СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиТиждень молитов за Україну в Римі розпочався Літургією за участі архиєпископа Пола Ричарда Ґаллаґера
Божественною Літургією в латинському обряді 21 лютого в Базиліці Святого Андрія делла Валле розпочався Тиждень молитов за Україну в Римі. Такий молитовний тиждень, приурочений сумній події першої річниці несправедливої російської агресії супроти України, зініційований Посольством України при Святому Престолі та Суверенному Мальтійському Ордені в співпраці із Апостольським Eкзархатом для українців католиків візантійського обряду в Італії.
Богослужіння очолив Його Ексцеленція архиєпископ Пол Ричард Ґаллаґер, Секретар у справах відносин з іноземними державами Державного Секретаріату Святого Престолу, за участі владики Діонісія Ляховича, апостольського екзарха для українців-католиків в Італії, о. д-ра Теодосія Р. Греня, ЧСВВ, протосинкела екхархату, о. Іллі Броновського, ЧСВВ, Генерального вікарія Василіянського Чину святого Йосафата, о. Ігора Стуса, протопресвітера Неаполітанського деканату, екзархального духовенства та монашества. До того ж, участь в молитві взяв п. Андрій Юраш, Посол України при Святому Престолі, п. Діана Юраш, дружина Посла, та семеро українських парламентарів, що є членами новоствореної «Групи дружби між Україною та Святим Престолом». Про це інформує Відділ комунікації Апостольського екзархату в Італії та українська редакція «VaticanNews».
Під час проповіді після Євангельського читання, Секретар у справах відносин з державами та міжнародними організаціями висловив глибокий біль, спонукаючи читати історичні події, освітлені Словом Божим. Архиєпископ Пол Ричард Ґаллаґер назвав війну в Україні «cумною подією, яку ми не сподівалися коли-небудь пережити». Він запропонував дивитися на війну не «у світлі все більш тривожних новин, що надходять з фронту в перспективі військово-політичних сценаріїв, які постійно окреслюються», ані дипломатичних зусиль, «які все ще, здається, не можуть зламати порочне коло насильства», але поглянути на це «зі Словом Божим, яке завжди є вчасним», яке освітлює «прочитання кожної події в історії» та вказує «правильний шлях в кожній ситуації життя».
Служіння Богові — це життя у свободі
Секретар Святого Престолу зосередився на фундаментальному покликанні кожної особи, яке, за його словами, полягає у служінні Господеві у свободі свого вибору. «Оскільки Бог — це Той, у кому ми живемо, рухаємося та існуємо, і від кого ми отримуємо щоденне життя та вічне щастя, зрозуміло, що без Нього ми не можемо жити справжнім життям. Однак нелегко зрозуміти наші стосунки з Богом як стосунки служіння. Насправді ж служіння Богові зовсім не означає стати Його рабом. Бо Він не тільки не потребує від нас ніякого служіння, але створив нас вільними і хоче, щоб ми такими були, — сказав архиєпископ Ґаллаґер, — Бог зробив ставку на нашу свободу з першого дня історії людства і поважав цю свободу навіть тоді, коли людина не послухалася Його і вирішила відвернутися від Нього. Господь не боїться нашої свободи і хоче, щоб ми були вільні від будь-якої неволі — як внутрішньої, так і зовнішньої. Тому служити Богові — це ніщо інше, як жити у свободі, щоб прийняти Його волю і таким чином осягнути повноту життя. Отже, наше основне покликання — це свобода, без якої не може бути ні повноти життя, ні гідності, ні можливості прославляти Бога. Наша свобода — це великий дар, отриманий не від якоїсь людини чи закону, а від самого Бога, який не тільки хоче, щоб ми його поважали, але й сам перший поважає цей дар. Бо, пропонуючи нам добро, Він ніколи не нав’язує його нам, але ставить перед нами і дає можливість вибору. Плекаймо, отже, цей дорогоцінний дар і захищаймо його не тільки ззовні, але насамперед всередині нас, наполегливо тримаючись добра і оберігаючи серце від усякого зла», — закликав він.
У випробуваннях не відокремлюймо себе від Бога
Цитуючи книгу Сираха: «Сину мій! якщо ти приступаєш служити Господу Богу, то приготуй душу твою до спокуси (Сирах 2:1)», архиєпископ роздумує над причинами та змістом випробувань в нашому житті: «Випробування, по суті, є наслідком зла, тому їх ніколи не бажає і не спричиняє Бог, Який завжди є тільки джерелом добра. Проте Бог допускає їх не тому, що не може їх уникнути, а тому, що може їх перетворити, даючи нам можливість очиститися і зростати у стосунках з Ним і в доброчесному житті. Тому у випробуваннях ми не повинні відокремлювати себе від Бога, не падати духом, не боятися, не переставати шукати справедливості, але довіряти Господу і творити добро. Пам’ятаймо, що, роблячи добро, ми не уникаємо зла, страждань і випробувань, але в усьому цьому маємо впевненість, що Бог завжди з нами і що жодна сльоза чи крапля крові не пропадає даремно. У нашому болю та досвіді смерті єднаймося з Христом, навчаючись у Нього прощати не в день Пасхи, а на хресті, і таким чином Бог дасть нам змогу перетворити темряву на світло, біль на радість, а смерть на воскресіння».
Христос навчає логіки перемоги
Проповідник переконує у важливості цілковитої довіри до Господа: «Не шкодуючи зусиль, завжди покладаймо найбільшу довіру на Бога, ніколи не забуваючи, що єдиною справжньою причиною влади є служіння для добра усіх, і що міць не повинна закривати серце, а відчиняти його, не виключати, а приймати. Це логіка, якої Христос навчає нас не тільки Своїми словами, але передусім Своїм життям. Це логіка правди, яка перемагає брехню, добра, яке перемагає зло, любові, яка перемагає ненависть, життя, яке перемагає смерть і веде до справжньої перемоги».
Наприкінці проповідницького слова, він попросив молитися Богу за «навернення сердець, щоби світ знову ходив дорогами миру» й довірив заступництву Богородиці «любу Україну і її найрідніших людей» «Молитвою» поета Тараса Шевченка:
«Робочим головам, рукам
На сій окраденій землі
Свою ти силу ниспошли.
Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай
І більш нічого не давай!»
Під час богослужіння прохання вірних прозвучали італійською й українською мовами. Українською мовою їх виголосили українські парламентарі.
Подяка за молитву від Посла України
Наприкінці молитви п. Андрій Юраш подякував всім присутнім за всі молитви за Україну: «Українці вдячні за всю допомогу, яку отримуємо, засоби, фінансування, політичні рішення, гуманітарну допомогу, та допомогу біженцям, які знайшли сьогодні прихисток в багатьох країнах світу. Українці дуже вдячні також за молитви Папі Франциску, а також за всі ті молитви, що линуть на всіх Святих месах, як у Вічному місті, так і в інших куточках світу». Він додав, що спільна молитва «допоможе пережити всі виклики війни і стати ще більше віруючими після нашої перемоги».
Пан Посол наголосив на символічності місця проведення спільної молитви: «Цим богослужінням ми розпочинаємо Тиждень молитов в одній із найгарніших церков Риму, яка, своєю сакральною і духовною красою, символізує наші прагнення. Адже ми молимося в храмі Святого Андрія Первозванного, який є одним із найшанованіших в Україні». Адже апостол Андрій проповідував в Криму, а потім по Дніпру дійшов до місця, де згодом виник Київ.
Насамкінець високопосадовець подякував архиєпископу Полу Ричарду Ґаллаґеру і українським парламентарям за те, що вдалося реалізувати ініціативу «Групи дружби між Україною та Святим Престолом». «Вважаємо, що такий формат співпраці принесе важливі результати і дасть можливість бути ближчими до України», — підсумував він.
По завершенні студенти Папської української колегії Святого Йосафата заспівали духовний гімн України «Боже великий, єдиний, нам Україну храни».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Діонісій ЛяховичАпостольський екзарх для українців-католиків візантійського обряду в Італії, василіянин.
