Владика Богдан Дзюрах: Богородиця у Кані Галилейській вчить нас з довірою звертатися до Господа у всіх наших потребах

26 травня 2022

Владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, цього разу роздумує над п’ятим словом Пресвятої Богородиці у Євангеліях. Вона вимовила їх під час весілля у Кані Галилейській, намагаючись допомогти подружній парі у їхній потребі.

Владика Богдан Дзюрах: Богородиця у Кані Галилейській вчить нас з довірою звертатися до Господа у всіх наших потребах

П’яте слово Богородиці в Євангелії: «Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: „Вина в них нема“» (Лк. 2, 48).

У той час як перші чотири «слова» Богородиці переказав євангелист Лука в контексті «Євангелія дитинства Ісуса», наступні і останні два слова Марії знаходяться в Євангелії від Йоана в описі весілля в Кані Галилейській. Саме там, за словами «апостола Божої любові», стався початок чудес Ісуса та об’явлення Його величі і саме там увірували в Нього Його учні (пор. Йо. 2, 11). То ж присутність і слова Богородиці мають у цьому контексті для пробудження і нашої віри в Христа Ісуса ключове значення.

Ми, християни, живемо у такому «есхатологічному напруженні»: ми просимо у Бога ласки і очікуємо від Нього вислухання наших молитов, а водночас ми розуміємо, що повнота часу для Господа ще не настала. Ми і надалі живемо у відчутті, передбаченні або ж в реальному стані якоїсь нестачі. У цьому нашому земному мандруванні нам увесь час чогось бракує, — радості, безпеки, любови, повноти життя. Але усі ці Божі дари, яких ми так дуже потребуємо, мають своїм єдиним джерелом пробитий бік Ісуса, Його божественно-людське Серце, з якого витекла кров і вода — повнота благодаті і Божого життя для всіх, хто вірує. Саме тому євангелист Йоан пригадує нам на початку свого Євангелія, що «з Його повноти усі ми прийняли — благодать за благодать» (Йо. 1, 16).

Богородиця у Кані Галилейській вчить нас з довірою звертатися до Господа у всіх наших потребах — у тих, що стосуються вічного спасіння, і в тих, що надають смак і радість нашому земному щоденному життю. Він є Господом, тобто Владикою неба і землі, дочасності і вічності, душі і тіла. Тому до Нього можемо приходити із усіма нашими очікуваннями, потребами і нуждами. А відтак вчімося від Марії довіряти Йому, витримувати Його «мовчанку», або позірно негативну відповідь на наші запити. Господь нас вислуховує завжди. Хоч, щоправда, не завжди виконує наші прохання, принаймні не завжди так і тоді, як і коли ми це собі уявляли.

То ж вчімося від Марії довіряти Богові і щиро доносити до Нього наші і наших ближніх потреби, браки і нестачі. Відтак залишмо Богові свободу діяння, можливість вирішувати, що, коли і як дати нам і нашим ближнім на спасіння. В єдиному не сумніваймося ніколи: Він не залишить нас без уваги і зі своєї «години», з пробитого Божественного Серця виточить нам все необхідне до спасіння — крок за кроком, «благодать за благодать».

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії