Тиждень молитов за Україну в Римі розпочався Літургією за участі архиєпископа Пола Ричарда Ґаллаґера
Божественною Літургією в латинському обряді 21 лютого в Базиліці Святого Андрія делла Валле розпочався Тиждень молитов за Україну в Римі. Такий молитовний тиждень, приурочений сумній події першої річниці несправедливої російської агресії супроти України, зініційований Посольством України при Святому Престолі та Суверенному Мальтійському Ордені в співпраці із Апостольським Eкзархатом для українців католиків візантійського обряду в Італії.
Богослужіння очолив Його Ексцеленція архиєпископ Пол Ричард Ґаллаґер, Секретар у справах відносин з іноземними державами Державного Секретаріату Святого Престолу, за участі владики Діонісія Ляховича, апостольського екзарха для українців-католиків в Італії, о. д-ра Теодосія Р. Греня, ЧСВВ, протосинкела екхархату, о. Іллі Броновського, ЧСВВ, Генерального вікарія Василіянського Чину святого Йосафата, о. Ігора Стуса, протопресвітера Неаполітанського деканату, екзархального духовенства та монашества. До того ж, участь в молитві взяв п. Андрій Юраш, Посол України при Святому Престолі, п. Діана Юраш, дружина Посла, та семеро українських парламентарів, що є членами новоствореної «Групи дружби між Україною та Святим Престолом». Про це інформує Відділ комунікації Апостольського екзархату в Італії та українська редакція «VaticanNews».
Під час проповіді після Євангельського читання, Секретар у справах відносин з державами та міжнародними організаціями висловив глибокий біль, спонукаючи читати історичні події, освітлені Словом Божим. Архиєпископ Пол Ричард Ґаллаґер назвав війну в Україні «cумною подією, яку ми не сподівалися коли-небудь пережити». Він запропонував дивитися на війну не «у світлі все більш тривожних новин, що надходять з фронту в перспективі військово-політичних сценаріїв, які постійно окреслюються», ані дипломатичних зусиль, «які все ще, здається, не можуть зламати порочне коло насильства», але поглянути на це «зі Словом Божим, яке завжди є вчасним», яке освітлює «прочитання кожної події в історії» та вказує «правильний шлях в кожній ситуації життя».
Служіння Богові — це життя у свободі
Секретар Святого Престолу зосередився на фундаментальному покликанні кожної особи, яке, за його словами, полягає у служінні Господеві у свободі свого вибору. «Оскільки Бог — це Той, у кому ми живемо, рухаємося та існуємо, і від кого ми отримуємо щоденне життя та вічне щастя, зрозуміло, що без Нього ми не можемо жити справжнім життям. Однак нелегко зрозуміти наші стосунки з Богом як стосунки служіння. Насправді ж служіння Богові зовсім не означає стати Його рабом. Бо Він не тільки не потребує від нас ніякого служіння, але створив нас вільними і хоче, щоб ми такими були, — сказав архиєпископ Ґаллаґер, — Бог зробив ставку на нашу свободу з першого дня історії людства і поважав цю свободу навіть тоді, коли людина не послухалася Його і вирішила відвернутися від Нього. Господь не боїться нашої свободи і хоче, щоб ми були вільні від будь-якої неволі — як внутрішньої, так і зовнішньої. Тому служити Богові — це ніщо інше, як жити у свободі, щоб прийняти Його волю і таким чином осягнути повноту життя. Отже, наше основне покликання — це свобода, без якої не може бути ні повноти життя, ні гідності, ні можливості прославляти Бога. Наша свобода — це великий дар, отриманий не від якоїсь людини чи закону, а від самого Бога, який не тільки хоче, щоб ми його поважали, але й сам перший поважає цей дар. Бо, пропонуючи нам добро, Він ніколи не нав’язує його нам, але ставить перед нами і дає можливість вибору. Плекаймо, отже, цей дорогоцінний дар і захищаймо його не тільки ззовні, але насамперед всередині нас, наполегливо тримаючись добра і оберігаючи серце від усякого зла», — закликав він.
У випробуваннях не відокремлюймо себе від Бога
Цитуючи книгу Сираха: «Сину мій! якщо ти приступаєш служити Господу Богу, то приготуй душу твою до спокуси (Сирах 2:1)», архиєпископ роздумує над причинами та змістом випробувань в нашому житті: «Випробування, по суті, є наслідком зла, тому їх ніколи не бажає і не спричиняє Бог, Який завжди є тільки джерелом добра. Проте Бог допускає їх не тому, що не може їх уникнути, а тому, що може їх перетворити, даючи нам можливість очиститися і зростати у стосунках з Ним і в доброчесному житті. Тому у випробуваннях ми не повинні відокремлювати себе від Бога, не падати духом, не боятися, не переставати шукати справедливості, але довіряти Господу і творити добро. Пам’ятаймо, що, роблячи добро, ми не уникаємо зла, страждань і випробувань, але в усьому цьому маємо впевненість, що Бог завжди з нами і що жодна сльоза чи крапля крові не пропадає даремно. У нашому болю та досвіді смерті єднаймося з Христом, навчаючись у Нього прощати не в день Пасхи, а на хресті, і таким чином Бог дасть нам змогу перетворити темряву на світло, біль на радість, а смерть на воскресіння».
Христос навчає логіки перемоги
Проповідник переконує у важливості цілковитої довіри до Господа: «Не шкодуючи зусиль, завжди покладаймо найбільшу довіру на Бога, ніколи не забуваючи, що єдиною справжньою причиною влади є служіння для добра усіх, і що міць не повинна закривати серце, а відчиняти його, не виключати, а приймати. Це логіка, якої Христос навчає нас не тільки Своїми словами, але передусім Своїм життям. Це логіка правди, яка перемагає брехню, добра, яке перемагає зло, любові, яка перемагає ненависть, життя, яке перемагає смерть і веде до справжньої перемоги».
Наприкінці проповідницького слова, він попросив молитися Богу за «навернення сердець, щоби світ знову ходив дорогами миру» й довірив заступництву Богородиці «любу Україну і її найрідніших людей» «Молитвою» поета Тараса Шевченка:
«Робочим головам, рукам
На сій окраденій землі
Свою ти силу ниспошли.
Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай
І більш нічого не давай!»
Під час богослужіння прохання вірних прозвучали італійською й українською мовами. Українською мовою їх виголосили українські парламентарі.
Подяка за молитву від Посла України
Наприкінці молитви п. Андрій Юраш подякував всім присутнім за всі молитви за Україну: «Українці вдячні за всю допомогу, яку отримуємо, засоби, фінансування, політичні рішення, гуманітарну допомогу, та допомогу біженцям, які знайшли сьогодні прихисток в багатьох країнах світу. Українці дуже вдячні також за молитви Папі Франциску, а також за всі ті молитви, що линуть на всіх Святих месах, як у Вічному місті, так і в інших куточках світу». Він додав, що спільна молитва «допоможе пережити всі виклики війни і стати ще більше віруючими після нашої перемоги».
Пан Посол наголосив на символічності місця проведення спільної молитви: «Цим богослужінням ми розпочинаємо Тиждень молитов в одній із найгарніших церков Риму, яка, своєю сакральною і духовною красою, символізує наші прагнення. Адже ми молимося в храмі Святого Андрія Первозванного, який є одним із найшанованіших в Україні». Адже апостол Андрій проповідував в Криму, а потім по Дніпру дійшов до місця, де згодом виник Київ.
Насамкінець високопосадовець подякував архиєпископу Полу Ричарду Ґаллаґеру і українським парламентарям за те, що вдалося реалізувати ініціативу «Групи дружби між Україною та Святим Престолом». «Вважаємо, що такий формат співпраці принесе важливі результати і дасть можливість бути ближчими до України», — підсумував він.
По завершенні студенти Папської української колегії Святого Йосафата заспівали духовний гімн України «Боже великий, єдиний, нам Україну храни».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ