше людей незалежно від національної приналежності, релігії та поглядів на меморіалізацію простору Бабиного Яру», — сказав Дробович.
Історична довідка
Під час Другої світової війни війська нацистської Німеччини, які зайняли Київ, використовували урочище Бабин Яр в північно-західній частині міста як місце масових розстрілів цивільного населення, головним чином євреїв. 29 вересня 1941 року за наказом окупаційної адміністрації все єврейське населення було зобов’язане з’явитися до Бабиного Яру. Тут людей групами проводили через пропускний пункт, після чого заганяли на край яру і розстрілювали. Цього та наступного дня жертвами розправи стала 33 771 особа. Загалом масові вбивства в урочищі тривали до самого відходу німецької армії з міста: за офіційними даними, в Бабиному Яру розстріляли близько ста тисяч людей.
За матеріалами Світового конгресу українцівПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
