СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиXXIII Апостольська подорож Папи Франциска до Іраку. День третій
Давайте коротко переживемо найкрасивіші моменти третього дня візиту Папи Римського: Ербіль, Мосул та Каракош - це три міста Іраку, яких Понтифік торкнувся оновленим закликом до братерства, надії та миру. Значні зупинки в місцях, що несуть на собі ознаки руйнування самоназваною Ісламською державою, а також визволення та відродження. Врешті, Меса в Ербілі на стадіоні Харірі з радісними обіймами вірних та запевненням Папи у тому, що Ірак назавжди залишився в його серці.
Папа: Братерство сильніше від братовбивства, мир сильніший від війни
Третій день Апостольської подорожі Папи Франциска до Іраку, присвячений оздоровленню ран та утвердженню у вірі, розпочався відвідинами Мосула з метою віддати шану жертвам війн в Іраку та на всьому Близькому Сході.
«Сьогодні, не зважаючи на ніщо, наново стверджуємо нашу переконаність у тому, що братерство сильніше від братовбивства, що надія сильніша від смерті, що мир сильніший від війни», — наголосив Папа Франциск у своєму короткому слові, виголошеному на площі Гош аль-Біеа в Мосулі, куди він прибув у неділю, 7 березня 2021 року, вранці, щоби вшанувати жертви війни.
Свідок плюралізму та жорстокості
Мосул, який сьогодні нараховує понад 700 тисяч мешканців, був заснований у VII столітті до Христа. Місто розташоване не західному березі річки Тигр, поблизу археологічних залишків стародавнього ассирійського міста Ніневії. Завдяки гармонійному співжиттю різних етнічних, релігійних і мовних груп, протягом двох з половиною тисяч років своєї історії місто представляло плюралістичну тотожність Іраку. Важливий торгівельний осередок не втрачав своєї важливості під час панування різних почергових завойовників, зберігши свою багату архітектурну і культурну спадщину до наших днів.
Аж доки не настала трирічна окупація терористичними угрупованнями так званої «Ісламської Держави» у 2014–2017 роках. Тоді місто, яке 2004 року нараховувало 1 мільйон 800 тисяч мешканців, залишили пів мільйона людей, між якими — 120 тисяч християн. Бойовики систематично нищили культурну спадщину, численні культові споруди, рідкісні манускрипти та книги. Після звільнення міста в липні 2017 року розпочався процес відбудови із залученням міжнародної допомоги. Готуючись до Апостольської подорожі до Іраку, Папа Франциск бажав, поряд з відвідинами Ура Халдейського та зустрічей з місцевими католиками, побувати також і в цьому місті, щоби помолитися за жертви війни.
Паломник миру
Шлях Папи Франциска до Мосула пролягав через Ербіль, столицю та найбільше місто автономного регіону Іракський Курдистан, розташованого на півночі Іраку. Ербіль — одне з найдавніших безперервно заселених міст, північна околиця якого Анкава — один з найбільших християнських анклавів Близького Сходу, населення якого складається переважно з християн-ассирійців, які послуговуються новоарамейською мовою.
Папу в аеропорту зустріли Президент і Прем’єр-міністр Іракського Курдистану, з якими він провів приватну зустріч у президентській ложі аеропорту. По завершенні зустрічі він гелікоптером відлетів до розташованого на відстані приблизно 90 кілометрів Мосула, де його зустріли місцевий халдейський архиєпископ і представники влади. Після прибуття усі відразу вирушили до площі Гош аль-Біеа, символічність якої у тому, що це площа чотирьох церков різних конфесій. Усі вони були знищені у 2014–2017 роках.
Надія сильніша від смерті
Прозвучали вітальне слово архиєпископа Наджиба Мікаеля та свідчення мусульманина-суніта і католицького священика, після яких промовляв Папа Франциск, зворушений почутим. Коментуючи слова отця Раїда, що розповів про вимушене виселення численних християнських сімей, Святіший Отець підкреслив, що «трагічне скорочення кількості Христових учнів тут і на всьому Близькому Сході є безмірною шкодою не лише для тих людей і спільнот, яких воно торкнулося, але й для суспільства, яке вони залишили». Адже подібно до килима, де випорота нитка може зруйнувати всю композицію, це призвело до послаблення суспільного полотна. Глава Католицької Церкви також звернув увагу на свідчення Аґи, який нагадав про те, що «справжньою ідентичністю цього міста» є «гармонійне співжиття між людьми різного походження та різних культур». Папа з радістю повторив його запрошення, звернене до християнської громади, повертатися до Мосула.
«Сьогодні підносимо наші голоси в молитві до Всемогутнього Бога за всі жертви війни та збройних конфліктів. Тут, у Мосулі, трагічні наслідки війни та ворожості є надто очевидними. Як же жорстоко, що ця країна, колиска цивілізації, була уражена настільки нелюдяною бурею», — сказав Святіший Отець, підсумовуючи: «Сьогодні, не зважаючи на ніщо, наново стверджуємо нашу переконаність у тому, що братерство сильніше від братовбивства, що надія сильніша від смерті, що мир сильніший від війни. Ця переконаність промовляє красномовніше від ненависті та насильства; її ніколи не зможе приглушити кров, пролита тими, які викривлюють Боже ім’я, ступаючи дорогами знищення».
Наш Бог — Бог життя, миру та любові
Перед тим, як проказати молитву за жертви війни в Мосулі, в Іраку та на всьому Близькому Сході, Папа поділився з присутніми кількома думками: «Якщо Бог є Богом життя, а Він є Ним, то нам недозволено вбивати братів і сестер у Його ім’я. Якщо Бог є Богом миру, а Він є Ним, то нам недозволено вести війну в Його ім’я. Якщо Бог є Богом любові, а Він є Ним, то нам недозволено ненавидіти братів і сестер».
Далі Глава Католицької Церкви запросив піднести молитву за всі жертви війни, щоби Всемогутній Бог дарував їм вічне життя та нескінченний мир, прийнявши їх у Свої люблячі обійми. Звертаючись до «Всевишнього Бога, Володаря часу та історії», Який «з любові створив світ» і не перестає виливати на нього Своє благословення, Папа визнав, що ми, люди «невдячні за Твої дари та розсіяні нашими турботами та надто приземленими амбіціями, часто забували про Твої задуми миру й гармонії».
«Господи, ввіряючи Тобі численні жертви ненависті людини проти людини, просимо Твого прощення та благаємо благодаті навернення», — мовив Святіший Отець, звернувши далі увагу на два символи цього міста, які свідчать про «постійне прагнення людства» наблизитися до Бога: мінарет Аль-Гадба та шпиль храму Пресвятої Богородиці з годинником, який «понад сотню років нагадує перехожим про те, що життя є коротким, а час — цінним». «Допоможи нам не витрачати час на служіння нашим егоїстичним, особистим чи груповим інтересам, але на служіння Твоєму задумові любові», — сказав Папа.
Подарунок для Мосула
Молитовна зустріч завершилася благословенням пам’ятного хреста про цю подію, на плитах обабіч якого арабською та англійською мовами, написано: «Містові Мосулу та Долині Ніневії на згадку про візит Його Святості Папи Франциска, вісника миру та братньої любові. На цьому місці, яке християни були змушені залишити (2003–2017), Папа Франциск молився за поширення миру та справедливості, спокійного співжиття та братерства між людьми».
З Мосула Наступник святого Петра від’їхав до Каракоша.
Папа до християн Каракоша: Останнє слово завжди за Богом та Його Сином
Прибувши в неділю, 7 березня 2021 року, з Мосула до Каракоша Папа Франциск вирушив до Катедрального собору Непорочного Зачаття, аби зустрітися там з місцевою громадою.
Зруйноване місто, що відроджується
Каракош, розташований за 32 км від Мосула, є основним християнським містом Іраку. Налічуючи понад 50 тисяч мешканців, 90 % з яких — християни, влітку 2014 року воно зазнало вторгнення бойовиків так званої «Ісламської держави», які зруйнували помешкання, спустошили церкви, бібліотеку та інші важливі будівлі. Десятки тисяч християн були змушені поспіхом залишити свої домівки, шукаючи притулку в Іракському Курдистані. Руйнування отримав також храм Непорочного Зачаття, що був збудований між 1932 і 1948 роками — найбільший храм не лише міста, але й Іраку. У серпні 2014 року нападники його осквернили й підпалили. Після звільнення міста у жовтні 2016 року в соборі встановили імпровізований вівтар і відновили богослуження, але його справжня реконструкція розпочалася в січні 2020 року. На відреставрованій дзвіниці встановлено нову статую Пречистої Діви Марії, відчищено від сажі мармурові стіни та колони.
Перед входом до Катедрального собору Святішого Отця зустріли Антіохійський Патріарх Сирійсько-Католицької Церкви Блаженніший Ігнатій Юссіф ІІІ Юнан, місцевий архиєпископ Йоганна Бутрос Моше та парох храму. Увійшовши до собору під звучання пісень, Папа отримав у подарунок квіти від дітей. Після короткого привітання сирійсько-католицького Патріарха та свідчення мирянки й священника, до присутніх звернувся Наступник святого Петра.
Останнє слово не за злом
«Дивлячись на вас, я бачу культурне та релігійне різноманіття жителів Каракоша, і це свідчить про красу, яку ваш регіон пропонує майбутньому. Ваша присутність тут нагадує, що краса — не однотонна, а виблискує різноманітністю та відмінностями», — наголосив Єпископ Риму, додаючи, що, на жаль, навколо видно також наслідки «руйнівної сили насильства, ненависті та війни». «Ця наша зустріч, — підкреслив Папа, — показує, що тероризм і смерть ніколи не мають останнього слова. Останнє слово належить Богові та Його Синові, переможцю над гріхом та смертю. Навіть серед спустошення від тероризму та війни ми можемо очима віри побачити перемогу життя над смертю».
Зберігати спадщину
Святіший Отець пригадав місцевим християнам про духовну спадщину їхніх батьків і матерів у вірі, які на своєму земному шляху зберегли надію, «довіряючи Богові, Який ніколи не розчаровує і завжди підтримує нас Своєю благодаттю». «Ця спадщина — ваша сила! — наголосив він. — Настав час відбудовувати і починати спочатку, звірившись на Божу благодать, яка керує долею кожної людини та всіх народів. Ви не самі! Вся Церква — поруч з вами, через молитву та конкретне милосердя».
Мрії літніх людей і пророцтво молоді
«Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, вашим старим сни будуть снитись, і ваші юнаки будуть бачити видіння» (Йо 3, 1), — посилаючись на цей уривок зі старозавітної Книги пророка Йоіла, Наступник святого Петра вказав на важливість відновлювати не тільки будівлі, але й «зв’язки, які об’єднують громади та сім’ї, молодих та старих». Він пояснив, що мрії чи сни людей похилого віку стосуються майбутнього для молодих; а молодь, прислухаючись до цих мрій, може пророкувати, нести їх вперед. «Коли літні й молоді люди об’єднуються, — підкреслив Папа, — ми зберігаємо та передаємо дари, які дає Бог. Ми дивимося на своїх дітей, знаючи, що вони успадкують не лише землю, культуру та традиції, але й живі плоди віри, які є благословеннями Бога на цій землі».
Молитва до святих у часи випробувань
Мешканці Каракоша, як і багатьох інших іракських міст, пережили найпохмуріші дні війни, в яких нелегко було зберегти віру. Вселенський Архиєрей закликав вірних пам’ятати у важкі часи, що Христос — поруч. «Не припиняйте мріяти! Не здавайтесь, не втрачайте надії! З неба святі чувають над нами: взиваймо до них і не втомлюймося просити їхнього заступництва», — заохотив він, зазначаючи, що ця земля надзвичайно багата на святих чоловіків і жінок.
Сила прощення: любов сильніша за все
Далі Святіший Отець прокоментував свідчення Доги, однієї з мешканок Каракоша, син та племінник якої загинули під час нападу на місто 2014 року. «Моя віра, — наголосила жінка на початку зустрічі, — говорить мені, що мої діти перебувають в обіймах нашого Господа Ісуса Христа. А ми, живі, намагаємося простити нападників, бо наш Учитель Христос простив своїм вбивцям. Наслідуючи Його, ми свідчимо, що любов сильніша за все». Посилаючись на її слова, Папа вказав на важливість прощення. «Шлях до повного одужання може бути ще довгим, — підкреслив він, — але я прошу вас не знеохочуватися. Необхідно мати здатність прощати і, водночас, мужність боротися. Я знаю, що це дуже важко. Але ми віримо, що Бог може принести мир на цю землю. Ми надіємося на Нього і разом з усіма людьми доброї волі кажемо „ні“ тероризму та зловживанню релігією».
Чеснота вдячності
Ключовим поняттям свідчення отця Аммара була вдячність: він подякував Богові за те, що врятував його життя, за підтримку в добрі та лихі часи. «Кожної миті дякуймо Богові за Його дари, — закликав Святіший Отець, — та просімо Його дарувати мир, прощення та братерство цій землі та її людям. Не втомлюймося молитися за навернення сердець та за перемогу культури життя, примирення та братерської любові, у пошані до відмінностей, різних релігійних традицій, намагаючись будувати майбутнє єдності та співпраці між усіма людьми доброї волі».
Папа ввірив відродження Каракоша заступництву Богородиці
Наступник святого Петра зазначив, що прибуваючи до Каракоша на борту гелікоптера і дивлячись на статую Богородиці на соборі Непорочного Зачаття, він ввірив Їй відродження цього міста. «Пречиста Діва Марія не тільки захищає нас згори, але й з материнською ніжністю спускається до нас. Її образ тут був зранений і потоптаний, але обличчя Божої Матері й надалі дивиться на нас з ніжністю. Бо так чинять матері: вони утішають, підтримують, дарують життя», — підкреслив він, висловлюючи вдячність всім матерям та жінкам Іраку, які, незважаючи на зловживання та рани, і надалі дарують життя. «Жінок потрібно шанувати і захищати! Їм необхідно приділяти належну увагу й надавати можливості!» — наголосив Папа Франциск, запросивши присутніх приєднатися до молитви до Матері Божої та ввіряючи всіх Її заступництву.
Зустріч завершилася проказуванням молитви «Ангел Господній» і благословенням, після чого Святіший Отець від’їхав до Ербіля.
Папа: Бог не залишає нас помирати в нашому грісі
«Христос — Божа могутність і Божа мудрість (пор. 1. Кор. 1, 24)», — цим повчанням святого апостола Павла з першого послання до християн Коринту Папа Франциск розпочав свою проповідь під час Святої Меси на стадіоні міста Ербіль у неділю, 7 березня 2021 року, яка стала заключною подією третього дня Апостольської подорожі до Іраку.
В цій частині країни проживає більшість християн, тож саме тут відбувалося найбільше Євхаристійне богослужіння, що зібрало коло десяти тисяч учасників. Бажаючих було набагато більше, та й стадіон вміщає втричі більше людей, але свої обмеження наклала пандемія. Прибувши на стадіон після відпочинку в семінарії святого Петра, перед початком Святої Літургії Святіший Отець зробив коло в панорамному автомобілі, вітаючи вірних, які не приховували своєї радості та зворушення. Свята Меса латиського обряду ІІІ неділі Великого Посту служилася італійською мовою, а читання та молитва вірних — місцевими. Особливим гостем був Мар Ґеварґіс ІІІ, Глава Ассирійської Церкви Сходу, резиденція якого розташована саме в Ербілі. Були також представники інших Церков і Церковних спільнот.
Могутність у прощенні
На початку проповіді Папа зазначив, що Ісус Христос виявив Свої могутність та мудрість через милосердя і прощення. «Він не бажав робити цього ні демонстрацією сили чи накидаючи Свій голос згори, ні через довгі промови чи нахваляючись незрівнянним знанням. Він зробив це, віддавши Своє життя на хресті. Він об’явив Свою мудрість і божественну силу, до кінця показавши нам вірність любові Отця; вірність Бога Завіту, Який вивів Свій народ із рабства і провадив його шляхом свободи (пор. Вих. 20, 1–2)», — мовив Папа.
Пастка сучасності
Далі проповідник підкреслив, що дуже легко потрапити у пастку, мовляв, ми повинні демонструвати іншим те, що ми сильні та мудрі. Мова йде про пастку, яка подає фальшивий образ Бога і переконує нас, що таким чином ми перебуваємо в безпеці. «В дійсності, все навпаки, нам усім потрібна сила і мудрість Бога, явлені Ісусом на хресті. На Голгофі Він пожертвував Отцеві рани, якими ми зцілились (пор. 1 Пт. 2, 24). Тут, в Іраку, чимало ваших братів і сестер, друзів та співгромадян носять рани війни та насильства, видимі та невидимі рани! Спокуса полягає у тому, аби відповісти на ці та інші болючі факти людською силою, людською мудрістю. Натомість, Ісус вказує нам Божий шлях, той, яким Він йшов і яким кличе нас слідувати за Ним», — додав Глава Католицької Церкви.
Потреба очистити серце
Далі Єпископ Риму закликав замислитися над значенням євангельського повчання, яке прозвучало під час Служби Божої. Святий євангелист Іван у 2-му розділі свої книги розповідає про те, як Ісус, ввійшовши до єрусалимського храму, вигнав із нього торгівців та тих, хто займався обміном грошей. Папа заохотив призадуматись на значенням цього жесту сили Спасителя. «Він зробив це тому, що Отець послав Його очистити храм: не лише кам’яний храм, але, перш усього, храм нашого серця. Подібно, як Ісус не толерував, щоб дім Його Отця перетворився на базар (пор. Ів. 2, 16), так Він прагне, аби наше серце не було місцем безпорядку, безладу та балагану. Серце потрібно чистити, впорядковувати, очищати. Від чого? Від фальші, яка його забруднює, від дволикості лицемірства. Це притаманне нам усім. Це недуги, які вчиняють наше серце хворим, які заплямовують життя, роблять його подвійним», — наголосив Папа Франциск, підкресливши, що всі ми потребуємо очищення від наших оманливих гарантів, які, з причини зручності моменту, підмінюють віру в Бога речами, які минають.
Ісус є тих, Хто очищає
Ми потребуємо очистити наші серця та Церкву від згубної впевненості у владі та грошах. «Аби очистити серце нам потрібно забруднити руки: ми мусимо відчути себе відповідальними і не споглядати лише за тим, як наш брат і сестра страждають», — мовив далі проповідник, вказуючи на те, що ми самі не здатні довершити таке очищення, нам потрібен Ісус. Він має силу подолати наші недуги, зцілити наші хвороби, відновити храм нашого серця.
«Дорогі брати і сестри, Бог не залишає нас помирати у нашому гріхові. Навіть тоді, коли ми відвертаємось від Нього, Він ніколи не залишає нас самих. Він шукає нас, слідує за нами, закликає до покаяння і очищення. „Клянусь, як от живу Я, — каже Господь устами Єзекиїла, — Я не бажаю смерті грішника; бажаю, щоб він відвернувся від своєї поведінки і жив“ (33. 11). Господь бажає, аби ми були врятовані і стали живим храмом Його любові у братстві, служінні та милосерді», — наголосив Вселенський Архиєрей.
Ми — учасники сили і мудрості Ісуса
За словами Папи Франциска, Ісус не лише очищає нас від наших гріхів, але також чинить нас учасниками Його сили та мудрості. Він визволяє нас від такого способу розуміння віри, сім’ї, спільноти, який розділяє, протиставляє, виключає, щоб ми, таким чином, могли будувати Церкву та суспільство, відкрите для всіх та уважне до наших найбільш потребуючих братів та сестер. І, водночас, Він зміцнює нас, щоб ми вміли протистояти спокусі помсти, яка занурює у нескінченну спіраль зла.
Святіший Отець пригадав, що, власне, з такою Божою мудрістю Ісус висилає нас бути Його місіонерами, нести Добру Новину іншим, не вдаючись при цьому до прозелітизму; висилає, щоб ми свідчили перед людьми, що Євангеліє має силу змінити життя. «Воскреслий Господь вчиняє нас інструментами Божого миру та Його милосердя, слухняними та сміливими будівничими нового суспільного ладу. […] Християнські спільноти, що складаються зі покірнх і простих людей, стають знаком Царства, яке надходить, Царства любові, справедливості та миру», — наголосив Папа.
Сила для відновлення християнських спільнот
Ісус говорив, що може відбудувати зруйнований храм за три дні. «Господь обіцяє нам, що силою Свого Воскресіння Він зможе воскресити нас та наші спільноти із руїн, спричинених несправедливістю, поділом та ненавистю. Це обітниця, яку ми спогадуємо під час цієї Євхаристії. Очима віри ми розпізнаємо присутність розп’ятого та воскреслого Господа серед нас, вчимося приймати Його визвольну мудрість, відпочивати в Його ранах та знаходити зцілення і силу для служіння Його Царству, яке приходить у наш світ», — додав Папа, підкреслюючи, що Господь, немов Добрий Самарянин для людства, бажає помазати кожну рану, вилікувати кожну болючу згадку та натхнути на майбутнє миру та братерства на землях Іраку.
Закінчуючи свою проповідь, Глава Католицької Церкви наголосив: «Церква в Іраку, з Божої благодаті, зробила і робить багато для проголошення цієї чудової мудрості хреста, поширюючи Христове милосердя і прощення, особливо, серед найбільш потребуючих. Навіть серед великих бідності та труднощів багато з вас великодушно запропонували конкретну допомогу та солідарність бідним та страждаючим. Це одна з причин, яка спонукала мене прибути з паломництвом до вас, щоб подякувати вам і зміцнити вас у вірі та свідченні. Сьогодні я можу побачити і відчути на дотик, що Церква в Іраку жива, що Христос живе і діє серед цього Свого святого і вірного народу».
Папа: Ірак назавжди залишиться у моєму серці
Свята Меса в Ербілі була останнім прилюдним заходом під час цієї 33-ї Апостольської подорожі Папи Франциска — паломництва до Іраку слідами праотця Авраама. Тож наприкінці богослужіння, перед тим як уділити благословення, він ще раз звернувся до присутніх з кількома словами.
Насамперед, він звернувся до Католикоса-Патріарха Ассирійської Церкви Сходу Мара Ґеварґіса ІІІ, присутнього на богослужінні. «Дякую, дорогий брате!» — сказав він, додаючи: «Разом з ним обіймаю християн різних конфесій: чимало тут зросили кров’ю ту саму землю! Але наші мученики сяють разом як зорі на тому самому небі! Звідтіля вони закликають нас разом і без зволікання прямувати до повної єдності».
Наступні слова були звернені до братів-єпископів, які «багато потрудилися для цієї подорожі», й до усіх, які брали участь у цих приготуваннях, супроводжували молитвами та з радістю приймали. «Від щирого серця вітаю, зокрема, курдське населення. Щиро дякую урядові та цивільній владі за їхній незамінний внесок, і дякую всім тим, які різними способами співпрацювали в організації подорожі та численним волонтерам», — мовив Святіший Отець.
Папа зазначав, що протягом цих днів він почув як голоси болю та туги, але також — надії та втішення. В цьому контексті слова визнання та вдячності прозвучали на адресу доброчинців і організацій різних конфесій і релігій, які поспішають з допомогою людям цієї країни.
«Тепер же наближається хвилина повернення до Риму. Але Ірак завжди залишатиметься зі мною, в моєму серці. Прошу всіх вас, дорогі браття й сестри, спільно в єдності трудитися задля майбутнього миру та процвітання, яке нікого не залишатиме позаду й нікого не дискримінуватиме. Запевняю вас у моїх молитвах за цю дорогу країну. Особливо молюся за те, щоби члени різних релігійних спільнот, разом з усіма людьми доброї волі, співпрацювали у зміцнені уз братерства й солідарності в служінні добру та мирові», — мовив Святіший Отець.
По завершенні Святої Меси Папа від’їхав до аеропорту, щоби повернутися до Багдада. Переночувавши в Апостольській нунціатурі, в понеділок вранці він відлетить до Риму.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
