Владика Юліан Ґбур

Владика Юліан Ґбур

Єпарх Стрийський

Народився

4 грудня 1942 року в с. Брижава, біля Перемишля (Польща).

Священичі свячення

21 червня 1970 року з рук Кардинала Адама Козловецького, місіонера у Замбії.

Єпископська хіротонія

7 липня 1994 року в архикатедральному соборі Св. Юра у м. Львові. Святителями стали Блаженніший Мирослав-Іван Кардинал Любачівський, владика Іван Мартиняк, митрополит Перемисько-Варшавський, та владика Филимон Курчаба, єпископ-помічник Львівський.

Помер

24 березня 2011 року в м. Стрий (Львівська область).

Дитинство та освіта

Преосвященний Владика Юліян Ґбур народився 4 грудня 1942 року в с. Брижава, біля Перемишля (Польща). У 1947 році, разом з батьками, трьома братами та двома сестрами під час операції «Вісла», переселений на північ Польщі. Навчався в Малій духовній семінарії у м. Ниса впродовж 1958–1962 років. 1962 року вступив до спільноти Божого Слова (SVD). Філософію і богословія студіював у Вищій духовній семінарії монашого чину. У 1964–1965 роках проходив військову службу.

Священиче служіння

Священичі свячення отримав з рук Кардинала Адама Козловецького, місіонера у Замбії, 21 червня 1970 року.

З 1970 по 1973 роки владика Юліян був сотрудником греко-католицької парафії в м. Кракові (Польща). Із 10 липня 1973 року — парох українських парохій у м. Гурово-Ілавецькому та м. Острому Барді (Польща). Парохією в Острому Барді опікувався до 1983 року. Отець Андрій Сорока, племінник владики, згадує, що латинські парохи не дуже хотіли його приймати. Це підштовхнуло Юліана Ґбура до відновлення руїни старої готичної протестантської церкви, де греко-католики служать по сьогоднішні.

Через рік додатково перейшов на парохію в м. П’єнєнжно, працюючи парохом до 1993 року. Там також взявся за ремонт старої святині і поставив новий храм у сусідньому селі. Отець Мирон Гринишин, настоятель церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Стрию, згадує випадок, коли владика щось мурував на церковному подвір’ї. До нього підійшли люди і сказали, що отця переводять на іншу парафію. Але він продовжував мурувати, щоб міг спокійно передати завершену роботу новому пароху.

З 1982 року по лютий 1991 року о. Юліан став деканом Ольштинського деканату (Польща), а з 26 квітня 1991 по червень 1994 року — генеральним вікарієм Перемиської єпархії УГКЦ. Декретом Примаса Польщі кардинала Стефана Вишинського від 11 червня 1983 року призначений візитатором для греко-католиків у Польщі та консультантом Примаса у справах управління Українською Греко-Католицькою Церквою.

Єпископська діяльність

Єпископська хіротонія владики Юліяна відбулась 7 липня 1994 року в архикатедральному соборі Св. Юра у м. Львові. Святителями стали Блаженніший Мирослав-Іван Кардинал Любачівський, Предстоятель УГКЦ, архиєпископ Іван Мартиняк, митрополит Перемисько-Варшавський, та Преосвященний владика Филимон Курчаба, єпископ-помічник Львівський.

Відразу після хіротонії взявся за реставрацію собору Св. Юра у Львові. По суті, він зберіг собор від нищення, як реліквію: не дав, щоб святі образи та іконостас були наново перемальовані. Згодом така ж історія повторилась в м. Стрию, де владика разом із Борисом Возницьким захищали місцевий іконостас 1930-х років від пропонованої модернізації.

Надалі Владика Юліян виконував різні служіння. З 1994 по 2000 роки владика Юліан служить як єпископ-помічник Львівської архиєпархії. Окрім цього, у 1994–1997 роках додаються обов’язки генерального вікарія Львівської архиєпархії.

У 1995–1996 роках рішенням Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви владика Юліан Ґбур став Секретарем І сесії Патріаршого Собору УГКЦ.

Окрім того, з жовтня 1996 по 2000 роки владика також здійснював служіння Секретаря Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви.

У лютому-червні 2001 року Преосвященний владика Юліан став Головою оргкомітету з приїзду Святішого Отця Івана Павла ІІ в Україну, який відбувся 23–27 червня 2001 року.

Від листопада 2000 року виконує служіння єпарха Стрийський УГКЦ. Коли приїхав до Стрия, то довелось починати усе з початку. Шукав приміщення і на канцелярію, і на резиденцію. Проте найбільше Владика мріяв про будівництво нового великого катедрального храму, де можна було б проводити заняття з дітьми, катехизацію. І згодом завдяки хорошим відносинам з місцевою владою йому вдалось знайти територію для майбутньої катедри Св. Якова.

З вересня 2002 року владика Юліан обіймає служіння голови Комісії суспільних комунікацій і культури Синоду Єпископів УГКЦ.

До речі, владика страшенно любив дітей. «Коли виходив з церкви, — згадує о. Мирон Гринишин, — не було такого, щоб він не підійшов до дитини, не пожартував, не обняв, не поцілував. І діти горнулися до нього, любили його». Власне, з його приходом у Стрию дуже активізувалась молодь. В храмі Успіння він започаткував Святу Літургію для дітей. Потім її запозичили інші храми єпархії. І сьогодні вся головна церква о 13:00 наповнена дітьми.

Окрема історія пов’язана із чудотворною іконою Ліської Богоматері, яка знаходиться в церкві Успіння. Владика часто казав, що вона нагадує йому його життя. Найперше тим, що походила з тих же теренів, що й він. Люди таємно переправили її до Стрия під час операції «Вісла». Тут ніхто не хотів забирати образ, бо боялися. І тільки згодом побачили, що ікона чудотворна. Юліан Гбур займався її реставрацією і наполіг на тому, щоб з неї зняли шати. Для багатьох це було безумство, але під низом виявився унікальний образ, мальований давніми майстрами кінця XVII ст.

Це далеко не повний список справ, які робив через Владику Бог. Вартувало б ще згадати і про перевезення, за його клопотанням, мощей блаженного Петра Вергуна і блаженної сестри Тарсикії з Сибіру. Згодом, очолюючи комісію по приготуванню до візиту Йоана Павла ІІ, Владика долучився до проголошення обох мучеників блаженними. До речі, допомагали йому у справі перевезення римо-католики. Юліан Ґбур взагалі мав хороші відносини і з римо-католиками, і з православними.

20 січня 2010 року, згідно з кан. 233 § 1 ККСЦ, повідомлено, що Папа Венедикт XVI, у зв’язку зі станом здоров’я, відкликав владику Юліяна від виконання уряду єпарха Стрийської єпархії та призначив Апостольським адміністратором Стрийської єпархії єпископа Тараса Сеньківа.

Після важкої недуги упокоївся в Бозі 24 березня 2011 року.

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae