СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВатиканське послання на Неділю моря: море стає простором війни
У посланні з нагоди цьогорічного відзначення Неділі моря Префект Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові підкреслив, що криза в Ормузькій протоці вкотре нагадала світові, наскільки глибоко людство залежить від моря та тих, хто на ньому працює.
Подивитися на моряків, рибалок та працівників портів, не як на «гвинтик» у системі економіки чи торгівлі, а на людину, створену за Божими образом і подобою. Таке заохочення висловив кардинал Майкл Черні, Префект Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові, у своєму посланні з нагоди Неділі моря, яка цьогоріч припадає на 12 липня. Щороку в другу неділю липня багато християнських Церков в своїх молитвах згадують моряків та їхні сім’ї, дякуючи за жертовну працю, яка часто залишається непомітною для людського ока. Про це розповідає українська редакція «Vatican News».
Як зауважує кардинал Черні, життя світу й далі рухається через моря, річки, озера та водні шляхи планети. Світова торгівля, рибний промисел і робота морських мереж є результатом щоденної праці незліченних моряків, рибалок та робітників портів. Ця діяльність є критично важливою для життєдіяльності держав, оскільки вона об’єднує народи й забезпечує прожиток людям на різних континентах. «Криза в Ормузькій протоці вкотре нагадала світові, наскільки глибоко людство залежить від моря та від тих, хто на ньому працює», — підкреслив кардинал і нагадав, що часто ця праця є жертовною, наполегливою, витривалою і водночас майже не помітною для більшості.
Люди моря: між ізоляцією та загрозою війни
«У Неділю моря Церква згадує цих чоловіків і жінок не тільки через роботу, яку вони виконують, або товари, які вони перевозять, але як осіб, створених за образом і подобою Божою та наділених непорушною гідністю», — пише далі у посланні кардинал-префект. За його словами праця в морі стає дедалі небезпечнішою у наш час. «Море, яке здавна єднало народи й країни, дедалі більше затьмарюється напругою, небезпекою, війною та страхом. Багато членів екіпажів не лише долають природні небезпеки морів та водних шляхів, але й останнім часом постраждали від збройних конфліктів, що призвело до їхнього фактичного ув’язнення на борту, нестачі продовольства і навіть страху за власне життя», — зазначає він.
Один із викликів, з якими стикаються моряки — це брак повноцінного часу для відпочинку, виснажливі графіки праці, обмаль людського спілкування. «У таких реаліях люди потребують більшого, ніж просто ефективні системи чи далекі слова. Вони потребують присутності. Їм важливо знати, що про них пам’ятають, що їх приймають, чують і люблять», — зазначив Префект Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові. Цитуючи першу енцикліку Папи Лева XIV, він наголосив, що економічні системи не повинні перетворювати людину на товар чи гвинтик. Корабель не може ставати місцем ізоляції, а навпаки — має бути живим свідченням миру, взаємоповаги та солідарності різних культур.
Кардинал Черні наголошує, що в пораненому конфліктами світі життя моряків доводить можливість «мирного співіснування». Через свою душпастирську присутність Церква прагне підтримати кожного морського працівника та нагадати, що вони ніколи не залишаться забутими чи покинутими наодинці з труднощами.
Конкретна підтримка Церкви для людей моря
Місія Церкви у світі є продовженням справи Христа, тому вона не може залишатися осторонь повсякденного досвіду морських працівників. Префект Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові підкреслив, що Господь, Який колись увійшов у човен до своїх учнів, і сьогодні залишається близьким до тих, хто виходить у моря чи на внутрішні водні шляхи. Завданням Церкви є зробити цю духовну присутність видимою через конкретне служіння та підтримку. «Вона покликана увійти в човен: супроводжувати, слухати, втішати, захищати людську гідність і ставати видимим знаком надії та рідного дому серед бурь людського життя», — наголосив кардинал.
Як зазначає, кардинал Черні ця опіка реалізується на практиці через капеланства, спеціальні морські місії та щиру людську присутність. Ця діяльність укорінена в давній традиції Апостольства моря (Opus Apostolatus Maris), яке в багатьох країнах світу знають під назвою Stella Maris («Зоря моря»). Завдяки цій праці Церква прагне донести до кожного моряка, рибалки чи працівника судноплавства, що вони є цінними й ніколи не залишаться самотніми.
Вдячність за стійкість та заклик до молитви
У завершальній частині послання кардинал Черні висловив глибоку вдячність усім морякам, рибалкам, працівникам морської галузі та їхнім родинам у всьому світі. Він дякує їм не лише за щоденну роботу, а й за їхню особистісну стійкість. На думку кардинала-префекта саме їхня жертовна праця є надійною основою для підтримки глобальної торгівлі, забезпечення міжнародної продовольчої безпеки та добробуту незліченних громад на планеті.
Окрема вдячність у посланні скеровується на адресу капеланів, волонтерів та організацій морського служіння, відзначаючи їхню відданість справі духовної, психологічної та практичної підтримки екіпажів у портах і на суднах по всьому світу. За словами кардинала, відзначення Неділі моря має поглибити в суспільстві солідарність, близькість та відповідальність за захист Божого створіння. Доручаючи всіх працівників морів та внутрішніх водних шляхів опіці Пресвятої Богородиці, Зорі моря, кардинал Черні закликав молитися за захист їхньої гідності, безпеку, мир та надію під час плавання.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
