СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиБлаженніший Святослав: Причастя Тіла і Крові Спасителя є причастям вічного життя, над яким смерть не має влади
49-й випуск відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно про важливе» — третій крок у мандрівці дорогою Таїнств Христової Церкви. Перші Таїнства християнського втаємничення — Хрещення і Миропомазання, символізують народження і зростання людини у Христі. Третє Таїнство — Євхаристія, причастя Тіла і Крові Спасителя, є метою усіх Таїнств християнського втаємничення і супроводжує християнина впродовж усього життя. Пропонуємо текстову версію і відеозапис суботньої катехизи Глави УГКЦ.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри, продовжуємо з вами нашу містагогійну дорогу, заглиблюючись у Таїнства християнського втаємничення. Ми з вами уже роздумували над змістом, значенням і плодами Святих Таїнств Хрещення і Миропомазання. Ми говорили, що Хрещення — це нове народження з води і Духа. Миропомазання — це дихання, яким дихає новонароджена у Христі особа; це таїнство дару Святого Духа, початок духовного життя людини, яка стає причасником священничої, царської і пророчої місії Ісуса Христа у Тілі Христової Церкви.
Сьогодні запрошую роздумати над третім Таїнством християнського втаємничення, яке, властиво, становить його мету. Метою всіх Таїнств християнського втаємничення є саме Таїнство Пресвятої Євхаристії, Таїнство Тіла і Крові нашого Спасителя.
Євхаристія — пожива для зростання у християнському житті
Минулого разу ми згадували одного зі славних візантійських богословів Миколу Кавасилу, який говорив: людина, яка народжується, щоб не втратити дар життя, щоб жити і розвиватися, потребує дихати і кормитися. Тож у Таїнстві Миропомазання охрещена особа отримує дихання Святим Духом. А у Таїнстві Євхаристії вона отримує отой корм, небесну поживу, якою може живитися, щоб зростати у своєму християнському житті.
Святі Отці, коли говорили про логіку цих трьох Таїнств, їхню послідовність, і навіть наголошуючи на необхідності уділяти ті три Таїнства разом, підкреслювали, що ми хрестимося і миропомазуємося саме для того, щоб могти причащатися Таїнства Пресвятої Євхаристії — Таїнства Тіла і Крові нашого Спасителя.
Установлення Таїнства Євхаристії
Роздумуючи над Символом Віри, ми з вами згадували про те, що на Тайній Вечері — останній вечері зі своїми апостолами, яку спожив Христос перед своїми Страстями, перед своїм розп’яттям, смертю і Воскресінням, Він установив Таїнство Пресвятої Євхаристії. Тому по сьогоднішній день Церква звершує це Таїнство в контексті Божественної Літургії, повторюючи ті самі слова, звершуючи ті самі жести над тими самими елементами, які Христос ужив на Тайній Вечері, для того, щоб вперше це Таїнство стало доступним людині.
Ми знаємо, що на Тайній Вечері Христос взяв хліб, поблагословив його і сказав: «Прийміть — це є Тіло моє… Прийміть, їжте — це є Тіло моє, що за вас ламається на відпущення гріхів». А відтак, по Вечері, взяв чашу з виноградним вином — з плодом виноградним, як каже Літургія Василія Великого, поблагословив його, дав своїм апостолам і сказав: «Пийте з неї всі — це є Кров моя, Кров Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів».
Саме для того, щоб той дар Євхаристії став доступним кожній людині, Христос вислав апостолів по цілому світу. Установив Таїнство Священства Нового Заповіту для того, щоб на престолах Вселенської Церкви у різних куточках землі кожного дня було приношене це діло, було звершене це Таїнство Євхаристії як безкровна жертва хліба і вина, як Таїнство Тіла і Крові нашого Спасителя.
Святкувати святий день означає причащатися Тіла і Крові нашого Спасителя
Тайна Євхаристії як Таїнство християнського втаємничення саме і є тим моментом, коли ми можемо торкнутися осердя, центру Таїнственного життя Христової Церкви. Святі Отці навчали, що саме Таїнство Євхаристії є вершиною християнського життя, його осердям. Тому то і сьогодні, коли ми кажемо, що маємо обов’язок святкувати святий день, для нас, християн, це означає, що ми покликані брати участь у Божественній Літургії. І коли не маємо на душі тяжкого гріха, ми покликані ставати причасниками — причащатися Тіла і Крові нашого Спасителя.
Святі Отці про причастя
Про причастя Таїнства Євхаристії святий Іван Дамаскин говорить такі чудові глибокі слова: «Причастям це Таїнство називається тому, що через нього ми причащаємося Божества Ісуса. А сопричастям воно називається, і дійсно є, тому, що через нього ми входимо у сопричастя з Христом, беручи участь у Його Тілі — як у Тілі, так і у Його Божестві. Водночас, у цьому Таїнстві входимо у сопричастя і єднаємося одні з одними: бо як причащаємося одного хлібв, так усі стаємо єдиним Тілом Христовим і єдиною Кров’ю та членами одні одних, будучи співтілесними Христові».
Таким чином, причастя Тіла і Крові нашого Спасителя робить нас причасниками Божества Ісуса Христа, але так само є знаком, найвищим символом єдності Христової Церкви, знаком єдності між собою учнів Христових.
Дуже цікаво про це сопричастя і єдність говорить нам святий Іван Золотоустий. Він так до нас промовляє від імені Христа: «Каже Христос: Я захотів бути вашим братом. Заради вас Я причастився вашої крові і вашого тіла. І це тіло і кров, через які Я став одним із вас, Я знову подаю вам під видом хліба і вина».
Той же Іван Золотоустий говорить, що сам Христос своїм Тілом і Кров’ю кормить християн, сповняючи таким чином свої власні слова, які Він сказав колись до апостолів: «Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, має життя вічне. Я воскрешу його в останній день». Тому Отці Церкви називали Євхаристію ліками і антидотом від смерті, а причастя Тіла і Крові — причастям вічного життя, над яким смерть не має влади.
Умова приступання до Святого Причастя
Дуже важливо зрозуміти, що гідною умовою причастя Тіла і Крові нашого Спасителя є наше чисте сумління. І тому кожного разу, коли чуємо запрошення прийняти Святе Причастя, мусимо зробити іспит свого власного сумління. Якщо не маємо на своєму сумлінні тяжкого гріха чи якщо сповідалися не давніше, ніж один місяць тому, запрошую кожного з вас приступати до Святого Причастя. Бо не можна повноцінно жити християнським життям, не будучи причасником цього великого Святого Таїнства. Христос сам подає себе як поживу вірним, Він сам є тим, що виступає гарантом їхнього вічного спасіння і життя.
Нехай милосердний Господь — зокрема, в обставинах пандемії, коли ми часто змушені бути учасниками Божественної Літургії тільки онлайн, все-таки відкриє нам доступ до Свого Тіла і Своєї Крові у Тайні Євхаристії! Ми так часто сьогодні чуємо про євхаристійний голод. І сьогодні християни, повторюючи досвід перших мучеників, кажуть — без причастя ми не можемо жити.
У Євхаристії Син Божий приходить до кожного особисто
Тайна Євхаристії є моментом, коли на Божественній Літургії сам Син Божий сходить з небес для того, щоб нам послужити. Тому Службу Божу ми називаємо Божественною Літургією. Цей момент, коли Він приходить до мене особисто, для того, щоб, як добрий самарянин, злити на рани моєї душі не лише якусь матеріальну річ — оливо, вино, як чуємо про це у притчі, а щоб торкнутися моїх духовних ран Своїм Тілом і Своєю Кров’ю.
Нехай наш Божественний Спаситель буде разом з нами! Нехай Він буде нашим кормом, буде радістю нашої душі і силою Христової Церкви! Бо завдяки саме Тайні Євхаристії, яку наші священики звершували в тюрмі, на засланні, на сибірських роботах, саме через цю Тайну наша Церква пережила усі переслідування і змогла воскреснути. І так проявилася внутрішня сутність того Таїнства, яке дає нам надію на воскресіння. Амінь.
Слава Ісусу Христу!
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви
