У парафії Преподобної Параскеви грають у теніс, вивчають англійську і відточують акторську майстерність
У парафії Преподобної Параскеви у селі Кавське Стрийського району, що на Львівщині, вивчають англійську, грають у настільний теніс, відточують акторську майстерність… І все це під супровід Божого Слова.
Рушійною силою парафії Преподобної Параскеви є її парох о. Олег Кобель. Його підтримка та опора — дружина Ірина.
«Я багато молився, щоб мати добру дружину, добру їмость. Бо коли в сім’ї є проблеми, дуже важко бути добрим священником, бути добрим батьком для парафіян», — вважає о. Олег.
«Я хочу говорити проповідь до молодят у шлюбі і робити це з власного досвіду. Прагну побажати їм чогось доброго, виносячи щось з власного шлюбу…»
Дружина Ірина — як права рука свого чоловіка в його служіння. Вона веде катехитичні зустрічі з дітьми, гурток рукоділля, театральний груток…
«Ми молимося разом за когось з друзів, хто захворів… І це їх ще більше здружує», — розповідає їмость.
Багато років тому отець Олег запустив проєкт парафіяльної секції з настільного тенісу. За тренера сам священник:
«Для дітей і батьків це важливий елемент, адже дитина займається спортом, учиться досягати певних результатів. Перед тренуванням ми завжди молимося. І для мене, як священника, це ще одна можливість».
Школяр Дмитро каже:
«Ми молимося, щоб ліпше грати, аби нам Бог помагав, щоб ми вигравали».
«Кожного року мої вихованці беруть участь в обласних змаганнях, представляють Стрийщину і перемагають», — з гордість відзначає парох.
«Прийшовши в цю парафію, одразу поставив за пріоритет у своїй діяльності роботу з молоддю».
Ірина Івашків, учителька, аніматор займається з дітьми в парафії. Вона організовує для дітей різні розважальні заходи. Головна ідея — діти гуртуються навколо Церкви.
У парафії піклуються про катехитичне виховання як дорослих, так і дітей. А також розширюють горизонти юних парафіян уроками англійської мови. І вже знають «Отче наш» англійською.
Дружина священника Ірина веде гурток рукоділля «Перепілка».
Школяр Дмитро розповідає про свою участь у гуртку:
«Ми робимо всякі листівки, аплікації, потім їх продаємо, а вторговані кошти йдуть потребуючим».
Отець Олег бачить у цьому певну мету:
«Діти вчаться бути волонтерами, вони вчаться розуміти, що від них щось залежить. І ще коли вони приходять на гурток, вони приходять також, щоб побачитися один з одним поза школою».
У храмі люди відчувають неймовірно позитивну атмосферу.
Парафіянка і керівниця хору Анна Пінчук захоплено ділиться:
«Я живу нею, вона в моїй душі. Коли ми в хорі співаємо „Отче наш“, то мені здається, що я десь там — на небесах».
Пані Ганна Горинь, скарбникиня у парафії і членкиня спільноти «Матері в молитві»:
«За що ми молимося? За мир, спокій, за наших діточок, односельців, за наших воїнів».
Сам отець ще й провадить групу молитовного читання і вивчення Святого Письма.
«Щонеділі перед Богослужінням ми маємо можливість півгодини помолитися і роздумати над кількома реченнями Святого Письма».
Парафія багата ще і на театральний гурток. За словами пані Ірини, є так багато охочих брати участь у театралізованих дійствах, що на всіх деколи ролей не стає.
Юна учасниця гуртка декламує:
Зупинися, людино, на мить…
І відчуй, як планеті болить.
Як із серця крик вирина —
Зупинися, земля в нас одна!
Як у серці тліє любов,
Щоб колись розгорітися знов.
Зупинися. людино на мить…
І відчуй. як планеті болить…
… Один-два рази на місяць відправляється додаткова Літургія для дітей. Дітям це дуже до вподоби.
У кінці Богослужіння дітям роздають цукерки, аби було ще солодше на душі.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ