СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиДвадцять років тому архиєпископ Хорхе Маріо Берґольйо став кардиналом
Кардинальські відзнаки майбутній Наступник святого Петра отримав разом з тодішнім Главою УГКЦ Блаженнішим Любомиром Гузаром і Львівським римо-католицьким митрополитом Мар’яном Яворським.
У неділю, 21 лютого 2020 року, минає 20 років відтоді, як святий Іван Павло ІІ вручив кардинальські відзнаки тодішньому Буенос-Айреському архиєпископові Хорхе Маріо Берґольйо, теперішньому Папі. Це була восьма та передостання консисторія Папи Войтили, яка також була найчисельнішою — того дня у кардинальський стан було введено 42 особи, між якими — тодішнього Главу УГКЦ Верховного Архиєпископа Львівського Блаженнішого Любомира Гузара, та вручено кардинальські відзнаки двом кардиналам «in pectore», тобто, призначеним раніше, але не оголошеним, між якими був тодішній Львівський архиєпископ латинського обряду Мар’ян Яворський.
Після того, як Папа Іван Павло ІІ оголосив під час молитви «Ангел Господній» 21 січня 2001 року список майбутніх кардиналів, між якими був архиєпископ Хорхе Маріо Берґольйо, архидієцезальна курія в Буено-Айресі оприлюднила наступну заяву: «Бути кардиналом означає близькість з Папою та співпрацю з Верховним Первосвящеником на служінні Вселенській Церкві. Це рішення Папи, і я впевнений, що в ньому — особливе признання та любов до Буенос-Айреського осідку. Всі вірні цього міста огорнуті поглядом Святішого Отця, а оскільки це столиця, то цей погляд поширюється на всіх аргентинців».
Кардиналові-номінатові Берґольйо на той час виповнилося 64 роки життя. Це був 9-й рік його єпископського служіння, після того, як 1992 року Іван Павло ІІ призначив його єпископом-помічником Буенос-Айреської архидієцезії, яку він через 6 років очолив вже як Архиєпископ-Митрополит. Ставши через три роки кардиналом, архиєпископ Хорхе Маріо Берґольйо брав участь у конклаві 2005 року, коли було обрано Папу Венедикта XVI, та у конклаві 2013 року, який обрав його Наступником свого Петра.
Ставши кардиналом, архиєпископ аргентинської столиці не змінив свого простого і смиренного стилю життя. Він не погодився на проведення гучних святкувань з нагоди введення у кардинальський стан, а вірних, які хотіли супроводжувати його на консисторію в Римі, переконав віддати на доброчинність гроші, які були би витрачені на коштовну подорож до Європи. Він навіть відмовився від пошиття нової червоної кардинальської сутани, попросивши переробити для нього сутану свого попередника кардинала Кваррасіно.
Сам Папа Франциск вже провів 7 консисторій, під час яких ввів до Колегії Кардиналів 101 нового члена.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
