Владика Богдан Дзюрах: Киріотісса — Владичиця

4 червня 2022

Ікона Пресвятої Богородиці — Киріотісса — тема наступного духовного роздуму апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владики Богдана Дзюраха. Як наша Небесна Мати поєднує смирення, владу та служіння за посередництвом цієї ікони та прикладу свого праведного життя?

Владика Богдан Дзюрах: Киріотісса — Владичиця

Киріотісса — Владичиця. «Престол твій, Боже, по віки вічні; берло правоти — берло царства твого. Ти любиш справедливість і ненавидиш беззаконня: тому помазав тебе Бог, Бог твій, миром радости над друзями твоїми. Царські дочки — тобі назустріч, праворуч тебе стоїть цариця в золоті офірськім» (Пс. 45, 7–10).

Цю ікону часом називають ще «Владичиця світу». Цей тип ікон представляє Богородицю, яка сидить на троні, зодягнута в пишному одязі владичиці. Цікаво, що так зображають Богородицю навіть стародавні ікони Різдва Христового, на яких Вона сидить, тримаючи Боже Дитя на колінах, в той час як мудреці зі Сходу складають до Її стіп свої дари, що їх вони принесли новонародженому Месії.

Ікони Богородиці-Владичиці почали з’явилятися переважно після Ефеського собору 431 року, на якому було подолано єресь несторіянства та проголошено догму про Богоматеринство Пресвятої Діви Марії. У візантійському духовному просторі однією з найбільш відомих ікон такого типу є ікона з собору Святої Софії у Константинополі. Ще й донині ця величава постать Богородиці прикрашає центральний купол Софійського собору, викликаючи подив та молитовне благовоління у відвідувачів храму. Я особисто кілька років тому, ще перед тим, як храм зі статусу музею був перетворений на мечеть, теж мав нагоду споглядати це зображення у соборі св. Софії у Стамбулі та молитися під материнським оком Богородиці.

Втім, хоч Богородиця зображена у постаті Владичиці, з євангельської і духовної перспективи Вона залишилася назавжди покірною Слугинею Господньою, готовою завжди і у всьому сповняти волю Небесного Отця задля спасіння світу. Вона пригадує нам всім оту відвічну правду, яку виразив своєю поставою і своєю наукою сам Господь Ісус Христос, коли, вмивши на Тайній Вечері ноги своїм апостолам, сказав до них: «Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є. Тож коли вмив вам ноги я — Господь і Учитель, — то й ви повинні обмивати ноги один одному. Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив» (Йо. 13, 13–15).

Ця тема влади як служіння дуже близька теперішньому Святійшому Отцеві Францискові, який в одній зі своїх проповідей так сказав про це: «Ніколи не забуваймо, що справжня влада — це служіння. Ми повинні захищати людей, піклуватися про кожну людину, оточувати їх любов’ю, особливо дітей, людей похилого віку, тих, хто є найбільш крихким і хто часто знаходиться на периферії нашого серця». Богородиця, тримаючи Ісуса на своїх колінах, показує, що для неї Її Син, а тим самим — і кожна дитина Божа — є на першому місці і в центрі особливої уваги.

Вона і нас навчає ставити Бога і ближнього в центрі нашої уваги і нашого піклування, довершуючи в нашому житті єдину і нерозривну заповідь любові — Бога і ближнього, на якій опирається увесь закон і пророки (пор. Мт. 22, 36–40).

Князь Ярослав Мудрий 1037 року віддав свій народ і військо під опіку Пресвятої Богородиці, врочисто проголосивши Її Владичицею і Заступницею нашої земної Батьківщини. Відтоді і донині ми з повною довірою віддаємося під Її Материнський покров і могутнє заступництво, бо знаємо і непохитно віримо, що Вона — наша небесна і земна Владичиця ніколи не покине свій народ, а захищатиме його посеред всіх випробувань, криз і потрясінь, утверджуючи Царство Її Сина і Господа у наших серцях, родинах і у всьому нашому народі. Тому нехай ніколи не маліє в нас довір’я до цієї вірної Господньої Слугині, до якої взиваймо часто і з цілковитою довірою: «Владичице, прийми моління слуг Твоїх і визволь нас від усякої нужди і печалі!»

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії