СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Джерело Милосердя»: українська ікона, яка супроводжувала візит Папи Франциска до Греції
Як же так сталося, що українська ікона була виставлена на Євхаристійному богослужінні із Святішим Отцем Папою Франциском в Афінах 4-5 грудня 2021 року?
2 грудня 2021 року Святіший Отець Папа Франциск вилетів із римського міжнародного аеропорту Фюмічіно до міжнародного аеропорту Ларнаки поблизу Нікосії, столиці Кіпру. Ця країна стала 55-ою, яку відвідав теперішній Понтифік. Однак, не лише нею обмежилася XXXV Апостольська подорож Святішого Отця. Адже вже через два дні Папа направився до Греції. «Це буде подорож до джерел Апостольської віри та братерства між християнами різних конфесій. Я також матиму нагоду наблизитися до людства, пораненого в тілі багатьох мігрантів, які перебувають у пошуках надії: я поїду на Лесбос. Прошу вас, будь ласка, супроводжуйте мене молитвою. Дякую», – сказав він напередодні відльоту із Риму.
З іншої країни за кілька днів до того задля супроводу візиту Папи Франциска до Греції вирушає Ікона Пресвятої Богородиці. Вона носить назву «Джерело Милосердя». Ні для кого вже не є секретом любов Папи Франциска до українських ікон. Це він сам ствердив під час візиту до Прокатедрального собору Святої Софії у Римі 28 січня 2018 року. «Хочу розповісти вам один секрет. Перед тим, як іду на нічний відпочинок чи встаю вранці, я зустрічаюся з українцями… Ваш Блаженніший Святослав подарував мені ікону Пресвятої Богородиці в Аргентині. Я її привіз із собою до Рима. Він повернувся до своєї країни з Аргентини, а я мусив приїхати до Рима... Я щоразу молюся перед цією іконою Богородиці вранці та ввечері і закінчую молитву українською мовою», - мовив Понтифік.
Оригінал ікони Пресвятої Богородиці «Джерело Милосердя» знаходиться у м. Івано-Франківськ, вул. Селянська, 6, де нею опікується Місійне Згромадження Святого апостола Андрія. Як же так сталося, що українська ікона була виставлена на Євхаристійному богослужінні із Святішим Отцем Папою Франциском в Афінах 4-5 грудня 2021 року? Спробуємо це довідатися сьогодні в о. Григорія Джали, МЗСАА.
Отче, розкажіть про цю ікону. Що це за ікона? Хто є її автором?
Ікона належить до типу «Одигітрія» з XVIII ст. Хто є її автором, напевно, не дізнаємося. Ми її віднайшли під час проведення реколекцій на Прикарпатті, на горищі. Вона була у досить знищеному стані. Численні втрати левкасу, поверхневі забруднення, тріщини та пошкодження жуком-деревогризом. Коли нам віддали цю ікону, я сильно сумнівався щодо того, чи її ще можна реставрувати. Дякувати Богу, вдалося. Хоча й процес був дуже клопіткий. Можливо, архівні дані мають імена жертводавців і звідки вона, але цього не досліджували окремо. При реставруванні виявилося, що ікона була вже перемальованою, тобто в давнину процес реставрації полягав на новому намалюванні поверх даної ікони. Це дало можливість відновити збережені частини оригіналу.
Чому ця ікона носить назву «Джерело Милосердя»?
Чи не кожна ікона носить певну назву. Здебільшого ікону називають відповідно до місця її об’явлення чи перебування. Проте, коли ця ікона повернулася із реставрації, вірні запитували: «Як називається ікона?» Я не знав, що відповісти і попросив, щоб Богородиця підказала якусь назву. Молячись перед іконою на завершення, я спонтанно завжди промовляв молитву «Будучи джерелом милосердя…». В якийсь момент я зловив себе на думці, що, можливо, таку назву дати іконі. Дещо роздумавши, я запропонував отцям декілька назв, серед котрих вибрали «Джерело милосердя». Тому при освяченні ікони надали їй саме таку назву.
Оригінал цієї ікони знаходиться в Івано-Франківську, а її опікунами є Місійне Згромадження Святого апостола Андрія. Яке значення має ця святиня для Вашої спільноти?
Я належу до Місійного Згромадження Святого апостола Андрія. Ця ікона знаходиться у нашій каплиці при Генеральному домі Згромадження. Святиня, котру вдалося відновити від трагічного стану, є для Згромадження символом віднови і виявом Божої сили.
Ікона також важлива для духовності та харизми Згромадження, адже її назва «Джерело милосердя» є натхненням у проповідницькій діяльності. Марія несе на своїх руках Христа як найбільший дар для людства, так само і місіонери несуть Ісуса Христа як Слово Боже, в Євхаристії, щоб поділитися з тими, котрі ще Його не пізнали. Через Богородицю місіонери відкривають Ісуса як джерело милосердя, яке Бог посилає людству. Те, що роблять місіонери протягом століть, голосячи Добру Новину, те саме чинить в тиші ікона – звіщає спасіння та переносить у світ блаженства. Ікона проповідує лініями та фарбами, проповідує естетикою, красою, мовчки показує істини, які не потребують доведення. Якщо словесна проповідь пристосовується до слухачів, змінює свій характер залежно від аудиторії, то ікона ніколи не пристосовується до аудиторії. Ікона свідчить про Бога, перемінює без слів. Ікона показує понадчасове, понадісторичне.
Скажіть, чи вже відомі якісь ласки чи чуда, отримані за посередництвом цієї ікони?
Коли ікону віднайшли, перше, що звернуло мою увагу - це погляд Богородиці. Я відчув спокій і доброту, з неї немов виходив мир. Коли вперше приїхав реставратор, щоб глянути, чи можна ікону врятувати, він сказав, що від ікони виходить благодатна енергетика. Це мене втішило, адже утвердило, що це були не мої фантазії. Словам реставратора я не надавав великої уваги, бо це міг бути заохочувальний момент віддати ікону чимскоріш до праці над нею. Проте, під час реставрації п. Наталія Палійчук, проводячи консерваційні роботи над святинею, почула, як від ікони виходив запах квітів. Закликавши інших співпрацівників, вони були здивовані. Із таким стикалися вперше за 20-тилітню історію реставраційних робіт.
Інше свідчення дала парафіянка нашої богослужбової каплиці п. Дарія Ставнича, котра просила дару материнства для своєї доньки. Парафіяни і я особисто можемо засвідчити, що обличчя Богородиці буває усміхнене, але бувають моменти, коли вигляд Діви Марії на іконі в призадумі, сумний. Дружина священника свідчить, що в молитві перед іконою Богородиці просила заступництва у певних випробуваннях і побачила, як на лиці Богородиці на іконі «Джерело милосердя» з’явилися сльози. Цю подію дружина священника відчитала, як особисту підтримку Діви Марії. Це свідчення вона має намір записати до місцевої газети. Хтось залишив біля ікони обручку, загорнену у клаптик білого паперу з написом: «Жертва іконі «Джерело милосердя» за отримані ласки».
Це те, що на даний час мені повідомили вірні нашої каплиці, і що я записав. Можливо, я знаю не все, бо на даний час своє служіння я здійснюю на Одещині.
Якою є мета паломництва цієї ікони до Греції?
Бути видимим знаком підтримки для наших заробітчан та їх єднати і надихати. Також показати зв'язок: з Солуні прийшли брати Кирило і Методій проповідувати Євангеліє для слов’ян, а сьогодні українські заробітчани діляться своєю вірою з греками, чого Богородиця є свідком.
Розкажіть більш детально про те, як так сталося, що у багатій на іконопис Греції Папу Франциска супроводжувала українська ікона під час богослужіння в Афінах?
Боже провидіння. Я маю намір привезти у Чорноморськ копію ікони «Джерело милосердя», щоб вона була покровителькою екзархату і місцем паломництва. Коли я розмовляв з іконописцем, я попросив зробити дві копії ікони. В якийсь момент я усвідомив, що мені потрібна лише одна копія для Чорноморська. Відтак я це відчитав як Божий промисел і погодився з думкою, щоби існувало дві копії.
Коли о. Ігор Посоленик приїхав в Україну з Афін, ми у розмові згадали про ікону. Саме він був свідком віднайдення ікони, коли допомагав мені провадити реколекції та парафіяльні місії. Я запропонував йому взяти копію ікони до Афін. Отець Ігор сказав, що він вже думав на той час, щоб привезти з України богородичну ікону для почитання. За якийсь час я запитав, чи він вирішив брати ікону до Афін, але знову не отримав ствердної, однозначної відповіді. Проте, коли о. Ігор Посоленик почув про приїзд Папи до Греції зателефонував і сказав мені, що хоче взяти копію ікони і щоб її благословив Папа для вірних УГКЦ в Афінах. Однак, як виявилося, перші спроби написання ікони відклали, оскільки вирізьблені рельєфи постатей на іконі не відповідали оригіналу. Приїзд Папи мав відбутися через два тижні, і тому о. Ігор розпочав просити, щоб дати йому першу копію, котрої ще не було в наявності. Я зателефонував до іконописця і представив ситуацію і наміри пароха Афін. Варто зауважити, що написання ікони, її перевезення та інші турботи по-іншому як допомогою Божою і не назвеш. У кінцевому результаті ми побачили, що ікона була присутня і на аудієнції, і на Євхаристійному богослужінні, котре звершував Папа Франциск. Її поставили на чільне місце.
Як відомо із новин, ця ікона повинна стати покровителькою мігрантів. З чим пов’язана саме така специфіка?
Ікона знаходиметься у храмі, де моляться українці. У стилі ікони, рисах Богородиці українці розпізнаватимуть рідну мати і землю. У лагідній посмішці вони відчуватимуть материнство і опіку Діви Марії.
Хочу також згадати слова Папи Фоанциска, які він промовив 28 січня 2018 року в соборі Святої Софії у Римі. Святіший Отець тоді сказав: «Я хотів би також скерувати вдячну думку до багатьох жінок, — хоч вже трохи говорив про це, але ще раз повторю, — які у ваших громадах є апостолками милосердної любові та віри. Ви є дорогоцінними та несете в численні італійські родини звіщення Бога найкращим з-поміж усіх способом, коли в своєму служінні опікуєтеся людьми через турботливу й ненав’язливу присутність. І це дуже важливо: ненав’язливість, служіння, свідчення: «Гляньте, яка це добра жінка» — й так передається віра. Віру треба передавати. Заохочую вас сприймати свою важку й часто мало задовольняючу працю не просто як роботу, але як місію: ви є орієнтирами в житті багатьох похилих віком людей, сестрами, які дають їм відчути, що вони не самотні. Несіть відраду та ніжність Господа Бога тим, які в своєму житті готуються до зустрічі з Ним. Це велике служіння близькості, приємне Богові, за яке вам дякую. Ви, що виконуєте роботу доглядальниць літніх людей, бачите, як вони відходять до вічності, може й забуваєте про них, бо з’являються інші, ще інші… Але пам’ятайте їхні імена: саме вони відчинять вам двері там, у потойбічні».
Щиро дякуємо за цю розмову та Ваше невтомне служіння!
Розмовляв: о. Іван ВихорПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
