СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВійна в Україні і тема прощення — у центрі роздумів академічної спільноти Папського Урбаніанського університету
«Прощення, примирення та подолання конфліктів» — Конференція з такою назвою відбулася 16 березня 2023 року у великій залі Папи Венедикта XVI Папського Урбаніанського університету в Римі.
Організатори пояснили мету заходу так: «З огляду на конфліктну ситуацію, яка охоплює Європу та християн Європи, особливо візантійської традиції, наш богословський факультет із власною східною секцією має намір запропонувати рефлексію про велику цінність прощення та примирення як шляхів досягнення миру між усіма народами, а також про головну роль, яку Східні Католицькі Церкви відіграють у цьому важливому процесі». Про це повідомляє Відділ комунікації Апостольського екзархату в Італії.
Серед запрошених і доповідачів — префект Дикастерії для Східних Церков монсеньйор Клаудіо Ґуджеротті, апостольський екзарх у Греції монсеньйор Мануель Нін, парох римо-католицької парафії Святого Миколая у Києві о. Павло Вишковський, ОМІ, та викладачі зазначеного університету. Конференцію модерував протосинкел Апостольського екзархату в Італії о. Теодосій Р. Грень, ЧСВВ, який також є запрошеним професором богословського факультету Папського Урбаніанського університету, професором факультету канонічного права Папського Східного інституту та Папського університету святого Томи Аквінського (Angelicum).
Упродовж конференції був представлений аналіз теми прощення і примирення згідно з біблійним поглядом та навчанням Святих Отців. Учасники були ознайомлені з екуменічною місією УГКЦ та досвідом примирення в історії Апостольського екзархату у Греції.
Прикінцеве слово до учасників мав о. Теодосій Р. Грень, ЧСВВ. Звертаючись до присутніх, він зазначив: «Будучи українцем, я не можу не згадати про жорстоку війну, яку росіяни принесли в Україну і яка щодня забирає тисячі людських життів. Ця реальність також запрошує академічний світ зробити власний внесок: дослідити та вказати шляхи, які ведуть до справедливого миру, а не миру будь-якою ціною, який заперечує гідність і свободу людської особи».
За його словами, сакраментальне примирення передбачає «покаяння особи та акт жалю, який демонструє глибоке бажання пенітента змінити своє життя та виправити заподіяну шкоду, якщо це можливо». «Чи має відбуватися те саме під час примирення окремих людей та цілих народів? — риторично запитав священник. — Чи повинен агресор, правопорушник, який ігнорує не лише міжнародні права, а й фундаментальні права людини, попередньо пережити особисте покаяння та бути готовим відшкодувати завдану шкоду, щоб одержати прощення та мати можливість примиритися з жертвою?».
На переконання отця, щоб це сталося, сучасне суспільство має потребу доторку Бога своєю благодаттю, що перемінює навіть найбільш закам’янілі серця. «Зі Святого Письма, спадщини Святих Отців християнського Сходу, екуменічних і пастирських напрацювань сьогодення, ми дійшли висновку, що наше глобальне суспільство потребує божественних ліків, щоб повернутися до поваги до іншої людини, її гідності та фундаментальних прав, зокрема на свободу, на мирне співіснування, щоби бачити в іншій людині свого брата чи сестру», — сказав на завершення священник.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
