СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Богдан Дзюрах: «Заклик Ісуса проповідувати Євангеліє всім народам звучить особливо промовисто в головному храмі УГКЦ»
«Наказ Ісуса Христа проповідувати Євангеліє усім народам звучить особливо промовисто в соборі Воскресіння Христового — головному храмі для всіх вірних УГКЦ», — наголосив владика Богдан Дзюрах, Секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви у проповіді до вірних з нагоди прощі до Патріаршого собору Воскресіння Христового у Києві.
«Цей собор, — наголосив він, — є символом і знаком єдності не лише дітей українського народу, розкиданих по всьому світі, а і єдності нашого народу й нашої Церкви з усією Вселенською Христовою Церквою… Навіть пекельні сили комуністичного режиму 30 років тому були змушені визнати Божу силу, яка діяла у людській немочі дітей нашої Церкви, та легалізували цю Церкву на теренах агонізуючого вже тоді Радянського Союзу».
«Сьогодні сам Воскреслий Спаситель кличе, спонукає нас, своїх учнів у ХХІ столітті, знову і знову увіходити до човна й перепливати на „той бік“, тобто виходити поза межі нашого малого світу, тієї нашої „Галілеї“, до якої ми призвичаїлися і в якій нам, як правило, є зручно, безпечно і, признаймося, комфортно», — сказав владика Богдан, нагадавши оповідь Євангеліста Матея про те, як Ісус спонукав учнів увійти до човна й переплисти «на той бік» (тобто зі звичної Галілеї на поганську територію), аби нести там Слово Боже.
Саме розміщення нашого собору, вважає владика Богдан, на лівому березі Дніпра вказує нам на шлях, яким ми маємо йти — шлях місійного динамізму, апостольської ревності, щирого ділення з іншими скарбом віри.
«Адже після того тривалого часу, коли наша Церква, силою історичних обставин була змушена обмежити свою діяльність в Україні до Галичини, а повернувшись до столиці, бажала кинути коріння в першу чергу на історичному правому березі, Господь неначе змусив нас перейти на лівий берег Дніпра, щоби вказати на розлогі простори усієї нашої Батьківщини, де люди чекають живого свідчення віри і Божої любові, — зауважив проповідник. — Недаремно супротивні сили згодом бідкалися, мовляв, „уніати перейшли вже не тільки Збруч, але і Дніпро!“»
«Так, ми йдемо, — сказав він, — не раз попри наші власні сумніви, тривоги і страхи, проте ми не несемо загрози для нікого (хіба що для диявола і його слуг!). Натомість для власного народу і всіх людей доброї волі ми бажаємо нести світло Божої науки, Божої правди і Божої любові».
Водночас Секретар Синоду додав, щоб успішно сповнити цю нашу місію, ми мусимо самі безнастанно зростати у вірі. Він закликав вчитися ходити по воді, йдучи назустріч Господеві, наближатися до Нього, пильно вдивлятися у Нього, вчитися від Нього, уподібнюватися до Нього в наших думках, словах і вчинках. Адже, на його переконання, недостатньо у соціологічних опитуваннях називатися віруючими людьми, чи навіть християнами. Недостатньо ходити велелюдними процесіями раз на рік на спомин чергової річниці Хрещення.
«Нехай цей нинішній прихід і це паломництво до храму, — мовив владика, — стане для нас черговим кроком наближення до Господа, щоб ми, посеред різних життєвих потрясінь, випробувань і криз, відчули на собі його потужну рятівну десницю».
Згідно Постанов Синоду Єпископів УГКЦ 2013 року, свято Спомину освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві призначено відзначати щорічно 18 (5) серпня.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Локації
Персони
Владика Андрій Хім’якЄпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, Секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
