СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Сьогодні Воскреслий Христос говорить кожному із нас: Мир вам!» — владика Богдан Дзюрах
У цьому привітанні «Мир вам!» містилася також спасенна благовість про найголовніший плід Страстей і Воскресіння Сина Божого: примирення людини і людства з Богом у Христі Ісусі, про що св. Павло говорить так: «Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення. Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення» (2 Кор 5, 18–19).
«А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, — а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, — увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: „Мир вам!“ Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа. І ще раз Ісус їм каже: „Мир вам!“ Як мене послав Отець, так я посилаю вас». Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються». Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус. Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили». Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, — не повірю!» (Йо 20, 19–25)
Як часто ми, коли хтось каже нам, мовляв, тобі передала та чи інша особа вітання, жартома відповідаємо: «А де ж вони, оті вітання? … Вони були великі? Давай-но їх сюди якнайшвидше!». Цією жартівливою реакцією ми стверджуємо велику правду наших міжлюдських стосунків, а саме, — що доброзичливість іншої людини до нас, її прихильність, її пам’ять про нас, її зичливе слово, її вітання — це не простий, позбавлений значення і сенсу вираз чемності чи етикету. У цьому слові міститься щось набагато більше, — певна дійсність, певний дар, любов, добро, зрештою — частинка самої особи, яка вітанням передає нам дещо зі свого серця, зі свого єства, зі свого життя. Ось чому ми так цінимо вітання, очікуємо їх і ділимося ними з тими, кого любимо і кому бажаємо добра.
Посеред єврейського народу був і надалі є поширений звичай вітатися словом «Шалом!» — як побажання миру, або «Шалом алейхем!» — «Мир вам!». І саме таким побажанням миру двічі привітав Воскреслий Спаситель своїх учнів відразу після Свого Воскресіння: «Мир вам!». А в цьому слові було так багато! У ньому був знак примирення із кожним з них, після того, як вони, піддавшись людській слабкості, в ганебний спосіб покинули Його напризволяще в Оливному городі. Цей знак відновлення і зцілення стосунків між Спасителем і Його учнями був настільки промовистим, що дехто з екзегетів порівнює це слово Воскреслого Спасителя «Мир вам!» з розрішенням, яке Христос, устами своїх служителів — священників, уділює грішникові у Тайні Сповіді, яку через це так і називають — «Таїнство примирення». У цьому привітанні «Мир вам!» містилася також спасенна благовість про найголовніший плід Страстей і Воскресіння Сина Божого: примирення людини і людства з Богом у Христі Ісусі, про що св. Павло говорить так: «Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення. Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення» (2 Кор 5, 18–19). Нарешті, в слові «Мир Вам!» Господь дарує спокій розбурханим емоціям і затривоженому серцю апостолів, подібно як Він єдиним своїм словом втихомирив розбурхані хвилі Генезаретського моря, кажучи: «Замовкни! Ущухни!» І затих вітер, і залягла велика тиша. Тоді сказав до них: «Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?»» (Мр 4, 39–40). Христос, що спав на кормі човна, прокинувся від сну і виявив, що в душах Його учнів була приспана віра в Його присутність, в Його силу, в Його божество. І своїм словом Він втихомирює цю бурю невірства та посилає спокій і радість у серця своїх апостолів.
Воскреслий і до нас скеровує це божественне слово-привітання: «Мир вам!», яке ми чуємо в Євангелії Пасхальної Вечірні, і яке ми так часто чуємо під час наших богослужінь з уст священнослужителів, які благословляють нас словами: «Мир всім!». То ж нехай кожен прийме до свого серця і до свого життя усе багатство цього привітання «Мир вам!», «Мир всім!»: як знак особистого примирення із Господом, який прощає всі наші беззаконня і гріхи; як вияв вселенського примирення світу і людства зі своїм Творцем, яке настало сьогодні з Воскресінням Сина Божого, Розп’ятого, похованого і воскреслого; як дар тихої радості і непохитної надії, яка нас запевняє, що, попри труднощі теперішніх обставин карантину, Господь перебуває у човні нашого життя і своїм спасенним словом прагне подарувати нам глибокий спокій серця і втихомирити тривогу; як обітницю Божого миру для нашої стікаючої кров’ю і сльозами Батьківщини.
Остаточно, приймімо це його вітання «Мир вам!» як дар Його самого, бо він не тільки «передав» вітання цими словами, а сам особисто приніс його апостолам і в ньому дав і безнастанно дає себе самого як найцінніший і найсвятіший пасхальний дар. Саме тому сказано в Євангелії від Йоана, що Ісус, пройшовши крізь замкнені двері, не залишився стояти там, при дверях, як це звичайно робимо ми, люди, коли вітаємо господарів, переступивши через поріг їхньої оселі. Христос Воскреслий став посередині кімнати, показуючи, що Він є Господом і Богом, центром вселенної і початком і кінцем, а водночас осердям усього нашого людського і вселенського буття. У тому привітанні «Мир вам!» міститься увесь Він, бо «Він — наш Мир, що примирив нас всіх із Богом у своєму тілі через хрест» (див. Еф 2, 14–16), Йому нехай на віки буде наша вдячність, честь і слава! Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
† Богдан Дзюрах,
Секретар Синоду Єпископів УГКЦ
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
