Владика Богдан Дзюрах став учасником міжнародної зустрічі «Волання про мир» та молитовної зустрічі у Колізеї в Римі

26 жовтня 2022

23–25 жовтня 2022 року Спільнота святого Егідія організувала в м. Римі (Італія) міжнародну зустріч «Волання про мир», в якій взяли участь лідери християнських Церков і світових релігій разом з представниками політики та культури.

Владика Богдан Дзюрах став учасником міжнародної зустрічі «Волання про мир» та молитовної зустрічі у Колізеї в Римі

«Подія збирає очікування миру між народами та культурами в час, позначений трагічним поверненням війни в Європі, яка спричиняє стільки жертв і стільки руйнувань. Нам потрібно надіслати сильний сигнал надії та віри в майбутнє. Глобальний світ терміново потребує архітектури діалогу, яка захищає та стверджує мир завжди і в будь-якому контексті», — зазначили організатори зустрічі перед її початком.

Владика Богдан Дзюрах: стати на дорогу правди

Представником Української Греко-Католицької Церкви на цьому заході став апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах. Також його супроводжували Голова Спільноти святого Егідія в Україні Юрій Ліфансе та о. Андрій Вахрушев.

За словами владики Богдана, це була чергова спроба пошуків миру у нашому світі, позначеному війнами, конфліктами і стражданнями невинних і убогих. А війна Росії проти України спонукає і вимагає вийти поза дотеперішні схеми, звички і стереотипи та наважитись стати на дорогу правди, чесності і справедливості, які, будучи супроводжувані любов’ю, можуть запевнити нашому континентові тривалий мир, гармонію і розвиток.

Ольга Макар: крок за кроком відновлюємо зруйнований спокій

Протягом трьох днів на форумі піднімали глобальні питання, які негативно впливають на життя людини, а саме: зміна клімату, голод, міграції, надмірна експлуатація землі та війна, наслідки якої терпить не лише кожен українець, але й кожен член світової спільноти.

Однією із доповідачок на церемонії відкриття стала Ольга Макар, членкиня «Спільноти святого Егідія», яка розповіла усім присутнім про воєнну ситуацію в Україні. «Тож, крок за кроком, серце за серцем, ми відновлюємо зруйнований спокій. Ми протистоїмо війні, нам потрібен мир, ми мріємо про нього. Одного разу ця війна закінчиться, і цей день стане днем нового народження для кожного. Сьогодні ми — кожен зі своїми скромними силами — хочемо наблизити цей день. Я вдячна кожному з вас, хто шукає шляхи справедливого відновлення миру в Україні, припинення цієї жахливої війни та порятунку людей, які страждають», — мовила доповідачка на завершення свого слова.

На думку апостольського екзарха, успіхом цієї конференції стане відвага зробити крок назустріч болючій правді, яка єдина зможе нас зробити вільними та принести Європі жаданий мир.

Загроза ядерної війни

«Через шістдесят років після кубинської ракетної кризи урок, який ми засвоїли, полягає в тому, що в час розповсюдження ядерної зброї ніхто не може дозволити собі загнати опонентів у кут і принизити їх. Люди не хочуть війни, але ніхто не питає їхньої думки: нам потрібна дипломатія». Джеффрі Д. Сакс, спеціальний радник Генерального секретаря ООН, виступив на конференції Спільноти святого Егідія «Волання про мир» в Римі. Він запропонував саме таке бачення російсько-української війни, над якою тяжіє ядерна загроза.

Для Мартіна Геллмана, професора Стенфордського університету, «атомна бомба — це попередження, яке повинно змусити нас боятися і вести будь-які війни, тому що конфлікти схожі на російську рулетку: якщо ми будемо продовжувати натискати на курок, рано чи пізно постріл пролунає.… здатний знищити нас усіх».

П’єрбаттіста Піццабалла із Латинського патріархату Єрусалиму закликає не миритися з жахливими сценаріями: «Існує ріка прекрасного людства, яке відмовляється вірити, що брат є ворогом». З цієї причини, коли ми виходимо за межі стереотипів, Свята Земля також може бути зразком співіснування, боротьби проти всіх форм поділу.

Богослов і секретар Папської комісії для Латинської Америки Емільче Куда зазначає, що «люди зазнають мученицьких смертей за те, що мають. Сирія та Україна зазнають мученицьких смертей. Звернімо увагу на жертв насильства та послухаймо їх з відкритим серцем».

Голос релігій є впливовим у пошуку переговорних шляхів перед обличчям війни в Україні. Абдулваххаб Ахмед Аль-Таха Аль-Саммарі, представник Ради старших вчених Фікху з Іраку, зазначає, що насправді можливе повернення до людського альянсу, який захищає планету та кладе кінець експериментам із усією зброєю. Релігії також покликані до цього у той час, коли війна спалює все, як це відбувається в Україні, з нищенням життів і шкодою для довкілля та продовольчої безпеки. Світ «перебуває на порозі голоду, опустелювання з піщаними бурями, ціни на енергоносії продовжують рости».

Православний митрополит Іоан із Патріархату Румунії сприймає сучасні події як отруєний плід технократії. Цей отруєний плід «зводить людину до числа, до атому, знеособлює її, кидаючи її в матеріальний спосіб. Ми можемо вийти з цього атомізованого світу через молитву, плоди якої виливаються на всі аспекти життя в сучасній пустелі. Через молитву ми шукаємо хворих, бідних, мігрантів і себе, розсіяних у атомізованому світі. Де немає миру, є кров і приниження».

Ярон Енгельмаєр, головний рабин Відня, пояснює, що «відколи в лютому минулого року в Україні почалася війна, у багатьох єврейських громадах було запроваджено молитву за мир. Ми молимося, щоб кожен міг відпочити, не прокидаючись приголомшеним. Тема миру дуже підкреслюється в молитві: усі молитви „занурені“ в ній».

Фіналом цієї події стала молитва на чолі зі Святішим Отцем Папою Франциском у Колізеї, у якій із ним об’єдналися представники найбільш чисельних релігій світу. Учасники цієї молитви на завершення підписали спільний Заклик до миру.

Також владика Богдан занотував кілька важливих думок, які сказали деякі доповідачі:

«Егоїзм — великий ворог миру. Слід долати разючу відмінність між багатими і бідними на нашому континенті», — Магоммед Еслімані;
«Авраам — втілення гостинності», — Давід Розен;
«Хто приймає — продовжує жити, а хто не приймає — залишається самотнім», — кардинал Маттео Дзуппі;
«Мури нічого не гарантують, мури ізолюють», — кардинал Маттео Дзуппі;
«Лише долаючи власні страхи, можемо будувати безпечне майбутнє», — кардинал Маттео Дзуппі;
«Надія стане нездоланною, якщо будемо дослухатися не до деспотів, а будемо слухати пригноблених, тих, хто зазнав поразки в людській історії. Христос зазнав поразки, яка, остаточно, стала джерелом надії для нас усіх», — кардинал Жан-Марк Авелін.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ