Владика Миколай Бичок: «Бог наша не остання надія, а Єдина Надія!»
Владика Миколай Бичок продовжує ділитися власними духовними роздумами над недільними євангельськими уривками. Цього разу єпископ на прикладі уривку про воскресіння дочки Яіра роздумує над тісним зв’язком віри та надії.
Сьогоднішнє Євангеліє без перебільшення є про віру:
— віру жінки, яка доторкнулася Ісуса і стала здоровою;
— віру батька, в якого помирала єдина донька.
І все ж таки, сьогоднішнє Євангеліє є також про надію!
Ми багато говоримо про віру, про милосердну любов, і так здається, що надія залишається ніби в стороні. Папа Франциск називає надію смиренною чеснотою, бо про неї мало говориться. Але надія, продовжує Святіший Отець — це «немов кинути якір на другий берег і триматися мотузки». Надія — це завжди вибір! Це вибір «кинути якір», це вибір «триматися мотузки». І це вибір не одного разу, а щоденно.
Чому це Євангеліє про надію? Бо жінка зробила ВИБІР — вона «переступила» всі приписи щодо «ритуальної нечистоти» і прийшла через натовп до Ісуса! Це ВИБІР начальника синагоги, який знав, як відносяться до Ісуса законовчителі, але йде та просить про одужання доньки. І це його Вибір «закинути якір на берег, якого не видно», коли йому сказали, що його донька померла, і далі залишитись з Христом. Друзі, надія — це Вибір! Це те, що заставляє нас як християн рухатись допереду!
І пам’ятаймо — Бог наша не остання надія, а Єдина Надія!
† Миколай Бичок,
єпарх Мельбурнський