СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЄпископи Синоду провели день духовної віднови
Члени Синоду Єпископів УГКЦ в Івано-Франківську відбули день духовної віднови у супроводі о. Андрія Чировського.
День духовної віднови для єпископів провів отець Андрій Чировський, який вважається в Церкві добрим фахівцем з духовного спадку праведного митрополита Андрея Шептицького. Отець Андрій Чировський захистив магістерську і докторську роботи про Митрополита. Священик прибув на VI сесію Патріаршого Собору і Синод Єпископів УГКЦ на запрошення Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава.
Священик зробив день духовної віднови для членів Синоду на основі постаті праведного Андрея Шептицького. «Я не належу до тих, які входять в якісь історичні деталі, дати. Я завжди шукаю духу митрополита Андрея. Скажімо, багато говориться про його активність. І мені цікаво, що його спонукало до цього, що йому давало внутрішню силу, аби робити те все надзвичайне, що він робив», — поділився о. Андрій з Департаментом інформації.
У своїх проповідях, а також під час дня духовної віднови священик робить акцент на Митрополиті: його писанні, його діяльності і його внутрішньому житті. «Також говорив про Божу мудрість… Адже Андрей Шептицький мав особливий світогляд, який підкреслював Божу мудрість. Він щодня казав, аби ми просили Господа про дар Божої мудрості. Я хотів би, щоб кожен із наших владик мав таку ж внутрішню силу, як мав Митрополит. Тоді наша Церква буде могутньою», — вважає отець.
Сила митрополита Андрея, на думку о. Андрія Чировського, полягала в його надзвичайній любові. «Гадаю, це частково залежало і від того, що мама Митрополита його дуже любила. І він з дитинства був відкритий до любові, до любові не лише людської, а й божественної. Він міг відчувати Божественну благодать. Нам треба вміти відкрити свої духовні очі, і ми зможемо побачити, скільки Господь робить у нашому житті. Часом ми зневірюємося, тому що беремося до роботи самі, а тої роботи нескінченна маса. А як починаємо бачити, скільки Господь робить навколо нас, тоді стає якось легше… Я не мушу того всього робити… Я маю співпрацювати з Господом. А мудрість — це здатність мислити з Божої точки зору. Бо Господь бачить усе, а ми бачимо лише маленькі частини дійсності. Головне — прийняти те, що Господь нас любить. І це змінює перспективу, коли я бачу, що Господь з любові поставив переді мною ці виклики», — сказав священик.
Він наводить приклад зі свого життя. «Я вже 35 років живу в постійному болю. Гадаю, у цьому маю якусь солідарність із митрополитом Андреєм. У жодному разі я себе з ним не порівнюю, але, гадаю, я можу розуміти його світогляд з точки зору людини, яка останніх 15 років свого життя пробула в інвалідному візку. Усе те, що він осягнув, осягнув у немочах. Я мушу постійно боротися, аби прийняти цей постійний біль як дар від Бога. Знаю, якби я цього дару не мав, то був би прикрою людиною… Бо якщо я не відчую, що болить людині, її потреби, чого вона голодна і спрагла, то як же я можу заспокоїти її потреби?!», — розповів о. Андрій Чировський.
Департамент інформації УГКЦ
