СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиБратство «Введення в Храм Пресвятої Богородиці» відзначило своє свято і зустрілося із Главою УГКЦ
4 грудня 2019 року, у день свята Введення у храм Пресвятої Богородиці у Київській духовній семінарії відбулося святкування з нагоди 8-ої річниці створення братства «Введення в Храм Пресвятої Богородиці».
Святкування розпочалося напередодні ввечері та отримало своє продовження наступного ранку Утренею та Божественною Літургією разом з усією семінарійною та парафіяльною спільнотою села Княжичі.
Слід відзначити, що брати-семінаристи разом зі своїм духівником отцем Інокентієм Волошиним та з гостями-братчиками з Львівської та Дрогобицької духовних семінарій за давньою відновленою традицію Львівського Архибратства відвідали Главу та Отця УГКЦ Блаженнішого Святослава у його резиденції у Києві.
«Це спільнота великої посвяти Пресвятій Богородиці та її послідовності у виборі. Ви, братчики, покликані казати якнайчастіше „Так!“ Богові, „Так!“ Його запрошенню служити, і бути з Ним на молитві. Коли дивитеся на ікону Пресвятої Богородиці, то просіть, щоб вона вела вас у часи вибору неначе за руку», — звернувся Блаженніший Святослав до братів-семінаристів. Глава УГКЦ також наголосив на тому, що в цей святковий день ми урочисто відновлюємо давній звичай відвідин братчиками Глави Церкви в день святкування Введення в Храм Пресвятої Богородиці.
Після розмови та спільної молитви з Блаженнішим Святославом у каплиці, братчики вирушили у Собор Вишгородської Богородиці, який 2015 року Божого був визнаний Відпустовим місцем, адже в Соборі знаходиться чудотворна Вишгородська ікона Божої Матері. Там братчики разом з духівником помолилися Акафіст та продовжили дружнє спілкування разом з парохом Вишгородського Собору, отцем Тарасом Валахом, який розповів про недавні чуда, вимолені за посередництвом Пресвятої Богородиці перед Вишгородською іконою.
Довідка
Братство «Введення в Храм Пресвятої Богородиці» було засноване ще у 1885 році декретом високопреосвященного владики Сильвестра Сембратовича, митрополита Галицького, на численні прохання отців-настоятелів та братів-семінаристів Львівської духовної семінарії Святого Духа. Першим духівником Братства призначено о. Ісидора Дольницького.
Згідно статуту ця спільнота носить офіційну назву: Братство “Введення в Храм Пресвятої Богородиці” (англійський варіант – Brotherhood “Presentation of the Theotokos into the Temple”) та сьогодні має кілька осередків у духовних семінаріях Української Греко-Католицької Церкви.
Метою Братства є:
- виховання своїх членів під опікою та покровом Пресвятої Богородиці добрими та ревними душпастирями;
- плекання та підтримання духовного життя серед студентів семінарії, духовенства та мирян;
- піднесення духовного рівня студентів семінарії до сучасних потреб Церкви.
Щомісяця Братство визначає для себе молитовні намірення та кожного понеділка і четверга збирається на спільну молитву в окремій каплиці Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Також обов’язком кожного члена Братства є щоденно проказувати тропар та кондак празника.
Уже від самих початків заснування члени Братства, котрих часто називають «братчики», виховуючись під покровом Пречистої Діви Марії, як навчав о. Ісидор Дольницький, провадили активну діяльність. Як колись, так і тепер Братство не має вузького зосередження, а натомість працює на благо усім потребуючим. Тому для покращення діяльності та ефективності життя Братства «Введення в Храм Пресвятої Богородиці» присутні кілька секцій, в котрих братчик може якнайкраще себе зреалізувати на славу Бога.
- Місійна секція
- Харитативно-пасторальна секція
- Секція дольницистики
- Секція медичного капеланства
Саме у таких різних ділянках Братство «Введення в Храм Пресвятої Богородиці» працює для допомоги ближньому та збагачення власного досвіду. Перебуваючи ще у стінах Семінарії як семінаристи, а згодом духовні працівники, братчики не втрачають жодної хвилини вільного часу. Молитва і праця – це девіз Братства. Жити не для себе, але для інших, не залишати собі нічого, а бути всім для усіх.Вхід Богородиці у Храм є для братчиків неначе планом спасіння. Це шлях, який веде до Бога, він готує до згоди віддатись Христу вповні і дозволити Йому преобразитись у світлі Свого Воскресіння.
За матеріалами Івана Височанського для Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
