СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Бог, Який шукає»: митрополит Борис Ґудзяк про Закхея, навернення і зустріч із Христом
Рухаючись від свята Богоявлення до Пасхи, Церква входить у час внутрішньої готовності до великих подій спасіння. Неділя Закхея, за словами митрополита Бориса Ґудзяка, архиєпископа Філадельфійського, відкриває низку євангельських неділь, які «ведуть нас до великих речей» і готують серце до зустрічі з Христом у Таїнстві Пасхи.
Роздумуючи над євангельським читанням, митрополит Борис звернув увагу на постать Закхея — головного митаря, людини, яку суспільство сприймало з підозрою і ворожістю. «Митарі в усі часи, а особливо на окупованих землях, були символом зради, — наголосив він. — Вони служили окупантові й часто збагачувалися коштом власного народу». Закхей, як юдей і водночас представник системи гноблення, був людиною, яку знали всі — і яку мало хто поважав. Про це розповідає Служба комунікації Філадельфійської архиєпархії.
Євангеліє також підкреслює, що Закхей був малий на зріст. Цю, на перший погляд, незначну деталь Митрополит назвав промовистою. «Можна уявити людину, яка все життя відчувала, що її не сприймають серйозно, — сказав він. — Іноді такі люди намагаються компенсувати внутрішню вразливість владою або показною силою». Проте саме цей чоловік, відомий і впізнаваний, наважується вилізти на дерево, щоб побачити Ісуса.
Його зауважує Христос. «Ісус не просто бачить Закхея. Він звертається до нього по імені, особисто: „Закхею, зійди швидше“». Цей момент стає переломним. Публічний осуд змінюється на особисту зустріч, а сором — на відкритість. Владика звернув увагу на ключове слово цього євангельського уривка — „шукати“. „Це слово звучить і на початку, і в кінці Євангелія, — зауважив він. — Закхей шукає Ісуса, але ще важливіше — що Бог шукає людину“. Саме тому Христос наприкінці проголошує: „Син Людський прийшов знайти і спасти те, що загинуло“.
«Це не лише історія про одного митаря, — наголосив Митрополит. — Це опис усієї історії спасіння: від падіння людини Бог безперервно шукає нас — через пророків, через ангелів, а врешті через Свого Сина».
Водночас митрополит поставив перед слухачами непросте запитання: чи ми справді дозволяємо Богові, Який нас шукає, увійти в наше життя. «Іноді ми думаємо, що шукаємо Бога, — сказав він, — але насправді шукаємо ідолів: сили, контролю, або Бога, створеного за власним образом». Такий Бог, за його словами, не є живим Богом Євангелія.
Завершуючи проповідь, митрополит Борис нагадав, що спасіння не є абстрактною ідеєю чи далеким ідеалом. «Бог уже шукає нас, — сказав він. — Питання лише в тому, чи зійдемо ми зі свого дерева і чи відчинимо Йому двері».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
