Владика Венедикт Алексійчук: Наші переміни — не лише власні зусилля, але й довіра до Бога

20 липня 2026

Для того, щоби змінити своє життя, потрібно побачити те, що мені перешкоджає жити повноцінно. А для того, щоби побачити те, що його утруднює, потрібно провиявити смирення і почути голос Бога, який промовляє у кожній ситуації чи обставинах життя. У цьому переконаний владика Венедикт Алексійчук, єпископ Чиказької єпархії Святого Миколая Чудотворця, чим ділиться зі своїми читачами.

Владика Венедикт Алексійчук: Наші переміни — не лише власні зусилля, але й довіра до Бога

Господь постійно промовляє до нас, але чи чуємо?

Ми у своєму житті багато чого чули й багато знаємо. Але чи те, що ми чули, ми справді почули? У народі часто кажуть, що в одне вухо влітає, а в друге — вилітає.

Скільки інформації ми чули за своє життя? Для прикладу, як багато прочитали книг, почули проповідей, наук, мали реколекцій? Але одна річ — слухати, а інша — почути. Треба завжди вслухатися, «вчуватися», або, як кажемо на богослужінні, — «Будьмо уважні».

Господь постійно щось нам промовляє і навчає нас — так само, як Він промовляв до своїх учнів, апостолів. Навколо Ісуса ходили тисячі, проте лише одиниці вслухалися, послухали й пішли за Ним. І дотепер Господь промовляє не тільки до вибраних осіб, а до мільярдів людей, точніше, до всіх, однак не всі йдуть за Ним. Ідуть ті, які не тільки слухають Його, а вслухаються і чують, що Господь промовляє до них.

Тож вслухаймося, як через події та обставини життя Господь промовляє до кожного з нас!

***

Наближатися до Бога, щоб бачити світ Його очима

Коли поглянути на цей світ, то багато людей хочуть почуватися і виглядати важливими й мудрими. Також зустрічаємо багато справді мудрих і досвідчених людей, які нам допомагають порадами чи знаннями. Але, все таки, на кого б ми не поглянули, то побачимо, що їхнє знання чи мудрість — обмежені. І не тільки обмежені, а й суб’єктивні, бо часто дуже мудрі люди не можуть знайти між собою порозуміння, тому що бачать ту чи ту проблему з різних перспектив і різного розуміння.

Всі ми, без виключення, бачимо все по-своєму, дивимось на світ зі свого вікна, зі своєї перспективи. І лише коли ми наближаємось до Бога, живемо молитовним життям, духовним життям, все більше здобуваємо ту мудрість, яка може бачити світ з різних боків, тобто Божими очима.

***

Вірити у Бога та Його здатність змінити нас

Можемо собі лише уявити, скільки людей було навколо Ісуса Христа. Усіх притягувала його надзвичайна особистість. Господь творив знаки, знамення, чуда, зцілення, — усе це приваблювало людей. Усі бачили, що Він не є звичайною людиною.

Але зауважмо, що того, що людей притягувало, було ще замало, аби зцілитися. Ті, що отримали від Господа зцілення, мали віру. Саме через їхню віру Ісус оздоровлював їх і зцілював.

Ісус Христос був, є і буде той самий. В історії життя кожного з нас повторюється те ж саме, що і в житті людей, які зустрічалися з Ним. Господь може зцілювати нас, як і їх, через нашу віру. Господь через нашу віру може змінювати нас, оздоровлювати, давати мудрість. Але Він сам не може змінити нас, Він не може силоміць зробити нас ліпшими, добрими чи святими. Бог потребує нашого бажання та віри. Бог є Тим, хто може зцілити, змінити нас. А ми — ті, які потребують цієї зміни та зцілення. Але чи ми віримо й довіряємо Богові, що Він справді може нас зцілити? І так, як ця жінка повірила і за її вірою далося їй, так і ми, коли повіримо, за нашою вірою отримаємо.

***

Скільки Бог міг би зробити?

Землякам Ісуса Христа не просто було прийняти Його як Бога. Адже вони бачили, як Він зростав як хлопчина, ставав дорослим, був одним із них. Саме це несприйняття Ісуса Христа як Сина Божого, їхня невіра не «давали» Богові змоги чинити багато чудес в їхньому житті.

Щось подібне відбувається в житті кожного з нас. Скільки через нашу невіру Господь не може змінити, зцілити нас. Скільки наша невіра немовби «блокує» Божий вплив, не дає Богові діяти в житті кожного з нас. Скільки ми зупиняємо Господа через нашу невіру! Скільки Бог міг би зробити, якби цієї невіри ставало менше в нашому житті! Зростаймо у вірі, і лише тоді Бог зможе діяти в нашому житті!

***

Ніколи не будьмо в полоні своїх рішень

У своєму житті ми приймаємо так багато рішень, постанов, не задумуючись над наслідками. Однак знаємо з досвіду, що в нашому житті часто змінюються обставини, відкриваються нові подробиці, стає зрозумілішою справа або ми більше усвідомлюємо те чи інше.

Тому ніколи не біймося змінювати своїх рішень, ніколи не біймося змінювати свого ставлення до людей, до обставин, не біймося визнати свої провини. Ніколи не будьмо в полоні своїх рішень. Коли змінюються обставини і Бог відкриває нам щось нове, будьмо готові змінювати свої рішення та постанови!

† Венедикт Алексійчук,
єпископ Чиказької єпархії Святого Миколая