Ґданський прокатедральний собор УГКЦ отримав духовний скарб — мощі святого рівноапостольного князя Володимира

1 жовтня 2025

28 вересня 2025 року прокатедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці у Ґданську став місцем великої духовної події — під час урочистої Божественної Літургії тут було покладено мощі святого рівноапостольного князя Володимира Великого. Святкування, у якому взяли участь численні віряни та духовенство, увійшло в історію УГКЦ у Польщі як день виняткового значення.

Ґданський прокатедральний собор УГКЦ отримав духовний скарб — мощі святого рівноапостольного князя Володимира

Богослужіння очолили Вроцлавсько-Кошалінський єпископ Володимир (Роман) Ющак, ЧСВВ, та Ольштинсько-Ґданський єпископ Аркадій Трохановський, як повідомляє пресслужба Вроцлавсько-Кошалінської єпархії УГКЦ.

Мощі святого Володимира мають непросту долю. Віднайдені у XVII столітті митрополитом Петром Могилою в руїнах Десятинної церкви, вони згодом були передані частково до Москви, де протягом століть використовувались у політичних цілях. Лише у 2005 році частина мощів повернулася в Україну завдяки митрополитові Володимиру Сабодану, а у 2025 році — була передана митрополитом Православної Церкви України Олександром Драбинком Главі УГКЦ Блаженнішому Святославу. Влітку цього року Синод Єпископів УГКЦ вирішив поділити мощі на частинки для почитання в Києві, Римі, Парижі та Ґданську.

У своїй проповіді владика Володимир Ющак звернув увагу на історичний і духовний вимір цієї події. Він нагадав, що храм у Ґданську тепер має двох великих покровителів: Пресвяту Богородицю та святого князя Володимира.

Єпископ підкреслив, що постать князя Володимира не можна зводити лише до політичної чи державницької ролі. «Сьогодні по-різному споглядаємо на св. Володимира. Найчастіше спостерігаємо його виключно як політика, державника. Асоціюємо його з Тризубом — сьогодні державним гербом України. Це все правда. Але деколи призабуваємо, що він святий для православних, греко-католиків і латинників. Святий Володимир справді був великим політиком, великим володарем, великим добродієм для бідних та для Церкви. Але міг це все осягнути тому, що щиро прийняв християнство, жив ним щоденно — і як князь, і як звичайний християнин», — мовив єпископ.

Архиєрей також поставив присутнім питання про значення Хрещення у їхньому житті: «Мабуть, ми всі тут присутні є охрещені. Сьогодні перед реліквіями святого Володимира варто запитати себе: як на наше життя вплинуло наше Святе Хрещення? Чи виховуємо своїх дітей так, щоб вони жили як справжні християни? Бо саме оглядання і цілування мощей святого нічого не дасть, якщо Хрещення не буде основою нашої щоденної дороги до Бога».

Владика наголосив і на потребі християнської витривалості у сучасних обставинах: «Світ не надихає нас сьогодні трактувати Хрещення як нове народження. Попри війну на українській землі, світ радше спокушає користати з життя. Але Пресвята Богородиця та святий князь Володимир нагадують нам, що можна жити інакше, з Богом і у вірності Йому».

Після Літургії віряни разом із духовенством пройшли процесією до пам’ятника святому Володимиру Великому, де відбулося освячення води та відновлення хрещальних обітів. У прокатедральному соборі релікварій із мощами святого встановили праворуч від іконостасу.

Єпископ Аркадій Трохановський подякував усім за спільну молитву й підкреслив, що наявність мощей святого Володимира у Ґданську є великою честю та водночас духовним зобов’язанням для громади.

Довідка

Київський князь Володимир упокоївся у 1015 році і спочив у Десятинній церкві в Києві, яку скоріше побудував, призначивши на її утримання десяту частину зі своїх приходів. Десятинна церква була зруйнована у 1240 році, разом з цілим Києвом, під час монгольської навали. У ХVІІ столітті, в руїнах церкви мощі св. Володимира Великого віднайшов православний митрополит Петро Могила та підтвердив їхню автентичність. Частину з цих мощей — долішню щоку — передав він до Москви. На жаль, протягом наступних століть Москва використовувала мощі св. Володимира як інструмент для поневолення і русифікації українського народу, а головно, для викорінення українців з їхньої власної історії.

Однак, понад триста п’ятдесят років після віднайдення Володимирових мощей, у 2005 році частинку з них наново привіз в Україну тодішній Предстоятель Української Православної Церкви Московського патріархату митрополит Володимир Сободан. Сьогодні мощі зберігає Православна Церква України.

На початку цього року, 23 січня, в Києві відбулася історична подія — митрополит Православної Церкви України Олександр Драбинко передав Главі УГКЦ Блаженнішому Святославу частину долішньої щелепи Святого Володимира, яку у 2005 році привіз в Україну митрополит Володимир Сабодан. Під час пленарного засідання в п’ятницю, 11 липня цього року, у Римі, єпископи-члени Постійного Синоду з Блаженнішим Святославом вирішили, щоби ці мощі поділити на менші частинки та передати їх для почитання у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві, у Соборі Святої Софії у Римі, у Єпархіяльному соборі св. Володимира в Парижі та у прокатедральному соборі у Ґданську. Звідси теж сьогоднішня подія та святкування в цьому храмі.

Фото: о. Богдан Тхір
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ