Владика Андрій Хім’як

Владика Андрій Хім’як

Єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, Секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви

Народився

13 квітня 1981 року в м. Львові.

Священичі свячення

4 листопада 2012 року з рук Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава.

Єпископська хіротонія

19 лютого 2023 року у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у м. Києві.

Дитинство та родина

Андрій Хім’як народився 13 квітня 1981 року в м. Львові у християнській родині Михайла і Ганни Хім’яків. «З нами разом проживала бабця Юстина і старша сестра Галина. У такому середовищі я зростав. Найперше, дякую за те, що від самого дитинства мене батьки виховували у християнському дусі. Хоч ззовні, поза межами нашої квартири був Радянський Союз, переслідування Церкви, вдома у нас, все таки, завжди був осередок християнства, де звучало, щоправда з певними перешкодами, Ватиканське радіо. Ми кожної неділі слухали Літургію з Ватикану, а також батьки мене вчили молитися. Найбільше до цього доклалася моя бабця, яка вчила нас молитися і любила брати нас з собою до церкви, коли ми гуляли в парку біля собору Святого Юра. Ми не розуміли, що там правилося, але вона казала: „Послухайте, побудьте тут трошки з Богом“», — згадує про своє дитинство владика Андрій.

Покликання до священства юного Андрія зростало через служіння при соборі Святого Юра. Після отримання Україною незалежності, саме парафія собору стала найближчою греко-католицькою спільнотою. Тому разом із бабусею та батьками Андрій розпочав ходити до цього храму. Згодом, у 1995 році, його запросили прислуговувати при престолі. Належачи до вівтарної дружини архикатедрального собору Святого Юра у Львові, Андрій мав нагоду поглибити свою віру та побачити добрий приклад священників. «Як і інші хлопці ззовні, я не відчував у собі якоїсь великої святості (а розумів, що ті, які прислуговують, — це святі ангели). Був ніби добрим хлопцем, але не вважав себе ангелом. Я боявся йти прислуговувати, відчував певний трепет. Але далі познайомився з кількома хлопцями, які прислуговували, я їх знав зблизька, ми разом вчилися в школі. Ще з одним вчилися у шаховій школі. Відповідно, я бачив, що вони не такі вже ангели, як я собі уявляв. Зрозумів, що якщо вони прислуговують, то і я можу спробувати. І вже у 9-му класі я прийшов прислуговувати до собору Юра. А оскільки це катедральний храм, і в той час у нас було, крім Блаженнішого Мирослава-Івана Любачівського, ще два єпископи-помічники: владика Юліан Ґбур і владика Василь Медвідь, ми біля них прислуговували і зростали — при священниках, при єпископах», — розповідає теперішній єпископ.

Освіта

У 1988–1998 роках навчався у Львівській загальноосвітній школі № 44 імені Т. Г. Шевченка, здобувши повну загальну середню освіту.

Попри сильне зацікавлення математикою упродовж усього період навчання у школі та логічне бажання продовжити навчання на економічному факультеті Франкового університету у Львові, все таки, в одинадцятому класі покликання до священства переважило. Саме тоді розпочався плідний період приготування до вступу у Львівську семінарію.

У 1998–2005 роках навчався у Львівській духовній семінарії Святого Духа, здобувши ступінь спеціаліста богослов’я. «На сьомому курсі навчання нам, сімом хлопцям з курсу, запропонували вчитися у Римі. Дали тиждень часу, щоб обрати напрямок і університет. Я вирішив, що якщо ректорат нас там бачить, то треба скористатися з цієї нагоди і здобути освіту. Я поїхав у Папський східний інститут, де вивчав літургіку. Бо це є те, що мене цікавило ще з часів семінарії», — зазначає владика Андрій.

Так розпочався період навчання у Папському східному інституті в Римі на факультеті східних церковних наук, що тривав упродовж 2005–2008 років. Завершився він здобуттям наукового ступеня ліценціата богослов’я.

Священниче служіння

Піддияконські свячення отримав 20 березня 2005 року з рук владики Василя Медвіта, екзарха Києво-Вишгородського. Рукопокладений Блаженнішим Святославом на диякона 9 травня 2012 року, а на священника — 4 листопада 2012 року. «Моїм святителем був Блаженніший Святослав, так як він є правлячий архиєрей Київської архиєпархії. Також під час цієї Божественної Літургії були присутні й інші єпископи: владика Богдан Дзюрах, на той час мій керівник, секретар Синоду Єпископів і куріяльний єпископ у той час, владика Кеннет Новаківський, який тоді очолював програму „Жива парафія“ і, будучи у Львові, приїхав на мої свячення, і четвертий — владика Коша з Молдови. Отож я мав гарних гостей в цей день. Особливо мені було приємно, що був присутній владика Богдан, бо він був для мене може батьком, може старшим братом і дуже близькою людиною, яка провадила мене до священства», — пригадує цей день єпископ.

У вересні 2009 року розпочав працювати в Секретаріаті Синоду Єпископів як помічник владики Богдана Дзюраха, Секретаря Синоду Єпископів, а від вересня 2016 року — як заступник Секретаря Синоду Єпископів. Від квітня 2021 року виконував обов’язки Секретаря Синоду Єпископів.

«Секретаріат Синоду — це „кухня“ Синоду, яка „готує їсти“, хоч цих „кухарів“ дуже часто ніде не видно. Наша робота є круглорічна. Найперше, ми готуємо великий Синод, який відбувається раз у рік. Регулярно відбуваються Постійні Синоди. Синод Єпископів — це законодавчий орган, тому треба постійно готувати різні документи. Праця над документами є досить тривалою. Передбачає співпрацю Секретаріату з різними групами людей, експертами. Це одна ділянка. А друге — це наша праця в кадрових питаннях. Всі проголошення, які є [нових єпископів — ред.] — це праця, яку проводить Секретаріат, і яку ніхто не бачить і не знає, бо це все є таємницею. Щодо себе, я не займався моєю справою [обрання єпископом — ред.], бо це мало бути і для мене таємницею. Але щодо інших людей, ми цю працю провадимо», — пояснює працю Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ владика Андрій.

Упродовж 2008–2013 років о. Андрій Хім’як викладає курс «Східна християнська духовність» на Дистанційній магістерській програмі екуменічних наук (ДМПЕН) Українського католицького університету. У 2014 році стає викладачем Київської Трьохсвятительської духовної семінарії, і це служіння здійснює до сьогодні.

Єпископський герб

Щит повищено перетятий; у верхньому синьому полі три золоті 8-променеві зірки в один ряд; у нижньому правому червоному полі Архистратиг Михаїл зі срібними крильми і золотим німбом навколо голови, у золотих обладунках, синій сорочці, срібних штанях і золотих чоботях, тримає у правиці срібний меч із золотим руків’ям, а в лівиці — золоті ваги; у нижньому лівому пурпуровому полі верхи на срібному коні із золотими гривою, хвостом, копитами та упряжжю Святий Юрій із золотим німбом і в золотих обладунках, б’є срібним списом срібного змія. Щит розміщено на пурпуровій мантії, підбитій горностаєм, увінчаній золотою єпископською митрою з червоним підкладом. Обабіч виходять золоті єпископський жезл праворуч і процесійний хрест ліворуч. Під щитом на синій стрічці девіз золотом: МИР ВАМ.

У геральдичному описі сторони вказуються «від щитотримача» (тобто, геральдична «права» сторона для глядача буде ліворуч).

Золоті зірки є Богородичним символом. Архангел Михаїл уособлює служіння в Київській архиєпархії УГКЦ. Сюжет зі Святим Юрієм підкреслює походження владики зі Львова та пов’язання з архикатедральним собором Св. Юра. Девіз герба: «МИР ВАМ» (Ів 20–21). Митра, жезл, процесійний хрест і мантія вказують на статус єпископа.

Єпископська діяльність

3 листопада 2022 року у Ватикані повідомлено про те, що Синод Єпископів УГКЦ обрав о. Андрія Хім’яка єпископом-помічником Київської архиєпархії УГКЦ. Святіший Отець Франциск дав свою згоду на це обрання, призначивши йому титулярний осідок Куйкула.

«Цю новину я прийняв з трепетом, тому що це новий виклик для мене як для священика в служінні Господньому винограднику, — зазначив владика Андрій Хім’як в інтерв’ю для української редакції „Vatican News“. — Нас в семінарії вчили, як бути священниками, дияконами, але нас ніхто не вчив, як бути єпископами, тому для мене, з одного боку, це є викликом, а з іншого боку, я пройшов певну школу, мешкаючи в одному домі з такими, на мою думку, велетнями нашої Церкви, як Блаженніший Любомир, Блаженніший Святослав і владика Богдан Дзюрах, який 12 років був моїм безпосереднім керівником». Певне хвилювання, як пояснив єпископ-номінант, йому допомагає долати довіра до Бога, яку плекає також через читання Святого Письма.

18 лютого 2023 року у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у м. Києві під час Вечірні відбувся Чин архиєрейського найменування владики Андрія Хім’яка.

Єпископська хіротонія владики Андрія відбулася 19 лютого 2023 року у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у м. Києві. Головним святителем став Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав, а співсвятителями — владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, та владика Степан Сус, єпископ курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства.

Блаженніший Святослав під час єпископської хіротонії привітав нововисвяченого владику Андрія. «Дорогий владико Андрію, ми сьогодні вітаємо вас, молимося за вас і дякуємо Господу Богу за те, що ви бачили в найменших світу цього Того, кого проповідували, — бачили Христа, присутнього серед нас. Понесіть слово Його Євангелія про Божу силу, яка діє в Його Церкві, до всіх тих, хто сьогодні потребує справжньої доброї новини. Доручаємо сьогодні вам душі вірних зокрема Київської архиєпархії. Я тішуся, що матиму ще одного помічника, який зможе разом зі мною розділити це непросте душпастирське завдання. Ми будемо разом любити Бога і ближнього та один одного, будемо любити тих людей, до яких нас посилає Господь Бог. Ви самі про себе сказали, що любите людей. І це, можливо, найважливіша риса, яку повинен мати той, кого покликає Христос до повноти свого священства. Керувати у Церкві означає бачити Бога, присутнього між нами, і вказувати на Нього сучасній людині, а також скеровувати до Нього свою увагу, молитви, сили та ресурси. Ви будете благословенні, коли завжди бачитимете Христа, присутнього в найменших. Можливо, це сьогодні до вас звертається Боже слово: „Те, що ви сьогодні зробили одному з Моїх найменших — ви Мені зробили“ (Мт. 25, 40)», — сказав Предстоятель.

Контактна інформація

Адреса: вул. Микільсько-Слобідська, 5, метро «Лівобережна», Київ 02002, Україна

Телефон: +38 (044) 541-11-14
Факс: +38 (044) 541-11-14

Ел. пошта: [email protected]

Локація

Новини та анонси

Інтерв’ю та коментарі

Проповіді та промови

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae