Луцький екзархат

Луцький екзархат — складова частина Української Греко-Католицької Церкви, що знаходиться на північному заході України і охоплює Волинську та Рівненську області, загальною площею близько 40 300 км², що покриває 2 114 населених пунктів. Населення на території екзархату, відповідно до статистичних даних за 2013–2014 роки, сягає 2 199 388 осіб. Екзархат межує із Сокальсько-Жовківською єпархією на південному заході, із Перемисько-Варшавською митрополією — на заході, із Київською архиєпархією — на сході, із Тернопільсько-Зборівською архиєпархією та Кам’янець-Подільською єпархією — на півдні. Окрім цього, на півночі екзархат межує із Брестською і Кобринською, Пінською і Лунинецькою єпархіями Білоруського екзархату Російської Православної Церкви.

Герб Луцького екзархатуПоділ на протопресвітерства

Сьогодні Луцький екзархат задля більш ефективного та плідного душпастирського служіння є поділеним на три протопресвітеріати (деканати):

Луцький;
Володимирський;
Рівненський.

Духовенство

На момент створення на цій території діяло 14 греко-католицьких парафій, в яких працювало 5 єпархіальних священників та 5 ченців — отці василіяни і редемптористи, та один диякон, яким допомагали також священники із сусідніх єпархій. Сьогодні ж, за статистичними даними 2015 року, в екзархаті налічується 3 525 католиків, для яких здійснюють своє душпастирське служіння 30 священнослужителів, із яких 18 єпархіальних священників та 12 ієромонахів. Пасторальна праця зосереджується на 27-и парафіях та у монастирях.

Василіянські монастирі є в Луцьку та Володимирі-Волинському, отці редемптористи мають дім у Ковелі. Загалом на території екзархату є присутніми 17 монахів та 4 сестри.

Правлячий архиєрей

Екзархом Луцьким від 15 січня 2008 року є преосвященний владика Йосафат Олег Говера.

Катедральний храм

Катедральним храмом Луцького екзархату є собор Різдва Пресвятої Богородиці у м. Луцьк.

Культурні пам’ятки

Серед культурних пам’яток регіону, який займає екзархат, можна віднести: катедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці РПЦ із XII ст. у м. Володимир-Волинський (Волинська область), Троїцький костел із XVII ст. у м. Берестечко (Горохівський район, Волинська область), церква Різдва Богородиці із 1713 року у с. Мовники (Іваничівський район, Волинська область), Успенська церква із 1589 року у с. Качин (Камінь-Каширський район, Волинська область), колегіальний костел Святої Трійці із XVII ст. у смт. Олика (Ківерцівський район, Волинська область), Георгіївська церква із 1783 року у смт. Голоби (Ковельський район, Волинська область), Покровська церква із 1745 року у с. Піддубці (Луцький район, Волинська область), костел Святої Трійці із 1642 року у с. Затурці (Локачинський район, Волинська область), костел домініканів із 1736–1741 рр. у с. Старий Чорторийськ (Маневицький район, Волинська область), Успенська церква із 1816 року у с. Сокіл (Рожищенський район, Волинська область), Георгіївська церква у заповіднику «Поле Берестецької битви» у с. Пляшева (Радивилівський район, Рівненська область), монастир св. Йосафата Чину святого Василія Великого із 1890 року у м. Володимир-Волинський (Волинська область) та інші.

Відпустові місця та чудотворні ікони

Серед святинь Луцького екзархату потрібно згадати церкву та монастир Святого Василія Великого у м. Луцьк, де зберігаються мощі славного сина волинської землі, святого Христової церкви Йосафата Кунцевича. Ще однією святинею цього екзархату є церква Святого священномученика Йосафата у м. Володимир-Волинський (Волинська область), де також є частинка мощей покровителя храму.

Покровитель екзархату

Покровителем Луцького екзархату вважається блаженний священномученик Миколай Чарнецький, який здійснював своє служіння на цих теренах впродовж 14 років.

З історії екзархату

Екзархат було створено рішенням Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. 15 січня 2008 року у Ватикані було оголошено про те, що Папа Бенедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів заснувати новий Архиєпископський екзархат у Луцьку та призначити о. Йосафата Олега Говеру, священика Тернопільсько-Зборівської єпархії, першим екзархом Луцьким, уділяючи йому титулярний престол Цезаріани. Варто зазначити, що ця церковна структура стала продовженням Луцької греко-католицької єпархії, яка існувала з перервами у ХVІ — ХІХ ст. Катедра єпископа знаходиться у церкві Різдва Христового у Луцьку.

З історії катедрального храму

Катедральним храмом греко-католицької Луцької єпархії була у ХVІ — ХVІІІ ст. соборна церква св. Івана Богослова у Луцькому замку. Після її розібрання з метою побудови нового величного собору у другій половині ХVІІІ ст. катедру було перенесено до Хрестовоздвиженської церкви Луцького василіанського монастиря, яка належала раніше Луцькому братству. Цей храм був зруйнований пожежею на початку ХІХ ст. і відбудований лише частково через декілька десятиліть, після повернення до рук православної громади (Луцька греко-католицька єпархія була скасована царським урядом у 1828 році, а більшість унійних парафій насильно навернені на православ’я після Полоцького собору 1839 року). Тому на момент відновлення ієрархії і структур греко-католицької церкви в Радянській Україні, починаючи з 1988 року греко-католики не мали в Луцьку жодного храму.

Будівля нинішнього катедрального собору Різдва Пресвятої Богородиці збудована наприкінці ХІХ ст. як каплиця при Луцькому військовому гарнізонному шпиталі. У міжвоєнний період з відкриттям у приміщеннях колишнього шпиталю Луцької римо-католицької дієцезіальної семінарії каплицю було перетворено на невеликий семінарський костел, де проходили заняття з практичної літургіки для її вихованців.

Перша в повоєнній історії громада греко-католиків в м. Луцьку почала формуватися весною 1990 року. У 1992 році ініціативна група, ядро якої становили вихідці з Галичини, зареєструвала в місцевих органах влади громаду Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ. У тому ж році Луцька міська рада передала приміщення колишнього семінарського римо-католицького костелу греко-католицькій громаді для здійснення богослужінь.

Спочатку протягом 1992 року громаду обслуговували священники зі Львова, які служили під встановленим поблизу каплиці хрестом. Пізніше їх змінили отці Чину Василія Великого, а зокрема о. Григорій Бардак, ЧСВВ, який на той час опікувався греко-католиками міста Володимира-Волинського. Протягом 1992–1995 років, завдяки допомозі закордонних жертводавців, парафіяни відновили дощенту знищену будівлю колишнього костелу, яку передала їм місцева влада.

У квітні 1995 року на Вербну Неділю призначений настоятелем парафії о. Роман Бегей відслужив першу Божественну Літургію вже всередині приміщення храму, де ще здійснювалися упорядкувальні роботи. Того ж року, 28 травня єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ і титулярний єпископ Адріане Василь Медвіт освятив приміщення храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці. У 2001 році церкву було розписано. При церкві діє недільна школа. Окрім духовенства при храмі служать черниці Згромадження сестер Божого Провидіння.

Після створення у 2008 році в УГКЦ Луцького екзархату колишній каплиці було надано статус катедрального храму Луцьких греко-католицьких єпископів. 12 квітня 2008 року в соборному храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Луцьку відбулася інтронізація (введення на престол) першого Луцького екзарха УГКЦ титулярного єпископа Цезаріани Йосафата Олега Говери.