Глава УГКЦ: Справжня віра завжди втілюється в ділах, і першим її плодом є надія
Справжня віра християнина має два виміри. По-перше, віруючи, ми приєднуємося до Бога, даємо Йому можливість увійти в наше життя. По-друге, віра завжди перетворюється в дію і зроджує надію. Той, хто вірує, ніколи не буде пасивно споглядати Бога і Його вчинки, але втілюватиме те невидиме, яке добачив вірою, у своєму житті. Тому-то першим плодом віри є надія, — надія, як плід Божої сили, яка починає діяти в нас. На цьому, цитуючи св. Кирила Єрусалимського, наголосив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді у 31-шу неділю після Зіслання Святого Духа.
26 січня Глава УГКЦ очолив Архиєрейську Божественну Літургію в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві. З ним співслужив владика Степан Сус, єпископ курії Верховного Архиєпископа, та священники Київської архиєпархії. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Звертаючись до вірних, Блаженніший Святослав пояснив значення подорожі Ісуса Христа від Йорданської долини до Єрусалиму, де біля Єрихону Він зустрів сліпого жебрака, який «сидів край дороги, тобто був викинутий на обочину суспільного життя, і жебрав, просив милостиню».
Проповідник підкреслив, що той, хто не мав зору тілесного, мав віру в Бога. «Віра — це здатність бачити. Віра — це духовний зір, певна чутливість людського серця сприймати невидиме. Вірою ми бачимо невидимого Бога, який наближається до нас», — розтлумачив Патріарх.
Глава УГКЦ продовжив, що «віра в Боже милосердя не тільки приводить Бога до людини, але в цих обставинах рух наповту на дорозі, переповненій тими, хто рухаються, зупиняється. Христос чує, Христос кличе і відповідає йому».
«Чудо оздоровлення — це ніщо інше, як плід внутрішнього зору віри, наслідок віри жебрака в Боже милосердя. Він повірив. Те, що він побачив, невидиме, стає видимим у його особі перед очима всіх присутніх — він прозріває, встає, більше не жебрає, не сидить на обочині, а починає діяти — йде за Христом, тобто стає учнем Христовим і радісно свідчить про Боже милосердя, яке виявилося у його особистому житті», — додав Предстоятель.
Блаженніший Святослав закликав «запитати себе, наскільки я вірю в милосердя Боже щодо мене», додавши, що «ми дуже часто уявляємо собі Бога суворим карателем».
Сьогодні в Україні, за його словами, ми «особливо відчуваємо силу віри українців в Божу любов та милосердя до нас», і «християнська надія в Україні приймає особливе обличчя».
«Цієї ночі понад 50 безпілотних апаратів наші воїни збили над Україною, хоч знають, що наступної ночі вони, правдоподібно, знову прилетять. Коли наші воїни невидимим духовним зором, бачачи перемогу України як вияв Божої сили, невтомно продовжують захищати Батьківщину, віра й християнська надія приймають образ воїна. Ця надія на перемогу вкотре дає відвагу боротися далі», — константував Блаженніший Святослав.
Проповідник продовжив: «Ми бачимо, як ворог руйнує інфраструктуру міст і сіл, але наші енергетики невтомно знову зв’язують ті дроти, відновлюють пошкоджені лінії електропостачання, хоча знають, що завтра ворог знову може знищити плід їхньої праці. В їхньому обличчі ми бачимо обличчя нашої надії».
«Коли батьки, люблячи своїх дітей, вбачають у них майбутнє України, бо духовним зором бачать у них невидиме їх краще майбутнє, тоді надія приймає обличчя українського батька й матері», — додав Глава УГКЦ, продовживши, що «коли наша молодь уміє любити посеред ненависті, даючи життя під час війни, створюючи нові родини, народжуючи нове життя, — тоді надія приймає обличчя української молоді».
На запитання багатьох людей, звідки у нас надія, Предстоятель відповів: «Ми стоїмо, боремося і дивуємо світ нашою стійкістю саме тому, що віримо в Бога. Ми маємо вже сьогодні запоруку того, чого сподіваємося, доказ речей невидимих. Ми бачимо невидиме, бачимо присутнього Бога у тілі, у стражданнях, у сподіваннях українського народу».
Відтак Глава Церкви побажав, нехай ця історія зустрічі сьогодні буде для усіх нас «запрошенням до світла надії, зокрема у цьому ювілейному році надії, нехай буде запрошенням побачити невидиму дійсність майбутнього у Христі, побачити надію нашого народу на перемогу добра над злом, надію на перемогу України над немилосердним безбожним загарбником».
«Повірмо в Боже милосердя і тоді торкнемо осердя Божої любові до кожного з нас. Нехай сьогодні ті спасительні слова, сказані колись до єрихонського сліпця, оживлять радість надії у кожному з нас: „Прозри, віра твоя спасла тебе“», — завершив Блаженніший Святослав.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ