СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Будь-який час є можливістю для добрих справ»: десять думок владики Володимира Груци
19 серпня день свого народження святкує єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца. З цієї нагоди пригадуємо десять актуальних думок владики, висловлених в ефірах радіо «Воскресіння».
Час війни навчив жити сьогоденням.
Війна навчила не вибудовувати великих планів, перспектив, а просто дякувати Богові за те, що є. Час війни навчив не планувати занадто, бо ми не знаємо, що буде завтра. Війна навчила цінувати кожну хвилю, а також простоти. Бо якщо до того ми мали певні амбіції, то зараз просто дякуємо Богові за те, що маємо.
Будь-який час є можливістю для добрих справ.
Кожен час призначений на те, щоби творити добро. Не маємо уникати нагоди, щоб послужити і творити добро. Напевно, суспільство буде переформатоване у своєму думанні. Не тільки в Україні, а й за кордоном. Це спонукає нас довірити ситуацію Богові. Можемо або розчаруватися, або поглибити свої стосунки з Богом, бо, крім Нього, ніхто не може припинити цю війну.
Мотто цього часу — «творити добро сьогодні».
Сьогодні, а не колись. Це можуть бути дуже маленькі справи: показати дорогу людям, які не знають, куди йти в нашому місті. Тоді людина поруч відчуває, що вона не сама.
У час війни важливо жити своїм покликанням.
Кожен має свою особливу харизму, своє покликання і повинен згідно з покликанням служити.
Людині, яка є на добрій дорозі, Бог завжди показує, що робити далі.
Питання, чи людина відкрита, щоб це прийняти, бо часом може здаватися, що ця дорога непрактична. Так вона можна розминутися зі своїм покликанням.;
Ми повинні докласти всіх зусиль, щоб людям послужити, але не зможемо за людей прожити їхнє життя.
Певні рішення вони мусять приймати і нести за них відповідальність.
Над собою завжди потрібно працювати, особливо на дорозі успіху.
Але також розуміти, що здобутий успіх ще не є гарантією щасливого життя на землі до останнього подиху. Ні — бо в один момент можна все втратити.
Треба завжди йти до джерела спокою і радості, яким є Ісус Христос.
Також люди час від часу нас скеровують на добру дорогу, але не завжди ми на це відкриті.
Незалежно від обставин і настрою, якщо людина є на своєму місці — вона є успішною.
Бо тоді вона може реалізувати себе, почуватися щасливою і робити щасливими людей, які є поруч з нею;
Успішною є та людина, яка пізнала свою дорогу покликання і нею впевнено йде.
Успіх у матеріальному сенсі не є синонімом щастя, лише якщо його розглядати як витривання на дорозі свого покликання.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
