У греко-католицькій парафії у Польщі відреставрували бароковий вівтар XVIII століття
5 листопада в парафії Святого Миколая Української Греко-Католицької Церкви в Циганку-Желіхові, що належить до Ольштинсько-Гданської єпархії, відбулося офіційне прийняття реставраційних робіт головного барокового вівтаря, який датовано приблизно 1730 роком.
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ із посиланням на пресслужбу парафії Святого Миколая.
Парафія Святого Миколая в Циганку-Желіхові є власником храму XIV століття. Від 2008 року тут безперервно тривають консерваційні роботи. За цей час вдалося врятувати святиню від руйнування, відновити вежу-дзвіницю, демонтовану 1945 року, і встановити дзвони 1922 року.
Головний вівтар храму — це дерев’яна архітектурна споруда пізнього бароко, позолочена й оздоблена трьома фігуративними сценами. Нижній ярус прикрашають скульптури апостолів Петра і Павла та картина XVIII століття «Мати Божа Розарію». У верхньому ярусі розміщені декоративні елементи із крилатими мотивами та скульптурами чотирьох фігур, а композиційною кульмінацією є картина «Ecce Homo».

Участь у події офіційного прийняття реставраційних робіт взяли: парох храму о. Павло Поточний, виконавці робіт і представник Поморського воєводського управління охорони пам’яток у Гданську.
Відповідно до дозволу, виданого Поморським воєводським консерватором пам’яток 29 березня 2023 року, реставратори виконали низку відновлювальних процедур: очищення та дезінфекцію поверхонь, стабілізацію ослаблених шарів, полірування і точкове відновлення поліхромії. Завершальними етапами стали нанесення нових шарів золочення і сріблення та колористичне узгодження всього вівтаря.
Окрім дерев’яного барокового вівтаря, реставраційні роботи проведено й на мурованому вівтарному камені XIV століття. Під час робіт здійснили стратиграфічні дослідження, очистили цеглу та шви, а також встановили дубову верхівку на чотирьох цегляних стовпах.

Як повідомив о. Павло, у процесі реставрації зроблено історичне відкриття: всередині вівтаря виявили фрагмент надгробку 1650 року, який, імовірно, було вмуровано під час однієї з попередніх реконструкцій або під час встановлення вівтаря у XVIII столітті. За рішенням комісії цей артефакт залишили відкритим для огляду.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви





