СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиXLI Апостольська подорож Папи Франциска в Угорщину. День другий
Другий день Апостольської подорожі Папи Франциска в Угорщині, 29 квітня 2023 року, був позначений відвідинами католицького закладу для дітей з вадами зору імені блаженного Ласло Баттяні-Штраттманна, зустріччю із біженцями та убогими в храмі Святої Єлизавети та візитом до греко-католицької церкви Покрова Пресвятої Богородиці, де відбулася коротка зустріч з спільнотою Угорської Греко-Католицької Церкви.
Папа незрячим дітям в Будапешті: дякую за вашу гостинність і ніжність
Другий день Апостольської подорожі Папи Франциска в Угорщині, 29 квітня 2023 року, розпочався із відвідин католицького закладу для дітей з вадами зору імені блаженного Ласло Баттяні-Штраттманна. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
Святішого Отця зустрів директор центру Дьордь Інотай, який показав йому деякі навчальні приміщення закладу, який для багатьох дітей з вадами зору або з особливими освітніми потребами став справжнім домом. Діти з важкими формами інвалідності не тільки отримують догляд і допомогу в цьому закладі, але й навчаються та здобувають професію.
Директор центру привітав Папу молитвою миру святого Франциска. Святіший Отець, обіймаючи малечу поглядом любові, слухав їхні пісні та подякував всім «за гостинність і ніжність». «Дякую за ваші пісні, за ваші жести, за ваші очі. Дякую вам, пане директоре, за те, що ви розпочали цей захід молитвою святого Франциска, яка є програмою життя. Адже святий просить благодаті могти робити щось там, де цього немає», — сказав він, додавши, що «саме це є чистим Євангелієм». Адже «Ісус прийшов, щоб прийняти дійсність такою, якою вона є і надати їй значення. Було б легше вхопитися за будь-яку ідеологію та розвивати її, незважаючи на реальність. Однак саме це є євангельським шляхом, шляхом Ісуса», — наголосив Папа.
Залишаючи заклад для незрячих дітей, Папа Франциск зупинився на площі, щоб особисто привітатися з групою дітей та молоді з сусідньої парафії святого Ласло, які чекали на нього з молитвами та піснями. Разом з ними були присутні деякі місцеві мешканці.
Папа: Божа любов допомагає вірити в майбутнє без жахів війни
Після відвідин дитячого реабілітаційного осередку ім. блаженного Ласло Баттяні-Штретмана в Будапешті, Папа Франциск 29 квітня 2023 року вранці прибув до храму Святої Єлизавети, яка прославилася своїм служінням для бідних. Там відбулася зустріч з убогими та біженцями. Учасниками цієї другої події другого дня Апостольської подорожі в Угорщину були також біженці з України. Після слів привітання Президента «Карітасу Угорщині» та кількох свідчень, між якими була сім’я Олега з Дніпра, Святіший Отець подякував Церкві в Угорщині за служіння, яке вона здійснює для вбогих, зосередивши увагу на мові любові, що випливає з допомоги потребуючим. Діти Олега виконали музичний твір «Ніч яка місячна» Миколи Лисенка.
Мова любові
На початку звернення Папа Франциск зазначив, що вбогі та нужденні перебувають у центрі Євангелія (пор. Лк. 4, 18). «Вони показують нам захоплюючий виклик, щоб віра, яку ми сповідуємо, не була в’язнем культу, далекого від життя, і не стала здобиччю своєрідного „духовного егоїзму“, тобто духовності, яку будується відповідно до свого внутрішнього спокою і задоволення. З іншого боку, справжня віра — це та, яка спричиняє незручності, ризикує, виходить назустріч вбогим і робить здатними говорити у житті мовою любові», — сказав Святіший Отець. За його словами, цієї мовою говорила свята Єлизавета, до якої угорський народ має велику набожність. Ця свята була дочкою короля, вироставши в комфорті придворного життя, однак, зворушена і перетворена своєю зустріччю з Христом, вона незабаром відкинула багатства і марноту світу, відчуваючи бажання піклуватися про тих, хто цього потребує. «Таким чином, вона не тільки витратила своє майно, але й своє життя на користь останніх, прокажених, хворих, аж до того, щоб особисто лікувати їх і носити на своїх плечах. Це мова любові», — підкреслив Папа Франциск.
Церква, яку розуміють навіть невіруючі
Святіший Отець пригадав свідчення біженки Бриґітти, яка розповіла про свої страждання та зусилля, щоб її дітям не забракло хліба. Вона змогла відчути близькість Бога завдяки Угорській Греко-Католицькій Церкві та багатьом людям, які доклали максимум зусиль, щоб допомогти їй та підтримати в подорожі віри. «Це свідчення, яке вимагається від нас: співчуття до всіх, особливо до тих, хто позначений бідністю, хворобою та болем. Нам потрібна Церква, яка б вільно розмовляла мовою любові, універсальною мовою, яку чують і розуміють усі, навіть найдальші, навіть ті, хто не вірує», — наголосив Папа Франциск.
Великодушна допомога українським біженцям
Святіший Отець подякував угорській Церкві, молитовним групам та Карітасу за те, що вони змогли створити мережу допомоги, щоб прийняти багатьох біженців з України, незважаючи на їхню конфесійну приналежність. «Зі зворушенням я слухав свідчення Олега та його родини; ваша „подорож у майбутнє“ — інше майбутнє, подалі від жахів війни — насправді почалася з „подорожі пам’яті в минуле“, тому що Олег згадав теплий прийом, з яким його зустріли в Угорщині багато років тому, коли він приїхав працювати кухаром», — сказав Папа, коментуючи свідчення біженця з України, який разом з дружиною та п’ятьма дітьми був змушений покинути місто Дніпро, яке обстрілювали російські ракети.
Пан Олег, який не мав достатньо засобів для прожиття, з вдячністю згадав турботу добрих людей, які надали потрібну для його сім’ї допомогу, що стала рятівною. «Справді, навіть у муках і стражданнях людина віднаходить у собі мужність прямувати вперед, якщо отримає цілющий бальзам любові: це сила, яка допомагає вірити, що ще не все втрачено і що інше майбутнє можливе. Любов, яку Ісус дарує нам і якою Він наказує нам жити, таким чином допомагає викорінити в суспільстві, містах і місцях, де ми живемо, зло байдужості та егоїзму, і наново запалює надію на нове людство, більш справедливе і братерське, де кожен почувається як вдома», — підсумував історію українського біженця Святіший Отець. На завершення він закликав присутніх завжди говорити мовою любові, бо саме тоді, коли ми зобов’язуємося принести хліб голодним, розквітає радість і Господь наповнює наше існування любов’ю, якою ми ділимося з іншими.
Папа відвідав парафію Угорської Греко-Католицької Церкви
Після зустрічі з убогими та з біженцями, що відбулася в храмі Святої Єлизавети Угорської в Будапешті, Папа Франциск завітав до розташованої неподалік греко-католицької церкви Покрова Пресвятої Богородиці, де відбулася коротка зустріч з спільнотою Угорської Греко-Католицької Церкви, яка станом на сьогодні сформована як митрополича Церква свого права, яка об’єднує Гайдудорозьку архиєпархію та Мішкольську й Ньїредьгазьку єпархії.
Коли Святіший Отець ввійшов до храму, його привітали традиційними літургійними співами. Митрополит Фюліп, Гайдудорозький Архиєпископ, звернувся із коротким вітальним словом, прозвучала коротка літургійна молитва, яку Папа завершив, уділивши присутнім своє благословення.
Повернувшись до Апостольської нунціатури, яка стала його тридневною резиденцією, Папа Франциск прийняв Митрополита Будапештського та Угорського Іларіона. Як інформує пресслужба Святого Престолу, розмова тривала приблизно 20 хвилин.
Папа молоді: Ісус чинить велике не з надзвичайними, а з правдивими людьми
Ісус – це не персонаж із книжки казок, Він не є супергероєм з коміксу. Христос – це Бог, що взяв наше тіло, живий Бог, Який став близьким до нас. покликаючись на свідчення Бартлана, одного з юнаків, що промовляв перед ним, Папа Франциск підкреслив, що Ісус є Другом, найкращим між друзями, Братом, найкращим між братами. В суботу, 29 квітня 2023 р., після обіду Святіший Отець прибув до спорткомплексу Ласло Паппа в Будапешті, де відбулася зустріч з угорською молоддю. Як заведено в таких випадках, прозвучало вітальне слово єпископа, відповідального за душпастирство молоді, свідчення двох юнаків і двох дівчат, чергуючись з танцювальними постановками та піснями. Далі промовляв Наступник святого Петра.
Бог чуйний до наших мрій і потреб
Папа Франциск звернув увагу на те, що Ісус є Вчителем, Який перед тим, як давати відповіді, ставить запитання. Це справдилося і під час першої зустрічі з тими, хто стане пізніше Його учнями. «Чого шукаєте?» – каже Він двом з них, спрямованим до Нього Предтечою, а тоді зарошує іти разом з Ним. «Ісус не виголошує великі проповіді, а рушає в дорогу, іде з кожним із нас», – зазначив Святіший Отець, підкреслюючи, що Ісус не хоче, щоб Його учні були школярами, що повторюють уроки, а щоб були вільними, «товаришами в дорозі Бога, Який чуйний до їхніх проблем і мрій». Ісус «щасливий, коли ми досягаємо великі цілі», Він не хоче, «щоб ми були лінивими і диванними», щоби ми були «боязкими і мовчазними».
Перемагати в житті
Ділячись думками про те, «як перемагати в житті», Святіший Отець вказав на «два фундаментальні кроки, як і в спорті». Йдеться про те, щоби ставити високі цілі й про те, щоби тренуватися. Маєш талант? «Не відкладай його, думаючи, що для щастя достатньо необхідного мінімуму», – радить Папа, поширюючи цю пораду на добрі риси та благородні спонуки. А щодо тренування, то воно відбувається «в діалозі з Ісусом, Який є найкращим тренером». Христос також запрошує «будувати команду», тобто, долати шлях разом з іншими, в спільноті, «переживаючи спільний досвід», яким, за словами Святішого Отця, може бути Світовий день молоді.
Тиша як поле «духовного тренування»
Покликаючись на свідчення Крістіни, яка сказала, що «ми не присвячуємо час на тишу, бо боїмося самотності», Папа Франциск закликав «не боятися іти проти течії» та знаходити час на мовчання, що є «важливим елементом» тренування: зупинитися, щоби помолитися. «Сьогодні все говорить вам, що потрібно бути швидкими, ефективними, практично досконалими, як машини! Але ж ми не машини. Але потім розуміємо, що часто вичерпуємо пальне і не знаємо, що робити», – сказав він, уточнюючи, що зупинитися не означає «зануритися в меланхолію чи пережовувати свій смуток». «Мовчання – це терен, на якому можемо розвивати корисні стосунки, бо дає нам змогу довірити Ісусові те, чим ми живемо, приносити Йому обличчя й імена, занурити в Нього наші тривоги, згадати про друзів і проказати за них молитву», – вів далі Святіший Отець, пояснюючи, що це нагода перечитати сторінку з Євангелії, взяти до рук книжку, поспостерігати за природою, а не «приклеїтися до смартфона чи до соціальних мереж», бо «життя є реальним, а не віртуальним».
Віра – історія любові
Зазначивши, що «мовчання є воротами молитви, а молитва – воротами любові», Наступник святого Петра подякував Дорі за те, що вона у своєму свідченні говорила про віру як про «історію любові, де кожного дня долаєш труднощі підліткового віку, але знаєш, що існує Хтось поруч з тобою, Хтось для тебе, і цей Хтось, Ісус, не боїться долати разом з тобою будь-які перешкоди». Цьому допомагає молитва, бо «вона – діалог з Ісусом». «Коли молитеся, не бійтеся приносити Ісусові все те, що проходить через ваш внутрішній світ: почуття, страхи, проблеми, очікування, спогади, сподівання, все. Також і гріхи. Молитва – це діалог, це життя», – підкреслив Папа, наголошуючи на прекрасній рисі «мати сміливість правдивого», тобто, «не старатися показувати, що ніколи не боїмося», але відкритися і ділитися «своєю слабкістю з Господом і з іншими, не приховуючи, не одягаючи маску». Бо як показує Євангелія, Ісус робить великі речі «не з надзвичайними, а з правдивими людьми». «А сьогодні дуже потрібні правдиві люди!» – наголосив він.
Любити як Ісус
У цьому контексті Святіший Отець подякував Тодорові, який «увімкнув будильник», говорячи про те, що сьогодні місіонерська ревність приспана життям у безпеці та зручностях, «коли небагато кілометрів звідсіля триває війна, а страждання є порядком денним». З цього випливає заохочення «взяти життя в свої руки, щоби допомогти світові жити в мирі». Варто запитувати себе: що роблю для інших, для Церкви, для суспільства? «Запитуймо себе, в якому стані наша безкорисливість, наша здатність любити як Ісус, тобто, служити», – заохотив Папа.
Наважитися віддати все, що маємо
Останнє, на що звернув увагу Папа, було чудо помноження хлібів, описане в Євангелії від Івана. Серед натовпу, який слухав Ісуса, був юнак, який виявився завбачливим і взяв з собою поживу. Коли Ісус хотів нагодувати натовп, то знову ставить запитання учням, щоби «вивільнити їхню енергію». Хтось сказав, що є тут юнак, який має п’ять хлібів і дві риби, але «що це для такої кількості людей?». Однак, для Ісуса цього достатньо, щоб зробити чудо. За словами Святішого Отця, Євангелія не розповідає, як учням вдалося переконати юнака віддати все, що має, зробити «надзвичайний жест», тобто, віддати все, нічого не затримуючи для себе. «Він прийшов, щоби отримати від Ісуса, натомість змушений давати Ісусові. Але саме так стається чудо», – сказав Наступник святого Петра, підкресливши, що «трохи того хлопця стає багато в руках Ісуса». «Ось до чого веде віра: до свободи давати, до ентузіазму дару».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
