Декада місійності: День третій — З нами Бог — ми Божі!

5 червня 2022

Продовжуємо разом крокувати Декадою місійності. Сьогодні отець Андрій Микитюк запрошує роздумати над темою третього дня: «З нами Бог — ми Божі!»

Декада місійності: День третій — З нами Бог — ми Божі!

Слава Ісусу Христу!

Дорогі у Христі,

В 3-ій день Декади Місійності роздумаймо над темою «З нами Бог — ми Божі!»

Євангеліє від Йоана 17, 1–11:

«Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: „Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, згідно з владою, що її ти дав йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких ти передав йому. А вічне життя у тому, щоб вони спізнали тебе, єдиного, істинного Бога, і тобою посланого — Ісуса Христа. Я тебе на землі прославив, виконавши те діло, яке ти дав мені до виконання. Тепер же прослав мене, Отче, у себе — славою тією, що її я мав у тебе перед тим, як постав світ! Я об’явив твоє ім’я людям, яких ти від світу передав мені. Вони були твої, ти ж передав мені їх, і зберегли вони слово твоє. Нині збагнули вони, що все, тобою дане мені — від тебе; слова бо, тобою мені дані, я їм дав, і сприйняли вони їх, і справді збагнули, що від тебе я вийшов, і увірували, що ти мене послав. Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких ти передав мені, бо вони — твої. І все моє — твоє, твоє ж — моє, і в них я прославився. Я вже більш не у світі, а вони у світі, і я до тебе йду. Отче Святий! Заради імени твого бережи їх, тих, що їх ти мені передав, щоб були одно, як ми!“»

Бог ніколи не покидає своїх дітей. Коли Син Божий став немовлятком, у перші місяці свого життя Він став вимушеним переселенцем і біженцем у чужі єгипетські краї. Він добровільно взяв на себе такий статус біженця, щоб виявити свою солідарність з усіма людьми, які мусіли втікати від жахіття війни, рятувати своє життя і покинути власні домівки, щоб знайти притулок у безпечніших краях. Бог розуміє людину навіть тоді, коли людині здається, що всі від неї відвернулися. Він показує людині, що найкраща її вітчизна — це Його Царство, Дім, у якому є достатньо місця для кожної Божої дитини.

Бог відновить справедливість кожному скривдженому. Нечестивців покарає, а праведникам дасть нагороду. Син Божий назвав блаженними тих, які плачуть, бо Він утирає їхні сльози і утішає їх. Через вимушене переселення Бог дає також внутрішню місію, а саме кожному біженцеві відкривається нагода пізнати щось нове в іншому регіоні України на Закарпатті, Львівщині, Волині тощо чи країні в Польщі, Італії, Німеччині, Сполученому Королівстві чи Австралії, а також дає можливість краще зрозуміти себе.

Часто українці усвідомлюють своє українство, коли потрапляють на чужину. А ми маємо змінити свою ментальність, навчитися цінувати дари, які нам дають різні країни світу, відкриваючи нам свої домівки, надаючи нам гуманітарну, фінансову і військову допомогу. Ми переживаємо час солідарності і взаємної відповідальності за долю наших народів. Та гряде час, коли Українська держава відродиться і оновиться. І тоді можна буде повернутися в Україну, щоб відбудувати свій дім, помножити родину та розвинути свою Батьківщину.

Молімося за тих, хто втратив рідний дім, майно та змушений покинути Україну, втікаючи від війни, і про зміцнення в них надії та довіри свого майбутнього в руки Божі: