СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Бог чекає з розпростертими руками»: єпископ Богдан Дзюрах здійснив візит до української громади в Реґенсбурґу
1 лютого 2026 року, у неділю про блудного сина, владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, звершив архипастирський візит до української греко-католицької громади в місті Реґенсбурґ (Німеччина). У храмі архиєрея сердечно вітали новопризначений душпастир громади о. Роман Шиндирівський, а також його попередник о. Андрій Дмитрик, разом із чисельно зібраними вірними.
Під час Архиєрейської Божественної Літургії владика Богдан звернувся до присутніх зі словом проповіді, у якій, роздумуючи над євангельською притчею про Блудного сина, торкнувся теми дому, вигнання, покаяння та Божого милосердя — особливо близьких і болючих для українців, які через війну були змушені покинути рідну землю. Про це пише пресслужба Апостольського екзархату в Німеччині та Скандинавії.
У своїй проповіді єпископ наголосив, що Святе Письмо звернене до кожного, і кожен може віднайти себе в євангельських образах. Притча про Блудного сина, за словами архиєрея, є не лише історією однієї людини, а описом дороги від дому і дороги назад до дому.
Особливу увагу проповіник звернув на біль покидання рідного дому, який добре знайомий українцям. Він провів паралель між сучасною трагедією українського народу та досвідом німців після Другої світової війни, згадавши слова з «Маніфесту прогнаних із Батьківщини» про відмову від помсти та прагнення будувати мирну Європу. А відтак, війна, за словами апостольського екзарха, не була вибором українців, але стала важким випробуванням, що змусило мільйони людей залишити свою домівку.
Владика Богдан пояснив, що покидання Дому Небесного Отця є не меншою трагедією, ніж втрата земного дому. Людина створена для життя з Богом і в Божій родині, але спокуса «жити без Бога» часто маскується під свободу. Така дорога, за словами проповідника, неминуче веде до внутрішнього спустошення і втрати гідності.
Роздумуючи над постаттю молодшого сина, єпископ підкреслив, що гріх обіцяє задоволення, але швидко залишає людину самотньою і зраненою. Однак Бог не прагне смерті грішника — Він хоче його навернення і життя. Навіть сльози, сказав Архієрей, можуть стати молитвою, яка торкає Боже серце, як це сталося з матір’ю воїна, що через біль війни знову відкрила для себе молитву. Бог, за словами архиєрея, завжди перший виходить назустріч людині, повертаючи їй гідність дитини: «Прийшов грішником — а став сином».
Окремо проповідник зупинився на образі старшого сина, який, хоча й залишався біля батька, виявився далеким від нього серцем. Близькість до Бога, наголосив апостольський екзарх, перевіряється нашим ставленням до ближніх. Інколи, за його словами, легше навернути явного грішника, ніж самовпевненого «праведника».
На завершення владика Богдан закликав кожного до щирого іспиту сумління та нагадав слова Блаженнішого Любомира Гузара: «Сповідь — це поцілунок Бога». «Бог чекає на кожного з розпростертими руками, готовий простити, зцілити і знову прийняти до Свого дому», — сказав архиєрей.
Фото: Александер Коверт (Alexander Kowert)Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
