СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Дана для бідного чи хворого милостиня стане для багатьох рятунком від вічного покарання», — митрополит Ігор Возьняк
Притча про багача і Лазаря — одна з таких, що торкає серце та змушує задуматися. Це історія про те, як байдужість і егоїзм можуть закрити очі на чужий біль, але не уникнути справедливості. Вона показує, що справжнє багатство — це любов і милосердя, а не матеріальні статки. Про це роздумує у проповіді владика Ігор Возьняк, архиєпископ і митрополит Львівський, у 22-у неділю після Зіслання Святого Духа, 24 листопада 2024 року.
З цієї проповіді митрополита Ігоря Возьняка ви дізнаєтеся:
- які методи використовував Ісус Христос, щоб донести Своє слово до людей?
- що було особливого в притчі про багатого і Лазаря? Як багатий чоловік поводився щодо Лазаря?
- чому Ісус підкреслив, що Лазар потрапив до лона Авраама, а багатий — у місце вічного покарання?
- як егоїзм і жадоба вплинули на духовний стан багатого чоловіка?
- що означає вислів: «Малим коштом багатий міг здобути щасливу вічність»?
- чому милосердя до потребуючих є важливим для спасіння, згідно з цією притчею?
Захоплива проповідь Ісуса
Ісус Христос, щоб достукатися до людського серця, використовував різні методи виголошення Слова Божого. Він вживав притчі, алегорії, порівняння, події та інші жанри, щоб все це спонукало думати про вічне життя, нагороду та покарання. Присутній народ заслуховувався розповіддями Ісуса: «Звідки в Нього ця мудрість і сили? Хіба Він не Син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон, і Юда?» (Мт. 13, 53–54). Навіть противники Господа, які посилали слуг, щоб схопити Ісуса, повідомили: «Слуги повернулися до архиєреїв і фарисеїв; а ті дорікали їм: Чому ви не привели його? Відповіли слуги: Ніколи ще не говорила так жодна людина, [як цей чоловік]» (Ів. 7, 45–46).
Багаті і бідні у милосерді та любові
І ось у черговий раз пролунала притча Ісуса про багатого та бідного. Лазар, голодний та вкритий струпами, переважно лежав від болів та знесилення перед ворітьми багатого. Той бачив його, мабуть, відвертав очі або злився, що бідака знайшов собі місце біля його воріт. Багатий бачив покинуту особу, але не реагував навіть через своїх слуг. А Лазар не потребував багато уваги — йому з їжі вистарчало того, що падало зі столу багача, та обслуги собак, які приходили й зализували нові рани.
Дякувати Господу, що люди живуть короткий вік й не можуть зробити аж так багато зла, що й у вічності необхідно було б ще більше ресурсів для покарання злочинців. Ісус сказав про смерть Лазаря, якого ангели несли до спасенного Авраама, а багача просто поховали. Багатий чоловік одягався у розкішні одежі, смакував вишукані страви та напитки, але попри те, був бідним у милосерді, любові та співчутті до ближніх. Егоїстичний стиль життя засліпив йому духовні очі! Лазар не мав жодної змоги показатися між людьми, проте голод, лахміття та друзі-собаки не завадили, щоб ангели несли його душу в щасливу вічність.
Бог бачить кожну людину
Справедливість існує! Бог бачить кожну людину такою, якою вона є. Перед Богом навіть ФСБ, Хезболла, ГУР-и і їм подібні нічого не означають. За вчинені злочини усі відповідають перед Богом, ніхто не сховається, ніхто не врятується. Багату людину не врятувало багатство, не допомогли друзі, не відіграла ролі посада чи сила. Опинився у полум’ї, втратив життя на землі, отримав вічне покарання у вогні. Чоловік мав можливість допомогти бідному та хворому Лазареві, але багатство так сильно його скувало, що він бачив лише себе та свої великі статки, з яких не бажав нічого витрачати на такого голодного бідаку. Ким був вкритий струпами Лазар для багача? Ніким, перешкодою, що лежала біля його воріт; а Лазар був людиною, посідав безсмертну душу. Можливо, був єдиною нагодою для багача, щоб він врятувався від вічного вогню. Багатий міг малими коштами здобути щасливу вічність, але самолюбство, жадоба наживи, непогамована гординя погубили його у вогні.
Просімо Господа, щоб навчив нас бачити потребуючих людей і не жаліти для них речей, поради чи грошей. Можливо, дана милостиня для бідного чи хворого, щоб допомогти їм у потребі, стане для багатьох рятунком від вічного покарання. Лазар бажав дуже мало — крихт з-під стола, але й того багатий чоловік жалів йому. Будьмо милосердні, як наш Небесний Батько — милосердний!
† Ігор Возьняк,
архиєпископ і митрополит Львівський
