Доповідь сестри Луїзи Цюпи «Катехизація в УГКЦ: стан, виклики та шляхи їх подолання» на Синоді Єпископів УГКЦ 2018 року

ДОПОВІДЬ

СЕСТРИ ЛУЇЗИ ЦЮПИ
«КАТЕХИЗАЦІЯ В УГКЦ: СТАН, ВИКЛИКИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ»

Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
(м. Львів-Брюховичі, 2–11 вересня 2018 року)

Ваше Блаженство Святославе!
Високопреосвященні та Преосвященні владики — члени Священного Синоду,
присвяченого важливій складовій успішної реалізації програми
«Жива парафія — місце зустрічі з живим з Христом»!

У цій доповіді маю за мету представити реальний стан катехитичного служіння у нашій Церкві в Україні та на поселеннях (наскільки це з об’єктивних причин можливо), щоб спільно з вами, дорогі вчителі віри, застановитися, яку ситуацію маємо сьогодні в ділянці звершення цієї важливої місії — християнського навчання та виховання у вірі. У своїх єпархіях ви маєте структури, покликані до цього. Нині спільно погляньмо на їхню дієздатність. Аналізуючи, молячись, подякуймо Богові за все те добре, гарне, творче, що маємо в нашій Церкві на цій ниві, і зробімо спільний іспит сумління щодо проблем, труднощів і викликів, а навіть і загроз, які стоять перед нами, та спільно і щиро шукаймо відповіді на актуальні питання та шляхи підвищення ефективності передавання віри та супроводу у вірі Божого люду в різних країнах світу.

Патріарша катехитична комісія (ПКК) докладає всіх зусиль, щоб налагоджувати та підтримувати контакт із відповідальними за катехитичне служіння в єпархіях та екзархатах. Одним із таких дієвих способів є зустрічі в єпархіях чи митрополіях, яких наша комісія організувала за останні 20 років понад 220:

• понад 80 зустрічей за кордоном (Канада, США, Бразилія, Аргентина, Іспанія, Португалія, Франція, Італія, Австралія, Німеччина, Великобританія, Ірландія, Росія, Словаччина, Австрія, Польща);
  
  
• 14 катехитичних конференцій, в яких взяли участь представники з усіх єпархій УГКЦ України та з-поза її меж, а також 3 конференції за кордоном: у Бразилії, Канаді та США;
  
  
• понад 150 зустрічей та засідань комісії в єпархіях України (відвідано всі єпархії та екзархати України);
  
  
• понад 70 зустрічей — презентацій Катехизму УГКЦ за кордоном та в Україні.
  

У перші роки служіння ПКК полягало насамперед у допомозі єпархіям та екзархатам у запровадженні, становленні та супроводі катехитичних структур в Україні, в організації вишколу катехитів і творенні певних директивних документів, що допомагали б у катехитичному служінні, серед яких головні: Катехитичний правильник, Положення про катехитичне служіння — про особу катехита його призначення і відкликання, Положення про катехитичну школу, Інструкція щодо Причастя немовлят і дітей тощо.

Чимало зустрічей, які відбулися, мали велике значення для цих важливих напрацювань. Остання серія зустрічей була присвячена підготовці до головної теми нинішнього Синоду. З благословення Синоду тільки торік організовано п’ять катехитичних конференцій: Бразилія — Аргентина; Канада — Австралія; США; Україна — Європа та окремо для східних областей України (проведено в Києві).

Усі зустрічі, які відбулися в різних країнах — чи то загальні, тобто за участю голів катехитичних комісій, чи то індивідуальні, голови ПКК або його заступника з відповідальними за катехитичну справу в окремих єпархіях — були натхнені прагненням разом здійснювати катехитичне служіння Церви та долати певні труднощі.

Ці зустрічі стали гарною нагодою спільно окреслити стан катехитичного служіння в нашій Церкві та поміркувати над пріоритетами і викликами, які відкривають широке поле для діяльності, показуючи, де потрібно докласти багато зусиль.

Можна сміливо стверджувати, що справді є дуже багато добрих ініціатив, жертовності, напрацювань на місцевих рівнях, за що дякуємо Господу і всім відповідальним за катехитичне служіння. В окремих єпархіях і митрополіях налагоджена катехизація батьків дітей, які готуються до першої Святої Сповіді, відбувається катехизація для батьків практично в усіх парафіях, катехизація для Марійської дружини. Маємо гарний досвід створення парафіяльних катехитичних рад, з допомогою яких батьки і парафіяльна спільнота дбають про катехизацію дітей у наших парафіях у Бразилії. Цей досвід вартий уваги, бо в Україні поки що були лише перші такі спроби. Добрі плоди дають зустрічі наших єпископів із молоддю, на яких останні мають нагоду особисто поспілкуватися з провідниками нашої Церкви, поставити їм свої запитання і отримати на них відповіді. Приклад такого спілкування з молоддю дає сам Глава Церкви, є така практика і в деяких єпархіях, але, безперечно, вона потребує поширення.

Проте, попри успіхи і здобутки, на цій ниві є певні труднощі та проблеми. В загальному окреслю найпоширеніші спільні виклики.

1. Структури для катехитичного служіння

• Сьогодні майже в усіх єпархіях та екзархатах УГКЦ в Україні і на поселеннях призначено відповідальних за катехитичне служіння та створені катехитичні структури. У деяких єпархіях катехитичні структури добре організовані та діяльні, однак подекуди вони потребують більшої уваги з боку єпископів, співпраці з парохами та ПКК.
  
  
• Деякі єпархії після тривалої «мовчанки» відновлюють структури чи, радше, творять нові структури — діяльні, активні, потужні, надійні (Франція, Чикаго, Лондон та ін.).
  
  
• Проблемними в сенсі співпраці є громади в тих місцевостях, де немає наших церковних структур. Тож ПКК не має до них доступу, не може обмінюватися з ними інформацією; і хоч це прикро говорити, часом навіть інституції УГКЦ перешкоджають нашому служінню.
  
  
• Нелегко співпрацювати з тими нашими єпархіями, в яких не призначають відповідального за катехитичне служіння (Німеччина, Торонто, Іспанія, Португалія й інші країни, де немає структур). Налагодження співпраці та комунікації є дуже важливим фактором для належного катехитичного служіння.
  
  
• Підготовка кадрів для катехитичного служіння є не менш важливим елементом для покращення роботи в єпархіях. Часто відповідальні за катехизацію почуваються покинутими напризволяще, не мають належної уваги і підтримки від церковних структур, мовляв, давай собі раду. Створюється враження, що катехизація є в нашій Церкві чимось другорядним. Натомість катехитичне служіння є основою для всіх інших служінь і розвитку парафіяльного життя. Воно має бути передбачене в пастирській опіці, у загальному пасторальному плані та в бюджеті єпархії. Сьогодні це питання на єпархіальному та парафіяльному рівнях опрацьоване не належно.
  

2. Роль священика у катехизації як першого катехита в парафії від імені владики

На жаль, у нашій Церкві ще мало священиків, які горять спасінням душ, передаванням віри, християнським навчанням і вихованням, забезпечуючи систематичне відповідне програмне забезпечення такого процесу. Мусимо визнати, що нерідко священики приділяють замало уваги розвитку катехитичного служіння, вони не почуваються першими катехитами в парафіях. Це вказано як виклик майже в усіх звітах єпархіальних катехитичних комісій. Отець і Глава Церкви у Посланні на Великий четвер наголошував священнослужителям на важливості цього служіння. (Та чи всі його читали? Чи у постійних формаціях це послання Прозвучало на єпархіальних рівнях і мало належний відгук?)

Парох, який сумлінно і з ревністю задля Царства Божого виконує свою місію, знаходить час, засоби, помічників для здійснення катехитичного служіння. І хоч ця проблема постала не сьогодні, Церква має звернути на неї увагу та знайти шляхи покращення ситуації, зокрема через формаційні курси — як у семінаріях, так і в програмі постійної формації.

Хочу наголосити, що це місія і завдання єпархіального єпископа і пасторальної ради — шукати священиків, які будуть горіти катехитичною справою, а за потреби (якщо не виконує належно своїх обов’язків) — замінити пароха.

3. Присутність кваліфікованих катехитів мирян у парафії

На всіх конференціях йшлося про брак належно вишколених катехитів-мирян і належної опіки над ними. Ця проблема є особливо великою в Європі, у Канаді та США, куди багато наших вірних іммігрує на роботу і на постійне проживання.

Якщо ми не визначимо християнське навчання і виховання у вірі як чіткий пріоритет, то наші діти і молодь в Європі, особливо в Італії, Португалії, Іспанії та інших країнах, не знатимуть, ким вони є. Ідентичність, приналежність до УГКЦ, духовність…

Наприклад, є 144 громади, а катехизація проводиться у 23-х. Про що можемо говорити? … В європейських країнах важливу функцію виконують суботні та недільні школи.

Кожна єпархія повинна проводити річний вишкіл для нових катехитів, а для кандидатів з віддалених територій — дистанційні курси (онлайн). Щоразу більшає кількість тих, що займаються катехитичним служінням без відповідної підготовки. Це приносить свої небажані наслідки. Але цьому питанню буде присвячена окрема доповідь, в якій також буде запропоновано можливі заходи вирішення.

4. Катехизація дорослих

• Катехизації дорослих у парафіях на сьогодні приділяється мало уваги.
  
  
• Багато людей, які визнають себе християнами, не беруть участі в житті Церкви — у парафіяльній спільноті, і навіть у недільній Літургії.
  
  
• Багато з тих, хто приходить до храму, не знають Бога, в якого вірять, не можуть пояснити основних правд святої віри і не живуть згідно з Господньою волею.
  
  
• У багатьох родинах занедбуються християнські практики (щоденні молитви, передавання досвіду віри); часто діти в сім років не знають молитви «Отче наш», «Богородице Діво» та інших базових молитов, не можуть зробити знак святого хреста.
  
  
• Батьки часто не виконують обов’язок християнського навчання і виховання своїх дітей, перекладаючи це завдання на Церкву, катехитів і школу.
  
  
• Мало залучені батьки до процесу християнського виховання дітей та до участі в житті церковної спільноти.
  

На цю проблему наш Синод реагував у 2009 році, коли постановив створити програми на основі катехуменату для катехизації дорослих. Комісія працює над підручниками та матеріалами, відповідно до програми, затвердженої Синодом.

5. Процес катехитичного навчання і виховання у вірі дітей і підлітків

1. Катехизація (християнське навчання і виховання) здебільшого обмежується підготовкою до першої Сповіді.
   
   
2. Потрібно обдумати та реформувати процес підготування до першої святої Сповіді. Батьки повинні бути більше залучені до процесу навчання і виховання у вірі.
   
   
3. Ще один важливий момент щодо підготовки до першої Сповіді. Дітям 7-8-річного віку сьогодні годі подати все те, що потрібно для зростання в християнському житті. Можливо, слід проводити першу Сповідь у 9 років… А після цього продовжувати програму катехизації ще хоча б протягом двох років у парафіяльній спільноті.
   
   
4. Доцільно створювати об’єднання дітей і підлітків. Доброю практикою є плекання і формування в парафіях аніматорів, коли старші підлітки допомагають молодшим.
   
   
5. Погляньмо на статистику і динаміку розвитку катехитичного служіння. Звідусіль надходять сигнали про зменшення кількості учасників на катехизації після першої Сповіді. Тільки мала частина дітей продовжує брати участь у програмі християнського навчання і виховання у вірі. І на жаль, зменшується кількість дітей на недільних Літургіях.
   

Чому так відбувається в наших парафіях? Яка робота проводиться з батьками? Яка відповідальність Церкви щодо цього? Які наслідки це може мати? Як зарадити цьому?

За один рік підготовки до першої Сповіді діти не можуть пройти всього процесу християнського навчання і виховання у вірі та засвоїти Катехизму. Внаслідок цього в підлітковому віці вони не знають основних правд святої віри. Часто чуємо нарікання, що вступники до семінарії чи інших богословських закладів не знають Катехизму… Запитання до батьків і отця-пароха, а також до відповідальних у єпархії: що пропонується в парафії дітям після першої святої Сповіді і в якій формі?

Ще одним аспектом проблеми є те, що нерідко катехизація відбувається поза парафіяльною спільнотою та не поєднана з літургійним життям парафії. Унаслідок цього діти сприймають її як ще один шкільний предмет, як формальність, яку потрібно пройти…

Часто катехизація не є пріоритетом у житті парафії. Нерідко в парафіяльних спільнотах немає катехита, а отже, катехизації.

6. Програмне забезпечення релігійного виховання

• В єпархіях впроваджені різні програми навчання та виховання у вірі, передовсім серія «З нами Бог», яка була визначена Синодом як базова для нашої Церкви. Однак використовуються також місцеві програми і підручники. Катехитичні програми потребують сьогодні доповнення, оновлення, адаптації та узгодження з Катехизмом «Христос — наша Пасха». Нерідко видаються та передруковуються підручники, в яких термінологія не узгоджена з Катехизмом, і молитовники, в яких катехизмова частина не відповідає Катехизму УГКЦ. Це породжує дисонанс між тим, що пропонує Церква.
  
  
• Нині маємо потребу в оновленні програми катехизації для різних вікових категорій, а радше, у творенні нової катехитичної програми на основі Катехизму «Христос — наша Пасха», оскільки книга вже перекладена основними мовами, якими послуговуються наші вірні.
  
  
• Необхідно написати загальну катехитичну програму (це слід зробити якнайшвидше), на основі якої кожна країна, відповідно до свого контексту, могла б писати підручники. Це було одне із прохань конференцій, які відбулися у 2017 р. Для створення такої програми потрібно на рівні Синоду сформувати групу фахівців.
  

7. Регіональні пріоритети в катехитичному служінні,
викладені в пропозиціях пошуків шляхів вирішення питання

Бразилія / Аргентина:

1. Плекати і розвивати літургійну катехизацію, різні форми і види молитви.
   
2. Поширювати і пропагувати Катехизм «Христос — наша Пасха»; прагнути, щоб кожна сім’я мала і спільно читала Катехизм; на основі Катехизму опрацювати матеріали, роблячи їх більш дидактичними, простими і зрозумілими.
   
3. Знайти підхід до молоді і працювати з нею.
   
4. Євангелізувати і формувати євангелізаторів.
   
5. Упроваджувати катехуменат для дорослих.
   
6. Визначити як пріоритет катехизацію дорослих і сімей.
   
7. Змінювати модель катехизації — починати від катехизації сімей.
   
8. Запровадити постійну формацію катехитів.
   
9. Прагнути до того, щоб катехизувала вся спільнота — це є виявом живої парафії.
   
10. Обговорити пасторальні справи щодо нашої Літургії, обряду, традиції.
    
11. Зберігати красу і чистоту обряду, а водночас бути відкритими до нових способів катехизації, які використовують інші.
    
12. Підтримувати підлітків перехідного віку, заохочуючи їх до участі в різних церковних товариствах (Вівтарна та Марійська дружини тощо).
    
13. Розвивати та вдосконалювати ті методи, які вже використовуємо.
    
14. Формувати у свідомості охрещених релігійні цінності, особливо в умовах латинського середовища щодо традицій і духовності східного обряду.
    
15. Виховувати в християнській вірі та формувати християнську свідомість у секуляризованому світі.
    
16. Навчати та наставляти громаду в усвідомленні важливості участі кожного в катехитичній діяльності.
    
17. Безпосередня участь і активний супровід священиків і богопосвячених осіб у здійсненні катехизації.
    
18. Дбати про збереження і розвиток української мови в спільнотах, які нею не володіють.
    
19. Поглибити знання про багатство обряду і східної духовності за допомогою ікон, богословських курсів та інших атрибутів, притаманних нашій традиції.
    

Україна (Схід/Захід, Європа):

1. Звернути увагу на літургійну катехизу.
   
2. Оновити катехитичну програму «З нами Бог» (зміст, форми і методи).
   
3. Створювати катехитичні підручники (для дошкільнят, дітей після першої Сповіді, розмістити базу на сайті).
   
4. Звернути більшу увагу на катехитичний вишкіл семінаристів.
   
5. Докласти зусиль до підвищення авторитету священика.
   
6. Наголосити на важливості роботи катехита в парафії, на вишколі катехитів, постійній формації катехита, з урахуванням постанов Синодів та законів держави; впроваджувати дистанційне навчання для катехитів, вишкіл катехитів для силових структур.
   
7. Запроваджувати та пропагувати катехитичні зустрічі для подружніх пар.
   
8. У катехизації і душпастирстві орієнтуватися на цільову аудиторію.
   
9. Поставити за мету створення медіа-форуму для катехитів, який би став своєрідною базою методичних матеріалів, а також джерелом інформації у царині катехизації.
   
10. Опрацювати катехитичні теми для молоді, застосовуючи новітні методи навчання.
    
11. Запропонувати якісний контент медіа-бази для катехитів.
    
12. Видавати щокварталу катехитичний обіжник від ПКК, який би містив найважливішу інформацію та рекомендації.
    
13. Активізувати співпрацю та комунікацію між комісіями, парафіями.
    
14. Починати катехизацію не з жовтня, а з вересня.
    

Канада / Австралія

1. Запровадити онлайн-підготовку катехитів, включно з методологією.
   
2. Організувати фахову підготовку священиків як катехитів (педагогічний вишкіл); відбір (рекрутинг) катехитів* через парафії; через катехитичних координаторів (прямий контакт).
   
3. Робити акцент на катехизації сім’ї.
   
4. Використовувати нові підходи: організовувати табори, суспільні та культурні заходи, включно з підготовкою провідників таких програм.
   
5. Катехизація під час підготовки до Святих Таїнств (Хрещення — катехизація батьків і хресних батьків, Подружжя — катехизація наречених) і в різних життєвих ситуаціях (похорон); підготувати серію буклетів.
   
6. Плекати почуття належності до парафії.
   
7. Працювати з молоддю.
   

США

1. Сприяти комунікації та співпраці між комісіями.
   
2. Налагоджувати зв’язок між комісією і парафією, залучати деканати.
   
3. Заохочувати до співпраці священиків та єпископів на деканальному рівні щодо катехитичного служіння, щоб наголосити на його важливості.
   
4. Звернути увагу на потребу катехизації дорослих та підготовки матеріалів для цього.
   
5. Створити катехитичну комісіюна митрополичому рівні.
   
6. Заснувати парафіяльний фонд (п’ять відсотків) для катехитичних потреб, видання матеріалів.
   
7. Готувати катехитів, особливо серед мирян (руйнувати стереотип, що миряни не можуть катехизувати).
   
8. Сприяти розумінню з боку священиківважливості катехизації вірних.
   
9. Готувати катехитів спершу через проведення безпосередніх зустрічей, відтак можна робити це онлайн.
   
10. Залучати до катехитичного служіння вчителів, які отримали релігійний вишкіл.
    
11. Усувати парохів, якщо в парафії не здійснюється катехизація.
    
12. Використовувати сучасні технології для катехизації.
    

Загальні пропозиції для покращення катехизації:

1. Ефективніше залучати священиків як перших катехитів у парафії.
   
2. Підготовляти мирян-катехитів.
   
3. Наголошувати на відповідальності батьків за релігійне виховання дітей та залучати їх до катехизації.
   
4. Катехизувати дорослих.
   
5. Активізувати молодь.
   

Вишкіл катехитів:

1. Сприяти їх доступу до електронних освітніх катехитичних і методологічних ресурсів.
   
2. Заохочувати молодих осіб до катехизації.
   
3. Проводити постійну формацію катехитів на рівні єпархій та митрополій.
   

Отже, спільними для всіх єпархій у катехитичному служінні є такі пріоритети:

1. Фахова підготовка катехитів (мирян), зокрема онлайн.
   
   
2. Належна формація священиків. Ще під час навчання в семінарії вони повинні усвідомити, що душпастирі справді повинні бути першими катехитами в парафії, що повинні знати, вміти і хотіти провадити катехитичне служіння в парафії. Поглиблювати це розуміння у рамках постійної формації священиків.
   
   
3. Налагодження тісної співпраці між катехитичними структурами усіх рівнів: парафіяльного, єпархіального, митрополичого — та Патріаршою катехитичною комісією.
   
   
4. Створення катехитичної бази (зокрема онлайн).
   
   
5. Акцент на відповідальності батьків за релігійне виховання дітей і залученні їх до катехизації.
   
   
6. Активізація молоді.
   

Сподіваюся, що Священний Синод у своїх роздумах, молитві та щирому діалозі подасть нам певні напрямки для вдосконалення та ефективнішої праці на ниві релігійного навчання та виховання у вірі, сформулює відповідні рішення та механізми їх втілення в життя для покращення катехитичного служіння.

Дякую всім вам за співпрацю!