СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиCинод про синодальність триває: кроки в напрямку заключної сесії
Генеральний секретар Синоду та Головний доповідач XVI Звичайної асамблеї написали лист до всіх єпископів світу, в якому пояснюють наступні етапи, які потрібно здійснити з огляду на ІІ сесію асамблеї синоду про синодальність, яка відбудеться у жовтні наступного року.
Праця Синоду про синодальність триває у перспективі заключної сесії, запланованої на жовтень 2024 року, і Церкви покликані замислитися над підсумковим документом, опублікованим у жовтні цього року, сприяти подальшим консультаціям та підготувати внесок у праці сесії, що відбудеться наступного року. Єпископи всього світу отримали чотиристорінковий документ від Генерального Секретаріату Синоду разом з супровідним листом від кардиналів Маріо Ґрека (Генерального секретаря) та Жана-Клода Оллеріша (Головного доповідача XVI Звичайної асамблеї), в якому роз’яснюються подальші кроки.
Документ насамперед підкреслює важливість особистого досвіду учасників Синоду, нагадуючи, що «їхня розповідь може передати багатство досвіду, який не може охопити жоден текст і який, натомість, є невід’ємною частиною отриманого нами дару». Далі пояснюється, що синодальний процес триватиме в певних напрямках. Уточнюється, цитуючи слова Папи Франциска, що «цей Синод — про синодальність, а не про ту чи іншу тему».
Щодо окремих питань, які постали до цього часу, в документі наголошується, що деякі з них «потребують вирішення на рівні всієї Церкви та у співпраці з дикастеріями Римської Курії», як, наприклад, оновлення Кодексу канонічного права, Ratio fundamentalis щодо підготовки рукоположених священнослужителів чи поглиблення богословських і душпастирських досліджень на тему дияконату та доступу до нього жінок. «Як плід праці Синодальної Асамблеї, список цих тем буде представлений Святішому Отцеві. Щодо тих, на які він вкаже, будуть скликані групи експертів з усіх континентів, які працюватимуть у синодальний спосіб, із залученням компетентних дикастерій Римської Курії, в церковному динамізмі, координованому Генеральним Секретаріатом Синоду». Звіт про хід цієї роботи буде представлений на сесії в жовтні 2024 року.
Однак, фундаментальним питанням, щодо якого потрібно далі працювати, нагадують автори, є наступне: «Як бути синодальною Церквою в місії?». Мета полягає у визначенні шляхів, якими слід прямувати, та інструментів, які слід прийняти, щоб «цінувати оригінальність кожної охрещеної особи та кожної Церкви в унікальній місії звіщення Воскреслого Господа та Його Євангелія сьогоднішньому світові». Тому не йдеться, як зазначається в документі, про те, щоб обмежитися планом технічних чи процедурних удосконалень, які роблять церковні структури більш ефективними, а про те, щоб «працювати над конкретними формами місійного служіння, до якого ми покликані, в динаміці між єдністю та різноманітністю, притаманною синодальній Церкві».
Провідне питання буде розглядатися на двох рівнях, завжди з посиланням на підсумковий звіт. На рівні місцевих Церков: як посилити диференційовану співвідповідальність за місію всіх членів Божого люду? На рівні стосунків між Церквами та стосунків з Єпископом Риму: як креативно артикулювати ці стосунки, щоб віднайти динамічну рівновагу між виміром Церкви як цілого та її місцевим вкоріненням?
Кожна місцева Церква запрошена провести подальші консультації. Однак, як пояснюється в документі, не йдеться про те, щоб «почати з нуля чи повторити процес слухання і консультацій, який був характерний для першого етапу». На цьому етапі, окрім органів участі на дієцезіальному рівні та вже створеної синодальної команди, заохочується залучати осіб і групи, «які виражають різноманітний досвід, навички, харизми, служіння серед Божого люду і чия точка зору є особливо корисною для зосередження уваги на питанні „як“». До участі запрошуються досвідчені богослови і каноністи, а також академічні установи.
Зібравши внески дієцезій, єпископські конференції мають завдання «підготувати підсумок обсягом не більше 8 сторінок, який має бути надісланий до Генерального Секретаріату Синоду до 15 травня 2024 року». На основі зібраного матеріалу буде приготований новий Instrumentum laboris. Місцеві Церкви запрошені ознайомитися з усім підсумковим звітом і зібрати побажання, найбільш співзвучні з їхньою ситуацією. Кожна місцева Церква, яка забажає це зробити, зможе передати Єпископській Конференції «коротке свідчення про виконану роботу та пережитий досвід (максимум дві сторінки), ділячись добрими практиками, які вона вважає важливими для зростання місійного синодального динамізму». Документ закликає єпископські конференції супроводжувати цей процес і дбати про поглиблення центрального питання також на рівні об’єднань Церков, опрацювати підсумок отриманих матеріалів, надалі сприяти ініціативам, спрямованим на зростання синодальної Церкви в місії, збирати свідчення і добрі практики та надсилати їх до Генерального Секретаріату Синоду, знову ж таки, до 15 травня.
Варто додати, що Синод Католицької Церкви про синодальність — це трирічний процес слухання та діалогу, який розпочався з урочистого відкриття в Римі 9 і 10 жовтня 2021 року, а у кожній окремій єпархії та Церкві свого права — наступного тижня, 17 жовтня. Синодальний процес завершиться у 2024 році.
Папа Франциск запрошує всю Церкву до роздумів над темою, яка є визначальною для її життя та місії: «Саме цього шляху синодальності Бог очікує від Церкви третього тисячоліття». Цей шлях, який слідує за «оновленням» Церкви, запропонованим Другим Ватиканським собором, є одночасно і даром, і завданням: подорожуючи разом і роздумуючи разом над пройденим шляхом, Церква зможе через свій досвід дізнатися, які процеси можуть допомогти їй жити сопричастям, досягти участі, відкритися на місію».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
