СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУГКЦ в Іспанії: Церква, яка стала домом для сотень тисяч українців
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Іспанія стала одним із найбільших центрів української еміграції в Європі. За кілька років українська громада тут зросла у кілька разів. Разом із людьми, які рятувалися від війни, кардинально змінилося і душпастирське служіння Української греко-католицької церкви. Те, що ще двадцять років тому було переважно опікою над трудовими мігрантами, сьогодні стало масштабною мережею духовної, соціальної та психологічної підтримки українців у різних регіонах Іспанії.
Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук наголошує, що Українська Греко-Католицька Церква давно вийшла за межі України і є глобальною спільнотою: «Ми є Українською Церквою. Однак, велика частина наших структур розташовані за кордоном. У нас є чотири митрополії в Україні, але також у нас є чотири митрополії за кордоном».
Від трудової міграції — до великої хвилі біженців
Перші великі українські громади в Іспанії почали формуватися ще на початку 2000-х років. Саме тоді УГКЦ почала системніше розвивати своє душпастирство в країні.
Блаженніший Святослав сьогодні згадує, що вперше прибув до Іспанії ще у 2002 році: «Це мій четвертий візит до Іспанії як Глави Церкви, але вперше я приїхав у 2002 році як спеціальний посланець мого попередника, щоб дізнатися про ситуацію в Україні та побачити цих емігрантів, які почали прибувати до Іспанії».
Як розповідає владика Степан Сус, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, який опікується українцями на Іберійському півострові, тодішня хвиля еміграції складалася переважно з трудових мігрантів. Але після 24 лютого 2022 року ситуація змінилася радикально. Іспанія стала одним із головних місць прихистку для українців, які тікали від війни.
Святкування Воскресіння Христового у парафії УГКЦ м. Барселона. Фото: Храм Матері Божої Неустанної Помочі ЗНІ у м. Барселона.
«З початку повномасштабної війни Російської Федерації проти України у 2022 році Іспанія прийняла 250 000 нових емігрантів, переміщених війною», — додає Предстоятель УГКЦ.
За даними іспанської влади, більшість новоприбулих становили жінки з дітьми, літні люди та родини з прифронтових територій.
Церква як центр виживання і підтримки
Разом із хвилею біженців змінився і характер душпастирського служіння. Якщо раніше парафія була переважно місцем молитви й збереження української традиції, то після 2022 року вона стала центром виживання для багатьох людей.
За словами владики Степана, священники УГКЦ почали:
- зустрічати новоприбулих;
- допомагати новоприбулим з документами;
- організовувати гуманітарну допомогу;
- координувати волонтерські мережі;
- супроводжувати психологічно травмовані родини.
У багатьох містах саме церковні громади стали першою точкою контакту українців з новою країною.
«Багато парафій стали для новоприбулих українців не лише церковним, а й культурним та психологічним центром», — підсумовує єпископ Пасторально-міграційного відділу.
Освячення вербових галузок у Квітну неділю 2026 року у парафіяльній спільноті УГКЦ у м. Мадрид. Фото: Капеланія Благовіщення Пресвятої Богородиці у м. Мадрид.
78 громад і десятки священників
Сьогодні УГКЦ в Іспанії — це вже добре організована структура.
Глава УГКЦ підкреслює: «Ми, українці, становимо більшість, і сьогодні у нас 36 священників служать у 78 парафіях та місіях».
При цьому половина українських священників одночасно допомагає у латинських іспанських парафіях.
Українські громади діють у Мадриді, Барселоні, Валенсії, Малазі, Аліканте та багатьох інших містах країни. Саме там концентрується найбільша кількість українських переселенців.
Діти і молодь парафіяльної спільноти УГКЦ у м. Барселона. Фото з парафіяльної фейсбук-сторінки.
Літургія, катехизація і нове покоління українців
«Попри кризовий характер служіння, основою життя громад залишається духовне життя: Божественна Літургія, сповідь, катехизація, приготування до Святих Таїнств, молодіжні зустрічі, реколекції та паломництва», — підкреслює владика Степан Сус.
Особливу увагу сьогодні приділяють дітям. У 2025 році:
- 274 дітей були охрещені та миропомазані;
- 415 дітей брали участь у катехитичних заняттях;
- було укладено 64 подружжя.
«Для Церкви це не лише статистика, а ознака того, що українська громада в Іспанії переходить від тимчасового перебування до формування тривалої спільноти», — додає голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ.
Ординаріат і співпраця з Католицькою Церквою Іспанії
Важливою віхою стало створення у 2016 році Ординаріату для східних католиків в Іспанії рішенням Папи Франциска.
Саме ця структура дозволила системно організувати життя східних католицьких громад у країні. Блаженніший Святослав наголошує: «Католицьку Церкву також творять 21 Східна Церква».
Особливістю українського душпастирства в Іспанії є дуже тісна співпраця з місцевою Католицькою Церквою. Більшість українських громад користуються храмами латинського обряду, які відкривають для них місцеві парафії та єпископи.
Глава УГКЦ неодноразово підкреслював: «Ми завжди є частиною місцевої Католицької Церкви, яка будує вселенське сопричастя».
Свято матері у Тарагоні, 17 травня 2026 року. Фото: храм Матері Божої Неустанної Помочі ЗНІ у м. Барселона.
Найбільші виклики: травма, асиміляція і нестача храмів
Попри розвиток структури, УГКЦ в Іспанії стикається з великими викликами.
Як зазначає єпископ Степан Сус, серед них:
- зранення і травми війни;
- секуляризація іспанського суспільства;
- розпорошеність українців;
- нестача священників;
- асиміляція молоді;
- відсутність власних храмів.
Особливо болючою темою є небезпека втрати української ідентичності серед дітей та молоді, які зростають уже в іспанському середовищі. Саме тому парафії дедалі більше стають не лише місцем молитви, а простором збереження мови, культури та пам’яті про Україну.
Сьогодні душпастирство УГКЦ в Іспанії — це значно більше, ніж церковна структура для мігрантів. Це мережа живих українських спільнот, які намагаються обійняти і огорнути опікою людей у час війни, дати їм відчуття дому і допомогти не втратити себе далеко від Батьківщини.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Степан СусЄпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, титулярний єпископ Зігріса, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
