XXIII Апостольська подорож Папи Франциска до Іраку. День перший
Перший день Папи Франциска в Іраку включав переліт до Багдада, візит ввічливості до Президента, зустріч з представниками влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства в президентському палаці та з єпископами, священниками, семінаристами й чернецтвом у сиро-католицькому катедральному соборі.
Розпочалася ХХІІІ Апостольська подорож Папи Франциска
Після 15-місячної перерви у небо знову піднявся літак з Наступником святого Петра на борту. Вранці, 5 березня 2021 року, з Римського міжнародного аеропорту Фюмічіно злетів Airbus330 італійської авіакомпанії «Alitalia», який, здолавши три тисячі кілометрів, перетнувши повітряний простір Італії, Греції, Кіпру, Ізраїлю та Йорданії, після 4,5-годиного перельоту, доставить Святішого Отця та його супровід до Іраку, що стане 52-ю країною, яку він відвідає за період свого понтифікату, що розпочався 8 років тому.
Зустріч з іракськими біженцями
Поряд з молитвою в папській базиліці Santa Maria Maggiore перед подорожжю та після неї, міжнародні візити Папи Франциска мають ще одну особливість, якою є знак близькості та солідарності перед самим від’їздом. Так сталося і цього разу. Перед тим, як від’їхати з «Дому святої Марти» до аеропорту, Святіший Отець поспілкувався кілька хвилин з групою іракських біженців, які минулими роками прибули до Італії та якими опікуються Спільнота святого Еґідія та «Cooperativa Auxilium». Групу супроводжував Папський роздавач милостині кардинал Конрад Краєвський.
Здійснення давніх очікувань
Паломництво на землю праотця Авраама є 33-ю Апостольською подорожжю Папи Франциска. Це вперше Наступник святого Петра прибуває до цієї країни. Святий Іван Павло ІІ планував відвідати Ірак 1999 року, щоб саме з місця покликання Авраама розпочати прощу місцями спасіння, приурочену до Ювілею Двотисячоріччя. Про своє бажання відвідати цю країну Папа Франциск виразно заявив, зустрічаючись 2019 року з доброчинцями, які допомагають Східним Католицьким Церквам.
Програма першого дня
Прибуття Папи Франциска до міжнародного аеропорту Багдада заплановане на 14:00 місцевого часу (13:00 — київського). Перший день перебування в цій країні передбачає зустріч з представниками влади та громадянського суспільства в президентському палаці та з єпископами, духовенством, чернецтвом і катехитами у сиро-католицькому катедральному соборі. Резиденцією Святішого Отця, як звичайно, буде Апостольська нунціатура.
Прибуття до Іраку
Давня мрія Наступників святого Петра здійснилася. В п’ятницю, 5 березня 2021 року, о 13:54 місцевого часу (12:54 — київського) в міжнародному аеропорту Багдада приземлився літак з Папою Франциском на борту. Кільканадцять хвилин приготувань, і Єпископ Риму ступив на землю праотця Авраама.
Біля трапу літака Папу зустрічав Прем’єр-міністр Іраку Мустафа Абдель Латіф Мушетт. Діти в національному вбранню вручили Папі квіти. Були присутні місцеві єпископи. Зустріч не передбачала промов, а лише представлено делегації та віддано військові почесті. В приміщенні аеропорту гостя вітали діти та молодь. Опісля Святіший Отець та Глава Уряду провели зустріч у VIP-залі аеропорту, після якої Папа від’їхав до президентського палацу.
Заходи безпеки не дозволили на скупчення людей, які ми звикли бачити вздовж доріг, якими проїжджає Папа. Святіший Отець сам зажадав від організаторів подбати про дотримання вимог протидії поширенню коронавірусної недуги. Але невеликі групи іракців таки вітали очікуваного гостя на вулицях міста. З огляду на ситуацію, не було можливості користуватися панорамним автомобілем. Святіший Отець також погодився на те, щоб його пересування відбувалося в броньованому автомобілі, чого не допускав під час попередніх подорожей.
Папа: Прибуваю як паломник миру в ім’я Христа, Князя миру
«Прибуваю як покутник, який просить прощення у неба та в братів за багато руйнувань і жорстокості. Прибуваю як паломник миру в ім’я Христа, Князя миру», — сказав Папа Франциск у своїй першій промові на іракській землі, яку він 5 березня 2021 р. виголосив під час зустрічі з представниками влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства.
Після офіційної зустрічі в аеропорту Багдада за участі Прем’єр-міністра, Глава Католицької Церкви прибув до президентського палацу, при вході до якого відбулася офіційна церемонія привітання, що включала виконання гімнів та представлення делегацій. Замість звичного у таких випадках під час військових почестей салюту залпами зброї, у небо випущено білих голубів як символ миру. Далі відбувся візит ввічливості до Глави Держави, що включав приватну розмову та знайомство з сім’єю. Опісля у великому залі палацу відбулася зустріч з представниками влади, дипломатичного корпусу, підприємництва, громадянського суспільства та світу культури.
Здолати кризу спільними зусиллями
Промовляючи після Президента Бархама Ахмета Саліха, Папа зазначив, що радіє з нагоди здійснити цей «довгоочікуваний та бажаний візит», прибути на землю, що через праотця Авраама та численних пророків пов’язана з історією спасіння та великими релігійними традиціями. Він, насамперед, зауважив, що ця подорож відбувається у період, коли ввесь світ старається вийти з кризи, спричиненої пандемією Covid-19, що вдарила не лише по здоров’ю багатьох людей, але й погіршила соціальні та економічні умови.
«Ця криза вимагає спільних зусиль з боку кожного, аби зробити численні необхідні кроки, між якими справедливе розповсюдження вакцини для всіх. Але цього недостатньо: ця криза є, насамперед, закликом переосмислити наші стилі життя, сенс нашого існування», — сказав Святіший Отець, цитуючи енцикліку Fratelli tutti.
Релігійне розмаїття — цінний ресурс
Глава Католицької Церкви згадав про те, що Ірак минулими десятиліттями постраждав від війн, тероризму та конфліктів на ґрунті фундаменталізму, що завдало не лише матеріальної шкоди, але й спричинило «рани сердець багатьох людей та спільнот, що потребуватимуть років, аби зцілитися». У цьому контексті він окремо згадав про язидів, «невинних жертв», переслідуваних задля своєї релігійної приналежності. За його словами, «ефективний процес відбудови», щоб залишити майбутнім поколінням кращий світ, вимагає, щоб ми, попри відмінності, дивилися одні на одних як «члени однієї родини».
«Щодо цього, релігійне, культурне та етнічне розмаїття, яким протягом тисячоліть відзначалося іракське суспільство, є цінним ресурсом, з якого слід черпати, а не перешкодою, яку потрібно усунути. Сьогодні Ірак покликаний показати всім, особливо, на Близькому Сході, що відмінності, замість того, щоби ставати причиною конфлікту, повинні гармонійно співпрацювати в громадському житті», — сказав Святіший Отець.
Черпати натхнення із солідарності
Папа підкреслив, що братерське співіснування вимагає «щирого й терпеливого діалогу, захищеного справедливістю та пошаною до права». А це завдання не є легким і вимагає зусилля з боку всіх, аби «здолати суперництво і протистояння» та мати змогу спілкуватися на основі власної тотожності. Саме тому Святий Престол «невтомно закликає компетентну владу надати всім релігійним спільнотам визнання, пошану, права та захист».
«Суспільство, що носить відбиток братерської єдності — це суспільство, в якому члени живуть між собою в солідарності», — вів далі Святіший Отець, наголошуючи на тому, що усвідомлення відповідальності за інших повинно надихати необхідні зусилля як в економіці, так і в освіті чи дбанні про створений світ. «Після кризи не вистачить відбудувати, слід зробити це добре: так, аби всі могли мати гідне життя», — сказав він, додаючи:
«Як політики та дипломати, ви покликані сприяти цьому духові братерської солідарності. Необхідно боротися з лихом корупції, зловживанням владою та беззаконням, але цього недостатньо. Потрібно, водночас, будувати справедливість, дбати про зростання чесності, прозорості та зміцнювати інституції, покликані дбати про це. Таким чином може зростати стабільність та розвиватися здорова політика, спроможна запропонувати всім, особливо молоді, якої так багато в цій країні, надію на краще прийдешнє».
Покликані будувати мир
Глава Католицької Церкви зазначив, що прибуває як «покутник, що просить прощення в неба та в братів за численні знищення та прояви жорстокості», як «паломник миру в ім’я Христа, Князя миру». Він підкреслив, що протягом цих років «ми багато молилися за мир в Іраку», а святий Іван Павло ІІ не щадив жодних ініціатив, і, насамперед, «жертвував молитви і страждання».
«А Бог вислуховує, Бог завжди вислуховує! Це ми повинні почути Його, ходити Його дорогами. Нехай замовкне зброя! Нехай обмежиться її розповсюдження тут і повсюди! Нехай припиняться пошуки часткових інтересів, зовнішніх інтересів, які не цікавляться місцевим населенням. Нехай буде дано голос будівничим, ремісникам миру! Малим, убогим, простому людові, який прагне жити, працювати, молитися в мирі. Досить насильства, екстремізму, поділів, нетерпимості! Нехай буде дано простір усім громадянам, які хочуть разом розбудовувати цю країну в діалозі, в щирому та відвертому, конструктивному зіставленні, тим, які дбають про примирення та задля спільного добра готові відкласти власні інтереси», — закликав у цьому контексті Папа, підкресливши, що будування демократичного суспільства вимагає забезпечити усім можливість участі та гарантувати всім дотримання фундаментальних прав, щоби ніхто не вважався громадянином другого сорту.
Важливу роль, за словами Святішого Отця, відіграє також міжнародна спільнота, адже виклики «вимагають співпраці глобального масштабу», долаючи економічну нерівність і регіональні напруження. З цього випливають слова подяки, що прозвучали на адресу держав і міжнародних організацій, що дбають про відбудову та допомагають біженцям, а також побажання, аби інші країни «не забрали від іракського народу простягнуту руку дружби», але далі співпрацювали, не накидаючи власних політичних чи ідеологічних інтересів.
Внесок Церкви
У світлі цього Глава Католицької Церкви додав, що релігія «зі своєї природи» повинна служити мирові та братерству, а ім’я Бога не можна використовувати для виправдання вбивства, тероризму та утисків. Адже «Бог створив людей однаковими в гідності та в правах» і «кличе нас поширювати любов, доброзичливість і згоду». За його словами, Католицька Церква також і в Іраку прагне бути «приятелькою всіх» та конструктивно співпрацювати з іншими релігіями в будуванні миру.
«Дуже давня присутність християн на цій землі та їхній внесок в життя країни становлять багату спадщину, яка прагне мати змогу й надалі служити всім. Їхня участь у громадському житті як громадян, що втішаються повнотою прав, свободою та відповідальністю, засвідчить, що здоровий релігійний, етнічний і культурний плюралізм може причинитися до процвітання та гармонії в країні», — підсумував Святіший Отець.
Папа до католицького духовенства Іраку: Ви — частина історії спасіння
Заключною подією першого дня Апостольської подорожі Папи Франциска до Іраку стали відвідини катедрального собору Богородиці Спасіння, де в п’ятницю, 5 березня 2021 року, пополудні, він зустрівся з місцевим католицьким духовенством. Цей собор, збудований 1968 року, є осідком сирійсько-католицької Архиєпархії Багдада й одним з найбільших храмів міста. Він був об’єктом двох терактів, під час одного з яких, скоєного так званою «Ісламською державою» 31 жовтня 2010 року, загинуло 48 осіб, серед них також двоє священиків, а понад 70 людей отримали поранення.
Католицька Церква в Іраку
Оскільки католики країни належать до різних юрисдикцій, то в країні немає єпископської конференції, але діє, натомість, Асамблея Католицьких Єпископів Іраку. Католицька Церква на території країни має наступні територіальні структури: 5 архиєпархій та 4 єпархії Халдейської Католицької Церкви, 2 архиєпархії, єпархію та патріарший екзархат Сирійської Католицької Церкви, архиєпархію Вірменської Католицької Церкви, патріарший екзархат Мелхітської Греко-Католицької Церкви та ардидієцезію латинського обряду. Асамблею очолює Архиєпископ Багдада Блаженніший Луїс Рафаїл, Вавилонський Патріарх, Глава Халдейської Католицької Церкви. Римо-католицький архиєпископ Багдада є членом Конференції латинських єпископів арабського регіону.
Кров мучеників — спонука свідчити Христову любов
Перед входом до собору Святішого Отця зустріли Антіохійський Патріарх Сирійсько-Католицької Церкви Блаженніший Ігнатій Юссіф ІІІ Юнан та Архиєпископ Багдада Єфрем Юсіф Абба. Вони провели його до храму, де двоє молодих людей подарували йому букет квітів, які Папа передав, щоб покласти перед кивотом, зупинившись на коротку тиху молитву. Після привітальних слів Сирійсько-Католицького Патріарха та Вавилонського Патріарха, який очолює місцевий єпископат, Вселенський Архиєрей звернувся з промовою до єпископів, священиків, богопосвячених осіб та провідників-мирян Католицької Церкви Іраку.
«Ми зібралися в цьому соборі Богородиці Спасіння, освяченому кров’ю наших братів і сестер, які тут заплатили найвищу ціну своєї вірності Господеві та Його Церкві, — наголосив він. — Нехай пам’ять про їхню жертву надихає нас на відновлення власного довір’я до сили хреста та його спесенного послання прощення, примирення й відродження. Бо християни покликані свідчити про любов Христа завжди і всюди. Це — Євангеліє, яке потрібно звіщати і втілювати в цій дорогій країні».
Апостольська ревність, що сягає древнього коріння
Святіший Отець зазначив, що пандемія загострила душпастирські виклики, які постають перед духовенством Іраку. В цьому контексті він закликав їх не зменшувати апостольську ревність, а черпати її з «древнього коріння, з безперервної присутності Церкви на цих землях від первісних часів». «Ми знаємо, — вів далі Папа, — як легко заразитися вірусом знеохочення, який, іноді, здається, поширюється навколо нас. Але Господь дав нам ефективну вакцину проти цього неприємного вірусу: це надія, яка народжується завдяки наполегливій молитві та щоденній вірності нашому служінню. За допомогою цієї вакцини ми можемо з новою силою прямувати вперед, аби ділитися радістю Євангелія як учні-місіонери та живі свідки присутності Божого Царства святості, справедливості та миру».
Священнослужителі, що залишаються поруч з народом
Наступник святого Петра зазначив, що випробування є частиною щоденного досвіду вірних Іраку. Останніми десятиліттями їм довелося пережити наслідки війни, переслідування, нестабільність інфраструктури та постійну боротьбу за економічну та особисту безпеку, що часто призводило до внутрішнього переміщення та міграції багатьох людей, в тому числі християн, в інші частини світу. Святіший Отець подякував «своїм братам єпископам та священикам» за те, що вони залишилися поруч зі своїм народом, за те, що підтримують його й прагнуть відповісти на його потреби, «допомагаючи кожному робити свій внесок у спільне добро». Він закликав докладати усіх зусиль для того, «аби католицька громада Іраку, хоч і маленька, як гірчичне зерно (пор. Мт 13: 31–32), і надалі збагачувала життя всього суспільства».
Різноманітність Католицької Церкви
Говорячи про різноманітність Католицької Церкви в Іраку, Вселенський Архиєрей порівняв її з килимовим візерунком: різні Церкви, кожна зі «своєю давньою історичною, літургійною та духовною спадщиною», подібні на переплетені різнобарвні нитки, що складають єдиний прекрасний килим, терпеливо й дбайливо витканий самим Богом, Який бажає, аби Його сини та дочки «завжди залишались тісно взаємопов’язаними». «Нехай між вами не існує нічого, що може розділити вас… але нехай буде одна молитва, один розум, одна надія, в любові та радості» (Ad Magnesios), — цитуючи цей заклик святого Ігнатія Антіохійського, Папа вказав на важливість «свідчення братерської єдності у світі, що часто роздроблений і розірваний поділами». «Усі зусилля, спрямовані на налагодження мостів між церковними, парафіяльними та єпархіальними громадами та установами, слугуватимуть пророчим свідченням Церкви в Іраку та плідною відповіддю на молитву Христа про те, щоб усі були одно» (пор. Ів. 17:21; Ecclesia in Medio Oriente, 37), — наголосив він.
Розв’язувати вузли благодаттю
Наступник святого Петра підкреслив, що душпастирі й вірні, священики, богопосвячені особи і катехити, кожен у свій спосіб, несуть відповідальність за місію Церкви. Закономірно, що, іноді, можуть виникати непорозуміння, так звані вузли, що заважають «ткати братерство». Але ці вузли, як підкреслив Святіший Отець, можна «розв’язувати благодаттю, більшою любов’ю; їх можна послабити прощенням і братнім діалогом, терпляче несучи тягарі один одного (пор. Гал 6, 2) і зміцнюючи одне одного в часи випробувань і труднощів».
До єпископів: «Будьте батьками для священників»
Звертаючись «до своїх братів єпископів», Папа Франциск зазначив, що єпископське служіння означає перебувати поруч: «поруч з Богом у молитві, поруч із вірними, довіреними нашій опіці, та нашими священиками». «Будьте особливо близькими до своїх священиків, — закликав він єпископів. — Нехай вони не вбачають у вас лише адміністратора чи менеджера, а справжніх батьків, що піклуються про добробут своїх дітей, готові з відкритим серцем запропонувати їм підтримку та заохочення. Супроводжуйте їх своєю молитвою, своїм часом, оцінюючи належно їхню працю та дбаючи про їхнє зростання. Таким чином, ви станете для своїх священиків видимим знаком Ісуса, Доброго Пастиря, який знає своїх овець і віддає за них своє життя» (пор. Ів. 10,14–15).
Священникам, богопосвяченим особам, катехитам і семінаристам
Приділяючи окрему увагу священикам, богопосвяченим особам, катехитам і семінаристам, Вселенський Архиєрей нагадав їм, що всі вони «почули голос Господа у своїх серцях, і як молодий Самуїл відповіли: „Ось я“ (1 Сам 3: 4)». «Нехай ця відповідь, яку я запрошую вас поновлювати щодня, — побажав він, — спонукає кожного з вас з мужністю та ревністю ділитися Доброю Новиною, живучи та ходячи завжди у світлі Божого слова, звіщення якого є нашим даром і відповідальністю». Папа зауважив, що їхнє служіння має адміністративну складову, але це не означає, що вони повинні проводити весь час на засіданнях або за робочим столом. Важливо виходити до людей, супроводжувати вірних у містах та селах, особливо, тих, хто ризикує залишитися позаду: молодь, літніх людей, хворих та бідних. «Коли ми віддано служимо своїм ближнім, так як і ви, у дусі співчуття, смирення, доброти та любові, тоді ми справді служимо Христові, як Він сам говорив нам (пор. Мт 25, 40), — додав Святіший Отець. — Служачи Христові в інших, ми відкриваємо справжню радість».
Насильство несумісне з релігією
Наступник святого Петра згадав вірних, які загинули під час теракту в соборі Богородиці Спасіння понад десять років тому. Розпочався процес їхньої беатифікації. Їхня смерть, за словами Папи, нагадує про те, що «підбурювання до війни, ворожнечі, насильства або пролиття крові несумісні зі справжнім релігійним вченням» (пор. Fratelli tutti, 285). Святіший Отець пригадав також про всі жертви насильства та переслідування, незалежно від їхньої релігійної приналежності. Він подякував духовенству Католицької Церкви за їхні миротворчі зусилля у їхніх громадах та з віруючими інших релігійних традицій, бо «сіючи насіння примирення та братнього співіснування», вони сприяють «відродженню надії для всіх».
Молодь — найбільший скарб Іраку
Папа Франциск присвятив окрему увагу молодим людям Іраку. «Вони ваш скарб, — наголосив він, — і потрібно про них піклуватися, плекати їхні мрії, супроводжувати їхнє зростання і збільшувати їхню надію. Незважаючи на те, що вони молоді, їхня терпеливість вже була випробувана конфліктами цих років. Ніколи не забуваймо, що разом з людьми похилого віку, вони є перлинами в цій країні, найбагатшими плодами дерева. Нам належить завдання ростити їх у добрі та живити їх надією».
Частина історії спасіння
Святіший Отець нагадав духовенству Іраку, що через Хрещення та Миропомазання, а згодом через рукоположення чи чернечі обіти, вони були посвячені Богові та послані як учні-місіонери на іракську землю, тісно пов’язану з історією спасіння. «Ви є частиною цієї історії», — наголосив він, додаючи на завершення: «Нехай ваше свідчення, дозріле в негараздах і зміцнене кров’ю мучеників, буде світлом, що сяє в Іраку та за його межами, щоб звіщати велич Господа і щоб дух цього народу радів у Бозі, нашому Спасителеві» (пор. Лк 1, 46–47).
Зустріч завершилася обміном подарунками, проказуванням молитви «Отче наш» та Апостольським благословенням. З катедрального собору Богородиці Спасіння Папа Франциск від’їхав до нунціатури.
Папа Франциск зустрівся з представниками «Scholas Occurrentes» в Багдаді
Наприкінці першого дня Апостольської подорожі в Іраку, 5 березня 2021 року, Святіший Отець взяв участь у ще одній зустрічі: ввечері, повернувшись до Апостольської Нунціатури в Багдаді, він прийняв кількох молодих людей, які беруть участь у програмах Папської фундації «Scholas Ocurrentes» у Багдаді. Ця організація об’єднує освітні реалії різних культур і релігій, а в її витоків лежить ініціатива Папи Франциска.
Про це повідомила прес-служба Святого Престолу, зазначаючи, що «молоді люди були представниками різних релігійних конфесій, присутніх в країні, а їх супроводжував координатор італійського відділу цієї організації Маріо Дель Верме. Під час розмови з Папою молоді люди розповіли йому про свої мрії на майбутнє, а «Святіший Отець закликав їх надіятися і шукати зірки, які можуть провадити їх на їхньому шляху».
«Scholas Occurrentes» (Школи зустрічі) - це міжнародна організація Папського права, створена за ініціативою Папи Франциска. Вона присутня в 190 країнах і через свою мережу включає понад 500 000 навчальних закладів. Її місія полягає в тому, аби сприяти інтеграції всіх учнів у світі за допомогою технологічних, спортивних та мистецьких ініціатив, що сприяють вихованню культури зустрічі.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ