СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Петро Стасюк про поховання померлих
У липні 2020 року світ побачив сьомий номер релігійного часопису для української діаспори в Австралії «Церква і Життя». Владика Петро Стасюк, єпарх Мельбурнський, є постійним дописувачем та автором різноманітних статтей для цього часопису. У теперішньому номері владика Петро пропонує застановитися над значенням християнських похоронних обрядів та звичаїв у сьогоднішньому XXI столітті.
Я не думаю, що хтось із нас має сумнів у тому, що всі ми зобов’язані поховати мертвих. Всі це роблять. Всі завжди це робили. Це закон землі і є одним із «діл милосердя», як навчає наша Церква.
Традиція поховання є доволі давньою
Крім очевидних причин, чому ми це завжди робили, є дуже серйозні причини цього зобов’язання. Є причини, чому в різних місцях та різних культурах церемонія поховання померлих стала дуже складною та комплексною.
Оскільки ми можемо не знати історії традиції, яка формувалася навколо похоронів, ми намагаємось скоротити, змінити та іншим чином зробити наші похорони більш простими.
Ми часто уникаємо питання смерті
У нашій культурі, ми пробуємо уникати питання смерті, деякі вважають за краще уникати відвідування похорону, особливо, якщо померлий не є родичем.
У Біблії, в книзі Товита, ми читаємо, що Товита викинули з його суспільства, бо він виконував волю Божу і ховав мертвих, особливо злочинців. Щось, що у той час ніхто не хотів робити, але Бог через Товита сказав, що саме це була Його воля: всі заслуговують бути поховані належним чином.
Похоронні обряди служать нам, допомагаючи лікувати нас у час потреби
Стародавні культури та, власне, українська культура розробили похоронний ритуал, який служить нашому розуму та душі в цей дуже чутливий час в нашому житті. Наші похоронні звичаї в цілому допомагають нам у горі, жалобі та відпущенні; насправді допомагають нам у болісні часи розлуки. Я думаю, ви можете це підтвердити, що похоронні обряди служать нам, допомагаючи лікувати нас у час потреби.
Похорон: висловити те, для чого важко знайти слова
Багато життєвих ритуалів важливі для нашого самопочуття. Наприклад, Дні народження, весілля, випускні та інші моменти досягнення.
Однак похорони є більш особливими. Вони, серед іншого, публічно висловлюють любов, яку ми маємо до членів сім’ї чи інших членів громади. Встановлені ритуали є важливими, оскільки вони забезпечують систему підтримки наших загальних вірувань та цінностей. Вони заспокоюють нас. Вони виражають нашу віру і почуття, коли ми не в змозі виразити це словами. Похоронна церемонія може говорити про речі, для яких ми не можемо знайти слова. Деякі з найбільших умів у світі вихваляють похоронні ритуали за те, що вони допомагають нам справлятись із вираженим горем.
Поховальні звичаї є благословенням Бога для нас
Християнські похорони включають підготовку або доручення померлого Богові та молитву за померлого, щоб він знайшов спокій у потойбічному житті. Навіть т. зв. атеїсти говорять про підготовку людини до всього, що лежить поза життям.
Австралія — одна з найменш релігійних країн світу, але кількість проведених похоронів залишається такою ж, оскільки, як кажуть психологи, «ритуальна поведінка забезпечує порядок та стабільність у часі хаосу та безладу».
Словом, ми дякуємо Богові за нашу українську духовну культуру. Поважайте та дотримуйтесь похоронних традицій. Ця давня практика допомагає нам зберігати відчуття стабільності і нормальності в час смутку і горя. Я маю на увазі весь релігійний ритуал, протягом усього часу, коли людина помирає. Ті звичаї, які прописані для самого похорону, і навіть ті, що дотримуються після похорону. Усі вони є благословенням від Бога для нас у годину потреби.
† Петро Стасюк,
єпарх Української Греко-Католицької Церкви у
Австралії, Новий Зеландії та Океанії
