СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Перемисько-Варшавській архиєпархії відзначили 75-ту річницю Карпатсько-Дуклянської операції
У суботу, 5 жовтня, у місцевостях Дукля, Заршин, Новосільці відбулися урочистості, пов’язані з відзначенням 75-тої річниці Карпатсько-Дуклянської операції, яка проводилася з 8 вересня по 28 жовтня 1944 року.
Метою операції було відкинення німецьких військ за відроги Карпат. У цій операції загинули десятки тисяч українських (біля 80 тисяч), словацьких та чеських воїнів. Спочивають вони на Дуклянській землі.
Кожного року в Дуклі та селищах Заршин, Новісльці проводяться урочистості, щоб вшанувати загиблих воїнів.
У цьому році на Дуклянську землю приїхали делегації з України і Словаччини, представники влади підкарпатського і львівського воєводства, та військовослужбовці.
Поминальні богослуження очолив владика Михаїл Колтун, єпарх Сокальсько-Жовківський, керівник Департаменту війського капеланства Української Греко-Католицької Церкви. На урочистостях були присутні: отець-мітрат Богдан Степан, протосинкел Перемисько-Варшавської архиєпархії УГКЦ, отець-мітрат Володимир Коткевич, синкел у справах священників та парафій Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, та отці-капелани Українського війська з України.
Довідка
Карпатсько-Дуклянська наступальна операція 1944 року — здійснена 8 вересня-28 жовтня військами Першого Українського фронту (командування — маршал І. Конєв) за сприяння військ Четвертого Українського фронту (генерал-полковник (з 26 жовтня — генерал армії) І. Петров) у межах Східнокарпатської наступальної операції 1944 року на прохання Центрального комітету Комуністичної партії Чехословаччини і командування Словацького національного повстання надати допомогу словацьким повстанцям. Радянським військам 1-го Українського фронту — 38-й армії генерал-полковника К. Москаленка (14 стрілецьких, кінних, танкових дивізій та 1-й Чехословацький армійський корпус генерала Л. Свободи) і 1-й гвард. армії генерал-полковника А. Гречка (9 стрілецьких дивізій, танкова бригада) — протистояла німецька група генерала Хейнріці (18 піхотна і танкова дивізії). Головний удар із району Кросно (Польща) через Дуклянський перевал на Пряшів (нині м. Прешов, Словаччина) завдавала 38-ма армія, допоміжний — із Сянока (нині Санок) на Команьчу (обидва Польща) — 1-ша гвардійська армія. Їхні дії підтримували частини 2-ї та 8-ї повітряних армій. У боях 8–14 вересня радянські війська прорвали оборону противника і, продовжуючи наступ, 6 жовтня оволоділи Дуклянським перевалом та заглибилися на територію Словаччини. Однак у зв’язку з роззброєнням німцями 2 вересня Східнословацького корпусу і переходом повстанців до партизанських дій, армії К. Москаленка та А. Гречка на лінії Ясло (Польща)-Свидник (Словаччина)-Команьча змушені були перейти до оборони. В ході операції радянські війська відволікли на себе значні сили гітлерівців, але втратили вбитими і пораненими набагато більше особового складу (близько 110 тис.), ніж противник (52 тис. осіб).
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
