СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиБлаженніший Святослав: «Господь Бог продовжує кормити свій народ навіть серед пустелі війни»
Серед пустельних обставин війни ми разом зрозуміли, що коли ми, християни, Церква, у своєму служінні соціальним потребам людини даємо тільки щось, це означає, що ми не даємо нічого. Ми повинні передавати Когось — Того єдиного, хто є джерелом нашого життя і надії. Золотоверхий Київ навіть в умовах російської навали найперше потребував Христа — джерела нашої стійкості, виживання і надії. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у восьму неділю після Зіслання Святого Духа.
Роздумуючи над сьогоднішнім Божим Словом про Христа, який живить свій народ п’ятьма хлібами і двома рибами (Мт. 14, 14–22), Блаженніший Святослав закликав приглянутися до двох деталей цієї розповіді: місця і часу, де чиниться це чудо, а також до самого жесту, яким Христос помножує хліби і рибу і кормить свій народ. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Місцем, куди Христос сьогодні веде своїх слухачів є пустеля. «Пустеля в Історії спасіння Божого народу була місцем, простором особливого спілкування людини з Богом», — підкреслив проповідник. Він зауважив, що в книгах пророків пустеля теж описується як простір, в якому людина може наново віднайти втраченого Бога, обновити свій з Ним стосунок і наново віднайти джерело свого життя. Пророк Осія описує пустелю як час і простір первинної любові між Богом і своїм народом.
«Тому-то сьогоднішнє Євангеліє починається словом про любов і милосердя. Господь побачив своїх людей у пустелі і змилосердився над своїм народом і вигоїв усяку недугу серед свого люду. Недаремно Ісус Христос перед початком вселюдного навчання і проповіді ішов у пустелю для того, щоб там перемогти диявола», — сказав Глава УГКЦ.
І додав: «У сьогоднішньому Євангелії ми бачимо, як знову Господь промовляє до свого народу у пустині своїм словом і живить його. Як виявляє свою любов до людини, виливаючи на неї своє цілюще милосердя».
Далі Отець і Глава УГКЦ звернув увагу на жест Христа, який важливо сьогодні побачити, усвідомити і пережити.
«Учні беруть ті засоби для виживання в пустелі і кладуть у руки Христа. Він чинить жест: підносить очі до неба, благословляє хліб і його ламає», — зазначив архиєрей.
Моментом ламання хліба, каже Предстоятель УГКЦ, Христос начебто об’являє себе як Хліб Життя, який зійшов з неба. Ламаючи цей хліб, мабуть, Христос пригадує своїм учням як Господь Бог кормив свій народ у пустелі, посилаючи їм манну з неба, ангельський хліб.
Таким чином, як пояснив проповідник, маленькі ресурси у руках Божих, які людина віддає Богові назад у руки, починають помножуватися. Христос дає учням, учні — людям. Так всі наситилися ще й зібрали 12 кошиків решток цього помноженого бенкету хліба і риби у пустелі.
«Цікаво, що кожного разу, коли ми наші засоби для існування повертаємо назад у руки Божі, тобто повертаємо їх до власного Джерела, дозволяємо, щоб сам Христос їх розламав і поділився з потребуючими — ті ресурси дивним чином помножуються. Господь Бог і сьогодні продовжує кормити свій народ навіть серед пустелі війни!» — підкреслив він.
Відтак Отець і Глава УГКЦ пригадав минулорічну зустріч з міським головою Києва Віталієм Кличком у перших днях облоги Києва, коли місто перетворювалося на пустиню, а парафії — на простір соціального служіння. Тоді Віталій Кличко сказав, що більше, ніж хліба і одягу, люди в Києві потребують від Церкви слова надії.
Блаженніший Святослав зауважив, що хто так бодай раз у своєму житті віддав все Богові, той відчув, що дивним способом наші ресурси не закінчуються.
«Більше, ніж за рік війни в Україні, на вільній від ворога землі ніхто не помер ні з голоду, ні від спраги, ані від холоду, хоч мільйони людей потребували і потребують базових засобів для життя й існування. Велика війна спричиняє завжди розруху і велику гуманітарну кризу, але завдяки вселенській християнській солідарності та служінню потребуючим в ім’я Христа та Його милосердя, ця криза не скотилася до гуманітарної катастрофи, яку так хотів спровокувати ворог», — наголосив Глава УГКЦ.
Насамкінець Блаженніший Святослав підкреслив важливість служити людині не у власному імені, а в ім’я Боже.
«Коли чинимо милосердя в ім’я нашого Господа Ісуса Христа і Спасителя, Він посилає цю іскорку, яка помножує наші сили. Він об’являє нам в даний момент нашого всенародного змагання за свободу і незалежність держави, що Він є джерелом нашого життя, нашої стійкості і нашої здатності перемагати. Він є джерелом перемоги і звитяги України», — запевнив духовний лідер українців.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
