Владики УГКЦ у США в Різдвяному посланні: «Роздумуймо над Таїнством Бога, який став одним із нас, і поділімося з іншими тим, що ми бачимо і чуємо»
Цього Різдва сядьмо і уважно прочитаймо оповідь про народження Христа у Євангеліях від Матея і Луки (Лк 2:1–20, Мт 1:18–2:18). Зробімо це в тиші наших домівок, з іконою і свічкою; біля вікна, під небом, усіяним зорями; на самоті або з дорогими нашому серцю людьми. Роздумуймо над Таїнством Бога, який став одним із нас, і поділімося з іншими тим, що ми бачимо і чуємо. Поділена радість — подвійна радість. Підтримуючи тих, хто сумує, ми зменшуємо їхній сум.
Пастирське послання
єпископів Української Католицької Церкви
Всечесним отцям, преподобним ченцям і черницям,
семінаристам та дорогим вірним
Христос Рождається!
Цими днями у нас так багато різних думок. Школярі чекають на оцінки, старшокласники готуються вступати до університетів, студенти закінчують іспити та письмові роботи. Дорослі підводять баланс річних бюджетів — родинних, робочих чи святкових, сподіваючись закінчити рік «у плюсі». І всі ми себе питаємо: чого ми дійсно цього року досягли? Такими до нас приходять «зимові свята» — радісно-галасливі ззовні і втомливі зсередини.
Глобальна політична атмосфера напружена: голод і масові вбивства у Ємені, війни на різних континентах, що супроводжуються переслідуванням християн, інших релігійних та етнічних меншин. Агресія проти України, торгівельні війни, здається, що Європейський Союз дедалі більше розхитується, а західна культура неначе «розпадається». Виглядає, що світові бракує глобальних лідерів, що володіють політичним баченням та моральним авторитетом. Додаймо до цього конфлікти в родинах та з друзями, які особливо помічаємо у цей період, коли ми мали б бути разом у радості.
За деякими показниками можна стверджувати, що в американському суспільстві зростає рівень депресії, залежностей і самогубств. Є досить об’єктивних і суб’єктивних причин для депресії: брак морального компасу, агресія в музиці та фільмах, криза біженців і мігрантів, бідність, зміна клімату. Багато людей є дезорієнтовані, збентежені та сумні. Так багато всього в суспільстві «розпадається». Не все добре і в Церкві…
Є над чим задуматися. Часто наш мозок перенасичений лавиною інформації, що генерується та розповсюджується за допомогою нових технологій; на нас потоком ллються сенсаційні та суперечливі новини. У час, коли комунікації і взаємодія стають дедалі віртуальнішими — частіше «з екрана до екрана», ніж «від серця до серця» — нам дедалі важче плекати глибокі стосунки.
Навіть добрі новини про Різдво, проходячи крізь фільтр мас-медіа, забарвлюються конфліктами та контроверсіями.
У розпалі цих думок і подій надзвичайно важливо собі нагадати, а у чому ж суть Різдва.
Народження нашого Господа у своїй ніжності та вразливості вириває нас зі стану відчуження і відволікає від нашого неспокою. Воно було до краю смиренним, ненав’язливим, людським.
Син Божий прийшов у світ, який був далеко не мирним — ні, він був небезпечним і брудним. Ісус народився «не в царських палатах», як співається у одній з наших улюблених колядок. Він прийшов у холод і злидні смердючого хліву. Криваве насильство Ірода проти дітей змусило Йосифа і Марію з Дитятком стати біженцями і втекти в чужий край. Месія — бездомний, Ісус — біженець, безпомічне Дитя, якого переслідує тиран… Христос із першого дня показує, що Він солідарний з нами у стражданнях і самотності. З нами Бог. Він ніколи нас не покине. «Гори зрушаться й горби похитнуться, моя ж любов від тебе не відступить, мій союз миру не похитнеться, — каже Господь, якому тебе жалко» (Іс. 54:10).
Які лагідні ці заклик і пропозиція, що приходять до нас у Невинному Дитяткові! Слово Отця стає людиною. Син Божий поселяється поміж нас, у цьому світі з усією його красою та випробуваннями (Ів. 1:14).
Господь увійшов у саму серцевину нашого людського досвіду. Він приходить у наш світ у печері пастушків, непомітно, далеко від дому… для нас усіх, для нашого спасіння. «Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло» (Лк. 19:10).
Ті, що Його побачили першими, були простими пастушками (Лк.2:8–20). Інші, покликані біблійним пророцтвом поклонитися Йому, прийшли здалеку (Mт 2:1–12). Інші — через заздрість, страх та амбіції — намагалися Його вбити (Mт 2:16–18). Однак більшість людства взагалі нічого не помітила. Яке благословення для нас знати, чути, бачити (Мт 13:16), прославляти Емануїла — Бога, Який є з нами (Мт 1:23).
«Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас? Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас, — як же разом із ним не подарує нам усього?» (Рим. 8:31–32).
Цього Різдва бажаємо вам глибокого особистого досвіду Божої присутності у вашому житті, у ваших родинах і спільнотах. Бажаємо вам тривати в спокої, відчуваючи, що Бог близько. Такий спокій досвідчили пастушки, почувши ангельський спів: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання» (Лк 2:14).
Однак, ми хотіли б вам побажати ще й чогось незрівнянно більшого. Сподіваємося, що ви зможете нести новину про Народження Ісуса іншим. Вашою гостинністю, щедрістю, милосердям, вашими колядками і добрими словами. «Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога, який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди» (1 Тим. 2:3–4). «І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Написано ж: „Які гарні ноги тих, що
благовістять добро!“ (Рим. 10:15).
Цього Різдва сядьмо і уважно прочитаймо оповідь про народження Христа у Євангеліях від Матея і Луки (Лк 2:1–20, Мт 1:18–2:18). Зробімо це в тиші наших домівок, з іконою і свічкою; біля вікна, під небом, усіяним зорями; на самоті або з дорогими нашому серцю людьми.
Роздумуймо над Таїнством Бога, який став одним із нас, і поділімося з іншими тим, що ми бачимо і чуємо. Поділена радість — подвійна радість. Підтримуючи тих, хто сумує, ми зменшуємо їхній сум.
Богородиця була покликана носити Слово Боже у своїй утробі і народити Месію у Вифлеємі. Йосиф переніс Дитятко у безпечне місце в Єгипті. Ми ж покликані нести новину про Господнє Спасіння до наших сестер і братів. Нашим миром, любов’ю, ставленням до тих, хто поруч.
Зичимо вам, щоб ваше родинне життя, робота, діяльність і відпочинок, незалежно від вашого матеріального чи духовного стану, були просякнуті радістю Різдва.
Ми так багато отримали. Сам Господь прийшов у наше життя! Прийнявши цей великий дар, ділімося ним з іншими, щоб мир і радість панували на цій землі.
У Новонародженому Месії ваші смиренні служителі,
† високопреосвященний Борис Ґудзяк (автор),
митрополит Української Католицької Церкви у США,
архиєпископ Філадельфійський для укpаїнців
† преосвященний Павло Хомницький, ЧСВВ,
єпископ Стемфордської єпархії
† преосвященний Богдан Данило,
єпископ Пармської єпархії святого Йосафата
† преосвященний Венедикт Алексійчук,
єпископ Чиказької єпархії святого Миколая
† преосвященний Андрій Рабій,