СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Львові молитовно вшанували пам’ять жертв Голокосту
27 січня 2020 року біля пам’ятника жертвам Львівського гетто відбувся мітинг у День пам’яті жертв Голокосту. До молитви долучилися духовенство, представники влади та численні небайдужі.
Головний рабин Львова та Західної України Мордехай Шломо Болд у своєму слові до присутніх наголосив, що справді щасливі люди, які вміють дякувати Всевишньому за все добро, яке є в цьому житті, які ніколи не заподіють іншим людям такого страшного зла, яким був Голокост. «Тільки вільна людина може зауважувати не лише себе, а й інших людей. Я можу любити своїх ближніх: сина, дочку, родичів й близьких. Якщо я люблю себе, то люблю і їх. Вони часто при мені. Людськість полягає в тому, що людина може заступитися, коли хтось страждає. На жаль, є чимало людей, які нам бажають зла. Чому я це говорю вам? Ви ж зібрались тут з іншою метою, ви є нашими героями і рятівниками. Мойсей говорив, що коли людина мовчить і не заступається, то вона також є винною. Ми повинні виховувати дітей змалечку, якщо не будемо цього робити, то нічого не буде. Ми повинні привчати дитину змалечку, що за всі вчинки потрібно відповідати. Голокост почався не в 1939–1941 рр., а тоді, коли не вчили дітей, що треба допомагати ближньому. Коли сміялися над тими, хто падав. Є один спосіб це виправити. Є один складник, без якого людина не може бути людяною, не може бути радісною і щасливою. Коли ми говоримо про релігію, то щастя є нашим обов’язком», — підкреслив равин.
Рав громади прогресивного юдаїзму «Тейва» Сіва Файнерман, зі свого боку, сказав, що найбільше зло — це байдужість: «Сьогодні я згадав Біблійну істину: „Не бійтеся ворогів, які вбивають, і друзів, які зраджують. Бійтеся байдужих, вони не вбивають і не зраджують, але це з їхньої мовчазної згоди існує у світі вбивство і підлість“, — наголосив рав Сіва.
«Божою рукою у страшні часи Голокосту були не ангели, а люди, які рятували приречених на смерть», — у цьому переконаний синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ о. Юстин Бойко, який також наголосив на важливості пам’ятати праведників світу, які рятували юдеїв під час катастрофи Голокосту. Серед них був і митрополит Андрей: «Таким світочем, такою скелею спасіння і добра у кривавому пеклі Голокосту, як це нещодавно сильно наголосив на цьому Головний рабин України і Києва, був праведний митрополит Андрей Шептицький, який організував величезну компанію з порятунку євреїв перед лицем нацизму, ризикуючи сам при цьому життям своїм і своїх побратимів. Його послання „Не вбий“ від 21 листопада 1942 року було виразним знаком. посланим усьому українському суспільству, що в часи страшних випробувань Українці повинні поглянути на євреїв як своїх братів і сестер, бо всі ми діти одного Бога!»
Довідка
27 січня в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертви нацистського терору під час Другої світової війни.
Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова Верховної Ради від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття ООНівського документа.
Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.
Голокост з грецької перекладається як "всеспалення" й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні.
Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.
Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.
За матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
