«Через наше покаяння Бог діє в серці людини», — владика Михаїл Колтун у посланні на Великий піст

23 березня 2024

Напередодні благодатного періоду Великого посту владика Михаїл Колтун, єпископ Сокальсько-Жовківський, звернувся до духовенства та вірних із посланням, у якому роздумував над молитвою «Отче наш». Також єпископ поділився своїми думками щодо того, що означає постити у теперішньому часі російської війни проти України.

«Через наше покаяння Бог діє в серці людини», — владика Михаїл Колтун у посланні на Великий піст

ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ

до священників, монахів, монахинь, семінаристів, вірних
Сокальсько-Жовківської єпархії та всіх людей доброї волі

на Великий піст 2024 року

В своїй природі Бог є добрий,
Він всемогутній в доброті.
Він любов святою робить,
Щоб бỳли ми у ній святі.

Слава Ісусу Христу! Слава навіки!

Попри всі наші дорікання і невдоволення, які приходиться в нашому житті і у світі переживати, Бог створив цей світ святим, щоб ми його в радості сприймали. Але гріх вселився в нас і поміж нас і породив терпіння, страхи, невдоволення, які нам не просто треба терпіти, але перемагати їх. В першій мірі треба змагатися з гріхом і його наслідками, щоб чогось гіршого нам не сталося, бо всі жалюгідні наслідки у світі і в нас особисто походять з гріха: «Оце ти видужав і більше не гріши, щоб щось гіршого тобі не сталось» (Ів. 5, 14).

Свою доброту Бог нам проявляє в тому, що дає можливість покаятися. В цьому і полягає завдання посту.

«Отче наш» ми молимось щоденно,
Але чи «так» — ми годимося з Ним.
Вірити в усіх обставинах нам треба,
Щоб «Отче наш» прийшлося нам святим.

Якщо слідувати за словами молитви «Отче наш» розумом, серцем і душею, також практично застосовувати сказане в житті, то справді ми досягнемо святості і «Отче наш» буде нам святим. Молитва і Бог в своїй доброті відкриваються нам, щоб, переносячи терпіння і труднощі, ми могли пройти успішним шлях покаяння і досягти миру з Богом і всім сотвореним світом.

Отче наш і Творче всього
Ми всі завдячуєм Тобі.
За все, що дав і що задумав,
Благословенний будь нам в кожному часі.

«Отче наш» — це Божа молитва, це Бог дав нам ці слова і вони мають в собі Божу силу і ласку. Ця молитва творить взаємини з Богом. Бог чує свої слова, які походять тепер вже від нас. За цими словами мають слідувати наші вчинки, бо віра наша без діл є мертва (пор. Гал. 2, 16; Як. 2, 14–26).

Сьогодні ми маємо випробування
І сил природніх нам недостає.
Несправедливість цю направ нам Боже,
Щоби святилось ім’я для нас Твоє.

Молитву «Отче наш» промовляти може і легко для декого є, але застосовувати її у вірі і ділах — це є християнський подвиг і часто ми не маємо сил, ні духовних, ні фізичних, а ще й розчарування гріх піддає. Тому, в своїх немочах маємо подвоювати наші змагання з гріхом у великому довір’ї до Бога, зокрема Господа нашого Ісуса Христа, який з любові до нас поніс на собі жертву для нашого миру з Богом і між нами. Цю віру маємо перепускати щораз через себе, щоб цілим єством своїм довіритись Богові і Бог, що чує все і бачить тайно — воздасть явно (пор. Мт. 6, 4).

Бог світом цим премудро править,
А нам незрозумілим часом є.
І гріх і грішників Бог допустив у світі,
А ми, щоб Божим зберегли лице своє.

Піст — це всецерковна справа, до якої ми усі, і кожен зокрема, маємо приєднатися для того, щоб один одному прощати, один одного терпіти і, при тому, один одного любити і разом любити Бога. В цьому полягає велика любов Бога до нас грішних, а ми маємо за грішників молитись і бажати їм люблячого Бога і Його ласк. Бог є милосердним до праведних і до грішних і хоче, щоб ми такими були (пор. Мт. 5, 45). Як будемо до грішників милосердними, як Бог є милосердним, то тим будемо Божим виявляти наше лице.

Божа Премудрість світом править,
Навіть тепер, як в світі йде війна.
Праведних Бог миром увінчає,
А ворогам всім випаде ганьба.

Всі на землі ми є грішні. «В гріхах породила мене мати моя» (Пс. 50, 7) і завданням нас усіх є усвідомити карогідність гріха, який заподіяв і продовжує чинити велику кривду людині і всьому живому сотворінню, ба, навіть, неживому. Настануть часи, що «сонце затьмиться, місяць не дасть більше свого відблиску, зорі падатимуть з неба і захитаються небесні сили» (Мт. 24, 29). Ми мусимо признати свою відповідальність за себе, за ближнього, за людей і за весь світ (Катехзм УГКЦ, п. 992). Коли говоримо про такі взаємини з природою світу, то тим більше про живий світ людей в ділянці духовній: милосердя, доброти, терпіння і прощення, і любові.

Бог час дає до покаяння
І праведним, і грішним його є слід пройти.
Як за своє — за грішників молитись треба,
Щоб кожен на землі зумів себе знайти.

Не має сумніву в словах: «Христос прийшов у світ, щоб спасти грішників» (1 Тим. 1, 15). Ціною спасіння стала смерть Ісуса Христа на хресті. Настільки гріх мав силу і, щоб його перемогти, треба було також великою ціною нас спасти. Тому в нашому старанні про життя, зокрема в пості, маємо у вірі завжди покликатися на Ісуса Христа, який віддав своє життя в жахливих терпіннях ради нашого життя і спасіння — спасіння вічного і дочасного, тобто на землі і в небі.

Через наше покаяння Бог діє в серці людини, знаходить її і робить її щасливою, і повертає її до сотвореного Божого образу — бути людиною.

Тема Фатімського об’явлення Божої Матері закликає нас до покаяння, самовідречення і спокутування за гріхи світу. У нашому смиренні молімося до Богородиці, бо вона нам відкрила цю таємницю, шлях до подолання смертоносного ворога, затійника війни, страждань і смерті. Яка сильна загроза для України і, в цілому, для світу, а Богородиця відкриває нам шлях до перемоги через смиренність нашу у вірі, відкриває успішну зброю для перемоги над грішним світом. Молімося, бо молитва, жива і правдива, робить нас спосібними збагнути наше покликання, щоб долучатися до нашої перемоги у війні із послідуючим справедливим миром. Це буде невідана перемога, якою увінчається світ. В цьому світлі перемоги, якою ж буде ганьба для тих, хто пов’язався з гріхом і не покаявся!

Ця слава перемоги сьогодні нас коштує життя і смерті. Наші воїни вже наперед згодилися в словах: «Радше смерть, ніж неволя». І ми, що вірою і ділами, і серцем, і душею, своєю горливістю і ревністю будьмо великодушними у посних наших стараннях за перемогу над собою і над ворогом. Все суспільство є стривожене і збентежене. В міру наших старань будьмо по-християнськи налаштовані до співчуття і підтримки всім раненим: духовно і тілесно, щоб нашими стараннями втілити слова Ісуса Христа: «Я був в потребі і ви прийшли до мене… Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу» (пор. Мт. 25, 34–40).

Благословення Всемогутнього Бога +Отця і +Сина і +Святого Духа нехай буде з усіма нами. Амінь.

† Михаїл Колтун,
єпископ Сокальсько-Жовківський

Дано у м. Жовква,
Єпархіальне управління Сокальсько-Жовківської єпархії,
день прп. й ісп. Теофана,
12 березня 2024 року

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae