Владика Богдан Дзюрах: «Одигітрія — та, що провадить, вказуючи шлях»

28 травня 2022

22 травня 2022 року владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії, розпочав новий проєкт духовних роздумів, присвячений Пресвятій Богородиці — «Ікони Богородиці». У межах цього проєкту єпископ ділиться власними роздумами над найвідомішими іконами нашої Небесної Матері.

Владика Богдан Дзюрах: «Одигітрія — та, що провадить, вказуючи шлях»

Одигітрія — «Та, що провадить, вказуючи шлях». «Навчу тебе й вкажу тобі дорогу, якою маєш ходити; дам тобі пораду; на тобі — моє око!» (Пс. 32, 8).

Прибувши до Відня для свячень диякона Силуана, побачив на головному залізничному вокзалі консультаційний пункт для біженців з України, а там — брошурку з інформаціями про основні релігійні громади австрійської столиці та контактні дані відповідних душпастирів. На першій сторінці обкладинки було зображення ікони Богородиці, яку, як виявилося пізніше, написала дружина місцевого українського священника. Ікона зображує Богородицю, яка вказує рукою на Ісуса, що Його тримає на своїх руках.

Цю ікону розмістили в капличці на вокзалі, неначе вказуючи, що, якими маршрутами ми не їхали б із цього вокзалу, усі маємо той самий шлях перед собою — до Ісуса, назустріч Богові… Це — найбільш поширений тип Богородичних ікон. Варто сказати, що саме такі ікони розміщуються в основному ряді іконостасу у храмах візантійської традиції.

Свою назву цей тип ікон отримав від монастиря в Константинополі, де зберігався прототип цієї ікони, аж доки монастир і сам святий образ не були зруйновані і знищені турками, які захопили місто 1453 року. Монастир грецькою мовою називався «монастир „одігоі“, тобто „провідників“, бо монахи служили провідниками для паломників, зокрема незрячих, котрі чисельно приходили сюди просити зцілення від своєї сліпоти. З часом назва перейшла на саму ікону, і у жіночому роді назва стала власним іменем ікони „Одигітрія“.

Хоч постать Богородиці на іконі займає велику площу, сама Богородиця вказівним жестом своєї правої руки переводить нашу увагу на Ісуса. Саме Він є у центрі історії спасіння, а одночасно — її початком і кінцем, Він — Альфа і Омега (Одкр. 1,8; 21,6; 22,13) у Ньому все було сотворене, у Ньому все осягає свою повноту і довершення. Богородиця була обрана Богом, щоб стати «драбиною, що нею Бог зійшов з неба». Але водночас вона є Тією, яка вказує і ціль нашої життєвої мандірвки, і шлях, який веде нас до спасіння. Цим шляхом є сам Господь Ісус, так як Він сказав про себе: «Я — дорога, правда і життя». Хто наближається до Богородиці, неодмінно наблизиться до Господа Ісуса. Бо Богородиця не закриває нам собою нашого Господа, Вона пригадує нам про Його люблячу присутність в нашому житті і в історії народу та запрошує нас йти до Нього, наближатися, ступати крок за кроком назустріч нашому Господеві, який приходить до нас як наш Спаситель і Життєдавець.

У нинішніх часах, коли масив інформації, часто суперечливої чи негативної, намагається заповнити наш життєвий, людина часто перебуває в стані дезорієнтації, а тому або не наважується крокувати впевнено дорогами життя, або ж, роблячи певні кроки, швидко усвідомлює, що йде не у властивому напрямку. Ми часто буваємо подібні до сліпців, які не знають, куди іти, в якому напрямку зробити наступний крок, яке прийняти рішення… За таких обставин так дуже потрібно мати когось, хто знає ціль і шлях, який веде до цілі. Такою особою покликана бути у нашому житті Богородиця. Це вона дала світові Господа Ісуса і це Вона отримала завдання-доручення провадити до Нього всіх Божих дітей.

Споглядаючи молитовно ікону Богородиці-Одигітрії, просімо, щоб Богородиця стала нашою особистою Провідницею до Бога, до повноти життя в Христі Ісусі: Пресвята моя Небесна Ненько і Пречиста Богородице, візьми мене за руку і як любляча Мати і Провідниця на дорогах мого життя, провадь мене до Ісуса — мого єдиного Спасителя і Господа!

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії